Церковнослов'янська мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація, шаблон
доповнення; заміна URL які вже не працюють, на такі що працюють; джерела, зовнішні посилання
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 22: Рядок 22:
| Підпис = [[Київський Псалтир]], 1397 р.
| Підпис = [[Київський Псалтир]], 1397 р.
}}
}}
'''Церковнослов'я́нська мо́ва''' (''Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ'') — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі [[староцерковнослов'янська мова|староцерковнослов'янської мови]] під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві [[Ізвод|різновиди (ізводи)]] церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.
'''Церковнослов'я́нська мо́ва''' (''Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ'') — південнослов'янська мертва писемно-літературна мова, що виникла на базі [[староцерковнослов'янська мова|староцерковнослов'янської мови]] під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві [[Ізвод|різновиди (ізводи)]] церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.


Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою [[Київська Русь|Київської Русі]] чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як [[латина]] у середньовічній Західній Європі).
Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою [[Київська Русь|Київської Русі]] чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як [[латина]] у середньовічній Західній Європі).
Рядок 31: Рядок 31:


== Вплив на живі мови ==
== Вплив на живі мови ==
Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури ([[білоруська мова|білоруську]], [[болгарська мова|болгарську]], [[македонська мова|македонську]], [[російська мова|російську]], [[сербська мова|сербську]], [[українська мова|українську]]). Порівняно з російською, в українській мові значно менш запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядно-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову створено на основі церквнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають ледь не половину всього словникового запасу.<ref>[http://www.philology.ru/linguistics2/unbegaun-71.htm Унбегаун Б. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения. с. 329—333.]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://gumilevica.kulichki.com/TNS/tns10.htm Трубецкой Н.&nbsp;С.&nbsp;Общеславянский элемент в русской культуре]{{ref-ru}}</ref><ref>
Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури ([[білоруська мова|білоруську]], [[болгарська мова|болгарську]], [[македонська мова|македонську]], [[російська мова|російську]], [[сербська мова|сербську]], [[українська мова|українську]]). Порівняно з російською, в українській мові значно менш запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядно-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову створено на основі церквнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають ледь не половину всього словникового запасу.<ref>[http://www.philology.ru/linguistics2/unbegaun-71.htm Унбегаун Б. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения. с. 329—333.]{{ref-ru}}</ref><ref>В. К. Журавлев. [https://web.archive.org/web/20170305054857/http://slovnik.rusgor.ru/rus/shuravlev/07.html Церковнославянский язык в современной русской национальной школе] // Русский язык и русский характер / В. К. Журавлев. – М. : Моск. Патриархат. Отд. религиоз. образования и катехизации. Лицей духов. культуры, 2002. – 255 с.{{ref-ru}}</ref><ref>[http://gumilevica.kulichki.com/TNS/tns10.htm Трубецкой Н.&nbsp;С.&nbsp;Общеславянский элемент в русской культуре]{{ref-ru}}</ref><ref>
[http://www.kirsoft.com.ru/freedom/KSNews_338.htm Б.&nbsp;М.&nbsp;Ляпунов. Единство русского языка в его наречиях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425140551/http://kirsoft.com.ru/freedom/KSNews_338.htm |date=25 квітень 2016 }}{{ref-ru}}
[http://www.kirsoft.com.ru/freedom/KSNews_338.htm Б.&nbsp;М.&nbsp;Ляпунов. Единство русского языка в его наречиях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425140551/http://kirsoft.com.ru/freedom/KSNews_338.htm |date=25 квітень 2016 }}{{ref-ru}}
</ref><ref>[http://www.orthedu.ru/nev/2-63-07/pushkin.htm Л.&nbsp;Г.&nbsp;Панин К 170-летию со дня кончины А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкина]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://www.twirpx.com/file/294761/ Шахматов А.&nbsp;А.&nbsp;Очерк современного русского литературного языка]{{ref-ru}}</ref> Через це значна церковнослов'янська складова сучасної російської мови, а не надуманий фактор польського впливу у [[Міфи щодо української мови|міфах щодо української мови]], є однією з причин відмінностей між російською та українською мовами.
</ref><ref>[http://www.orthedu.ru/nev/2-63-07/pushkin.htm Л.&nbsp;Г.&nbsp;Панин К 170-летию со дня кончины А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкина]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190716160126/https://komyshkovaad.files.wordpress.com/2014/09/shahmatov_a_a_ocherk_sovremennogo_russkogo_literaturnogo_yaz.pdf Шахматов А.&nbsp;А.&nbsp;Очерк современного русского литературного языка]]{{ref-ru}}</ref> Через це значна церковнослов'янська складова сучасної російської мови, а не надуманий фактор польського впливу у [[Міфи щодо української мови|міфах щодо української мови]], є однією з причин відмінностей між російською та українською мовами.

Українська редакція ([[київський ізвод]]) церковнослов'янської мови розвивалася разом з розвитком живої [[Українська мова|української мови]], яка взаємодіяла з церковнослов'янською мовою. Окремі характерні риси її відбиваються вже в кінці XI ст.<ref>[[Німчук Василь Васильович|Німчук В.]]  [[iarchive:UkrMovEnts/page/n783|Церковнослов’янська  мова]] /  В. Німчук //  [[Українська мова (енциклопедія)|Українська  мова.  Енциклопедія.]]  –  2-є  випр. і доп. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. –  С. 783.</ref><ref>Куземська Ганна. [https://parafia.org.ua/biblioteka/knygy-broshury/yakoyu-movoyu-molylasya-davnya-ukrajina-v2/ Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів]. Вид. 2-ге, доопрацьоване i значно доповнене. — К.: КЖД «Софiя», 2012. — 112 с.</ref>
{{Catmore|Церковнослов'янізми}}
{{Catmore|Церковнослов'янізми}}


Рядок 47: Рядок 49:
== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* ''Біленька-Свистович Л. В., Рибак Н.&nbsp;Р.''&nbsp;Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів.&nbsp;— К. : Криниця, 2000.&nbsp;— 336с.
* ''Біленька-Свистович Л. В., Рибак Н.&nbsp;Р.''&nbsp;[http://chtyvo.org.ua/authors/Bilenka-Svystovych_Lesia/Tserkovnoslovianska_mova_Pidruchnyk_zi_slovnykom/ Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів.]&nbsp;— К. : Криниця, 2000.&nbsp;— 336с.
* Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія.&nbsp;— Івано-Франківськ: Гостинець, 2004.&nbsp;— 244с.
* Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія.&nbsp;— Івано-Франківськ: Гостинець, 2004.&nbsp;— 244с.; – [https://web.archive.org/web/20190716154315/http://194.44.152.155/elib/local/2840.pdf Вид. 4-е перероблене та доповнене], 2016.


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 17:49, 16 липня 2019

Не плутати з Давньоруською мовою.
Церковнослов'янська мова
Црькъвьнословѣньскъ ѩʐꙑкъ,
црькъвьнословѣньскꙑ славєнскій ѧʐꙑкъ
Київський Псалтир, 1397 р.
Поширена в Росія Росія, Україна Україна, Білорусь Білорусь, Сербія Сербія, Болгарія Болгарія
Носії мертва мова
Писемність глаголиця, кирилиця, азбука[d][1] і латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська

Балтослов'янська
Слов'янська
Південно-слов'янська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 cu
ISO 639-2 chu
ISO 639-3 chu

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва писемно-літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.

Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як латина у середньовічній Західній Європі).

Норми церковнослов'янської мови змінювалися з поступовим пересуванням центрів слов'янської книжності з півдня на схід, під впливом живих народних мов, залежно від тенденцій до уніфікації церковнослов'янської мови та відновлення давніх норм, що було пов'язано з діяльністю різних книжних шкіл.

Нині використовується в церковному православному служінні у східнослов'янських та південнослов'янських державах, а також у храмах Російської, Сербської, Болгарської православних церков, розташованих у інших частинах світу.

Вплив на живі мови

Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури (білоруську, болгарську, македонську, російську, сербську, українську). Порівняно з російською, в українській мові значно менш запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядно-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову створено на основі церквнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають ледь не половину всього словникового запасу.[2][3][4][5][6][7] Через це значна церковнослов'янська складова сучасної російської мови, а не надуманий фактор польського впливу у міфах щодо української мови, є однією з причин відмінностей між російською та українською мовами.

Українська редакція (київський ізвод) церковнослов'янської мови розвивалася разом з розвитком живої української мови, яка взаємодіяла з церковнослов'янською мовою. Окремі характерні риси її відбиваються вже в кінці XI ст.[8][9]

Головна категорія: Церковнослов'янізми

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://id.loc.gov/authorities/classification/Z115.5.C57.html
  2. ↑ Унбегаун Б. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения. с. 329—333.(рос.)
  3. ↑ В. К. Журавлев. Церковнославянский язык в современной русской национальной школе // Русский язык и русский характер / В. К. Журавлев. – М. : Моск. Патриархат. Отд. религиоз. образования и катехизации. Лицей духов. культуры, 2002. – 255 с.(рос.)
  4. ↑ Трубецкой Н. С. Общеславянский элемент в русской культуре(рос.)
  5. ↑ Б. М. Ляпунов. Единство русского языка в его наречиях [Архівовано 25 квітень 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. ↑ Л. Г. Панин К 170-летию со дня кончины А. С. Пушкина(рос.)
  7. ↑ Шахматов А. А. Очерк современного русского литературного языка](рос.)
  8. ↑ Німчук В.  Церковнослов’янська  мова /  В. Німчук //  Українська  мова.  Енциклопедія.  –  2-є  випр. і доп. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. –  С. 783.
  9. ↑ Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів. Вид. 2-ге, доопрацьоване i значно доповнене. — К.: КЖД «Софiя», 2012. — 112 с.

Джерела

Посилання

Вікіпедія
Вікіпедія
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Західні:
Слов'янські держави
Східні:
Південні:
західні:
східні:
Інші:
† мертві, а також які розділились чи змінились.
§ вживаються місцеві різновиди мови — ізводи.
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церковнослов%27янська_мова&oldid=25704202