Умаг
| Умаг хорв. Umag |
|||
|---|---|---|---|
| — місто — | |||
| Місто Умаг Grad Umag |
|||
 |
|||
|
|||
| Координати: 45°26′ пн. ш. 13°31′ сх. д. / 45.433° пн. ш. 13.517° сх. д. | |||
| Країна |  Хорватія
| ||
| Жупанія | Істрійська | ||
| Уряд | |||
| - Мер | Владо Кральєвич | ||
| Площа | |||
| - громада | 87 км² | ||
| Висота над р.м. | 0 м | ||
| Населення (2021) [1] | |||
| - громада | 12 699 | ||
| - місто | 6 751 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 52444 | ||
| Вебсайт: [1] | |||
  Умаг |
|||
 | |||
У́маг (хорв. Umag, італ. Umago) — місто в Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Умаг — найзахідніше місто країни, розташоване на крайньому північному заході півострова Істрія. Сполучене регулярним міжміським автобусним сполученням з іншими великими хорватськими містами, а також з Італією і Словенією. З Умаґа веде шосе уздовж узбережжя Істрії у напрямку міст Пореч, Ровінь і Пула.
Населення міста багатонаціональне, як і населення більшості міст Істрії. Відповідно до перепису 2001 року хорвати становлять 59,6 %, італійці - 18,3 %, серби - 3,8 %, словенці - 2,2 %, боснійці - 1,7 %, албанці - 1,3 %. 1,57 % населення визначили себе як "істрійці". Округ Умаг офіційно двомовний — італійська рівна у правах з хорватською.
Історичних пам'ятників у місті менше, ніж у сусідніх Порече й Ровіні, туристів у місто в основному залучають комфортабельні готелі й пляжі.
Умаг відомий як один з тенісних центрів світового рівня. На тенісному стадіоні міста, що вміщає 3 200 глядачів щорічно проводиться один з турнірів світового тура ATP 250 - Croatia Open Umag.
Демографія[ред. | ред. код]
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13 467 осіб[2], 8 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 7 281 осіб.[2] Станом на 2021 рік населення громади становило 12 699 осіб, самого міста — 6 751 мешканців[2] .
Динаміка чисельності населення громади[4]:
Динаміка чисельності населення міста[4]:
Населені пункти[ред. | ред. код]
Крім міста Умаг, до громади також входять:
- Бабичі
- Башанія
- Црвений Врх
- Чепляни
- Джуба
- Финида
- Юричани
- Каторо
- Кмети
- Крижине
- Ловречиця
- Матерада
- Монтерол
- Мурине
- Петровія
- Савудрія
- Сегет
- Света Марія-на-Красу
- Валиця
- Вардиця
- Виланія
- Замбратія
Клімат[ред. | ред. код]
Середня річна температура становить 13,99°C, середня максимальна – 27,22°C, а середня мінімальна – 0,00°C. Середня річна кількість опадів – 926 мм.[5][6]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 9,96 | 10,65 | 13,98 | 17,39 | 22,57 | 26,26 | 27,22 | 27,19 | 22,89 | 18,24 | 13,14 | 9,71 | |
| Середня температура, °C | 4,97 | 5,66 | 8,98 | 12,42 | 17,58 | 21,28 | 23,64 | 23,61 | 19,34 | 14,66 | 9,56 | 6,14 | |
| Середній мінімум, °C | 0,00 | 0,68 | 4,01 | 7,44 | 12,61 | 16,30 | 20,07 | 20,05 | 15,74 | 11,08 | 5,98 | 2,56 | |
| Норма опадів, мм | 61 | 50 | 63 | 73 | 74 | 86 | 56 | 81 | 102 | 106 | 96 | 78 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.15 | 2.40 | 2.49 | 2.50 | 2.25 | 2.19 | 2.18 | 2.10 | 2.15 | 2.39 | 2.40 | 2.29 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4360 | 7376 | 10725 | 15304 | 19445 | 21313 | 22240 | 18988 | 13992 | 8965 | 4875 | 3706 | |
| Джерело: [5][6] | |||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
Основою економіки міста є туризм. Також населення округу зайняте в сільському господарстві, головним чином виноградарстві й вирощуванні олив; а також харчової промисловості, виноробстві, рибальстві й рибопереробці.
Управління[ред. | ред. код]
Міська влада встановила наступні органи управління:
- Мерія
- Управління з правових питань
- Відділи: Відділ соціальних послуг, Департамент територіального планування та комунального господарства, Департамент фінансів та економіки, кафедра загальної адміністрації та логістики
- Внутрішнього аудиту та бюджетний контроль
Історія[ред. | ред. код]
Хоча не викликає сумніву, що Умаг існував ще в часи Римської імперії, перше згадування про місто в літописних джерелах датується 7 століттям. В VII-VIII століттях Умаг був під владою Візантії, що потім перемінили франки, а потім місцеві князі.
Зростаюча міць Венеційської республіки привела до поступового приєднання Істрії до Венеції. В 1269 році Умаґ визнав владу венеційців, які правили містом понад 500 років. В 1370 році місто сильно постраждало під час війни між Венецією й Генуєю.
Після падіння Венеції в 1797 році Умаґ був приєднаний до Австрії. У період 1805-1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 місто знову відійшло Австрії.
Після першої світової війни Умаґ разом з усім півостровом Істрія перейшов Італії, у той час як інша Далмація ввійшла до складу королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Після другої світової війни Умаґ увійшов до складу так званої Зони "B" вільної території Трієста, що контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувало в Італію. В 1954 році вільна територія Трієста перестала існувати, і Умаґ став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Старе місто — бурхлива історія міста вплинула на його архітектуру — будинки пізньої античності й початку середньовіччя не збереглися до нашого часу. Однак у місті існують численні свідчення середньовіччя — фортечні стіни, венеційські вілли й, насамперед, мальовничі вузькі вулички. Добре збереглася одна з найстарших веж - західна, у якій зараз розташований міський музей.
- Церква Святого Рока — головна визначна пам'ятка міста — побудована в 1514 році.
- Музей міста — розташований в історичному центрі міста. Має у своєму розпорядженні велику колекцію археологічних знахідок, зроблених при розкопках у місті.
- Церква Святого Перегріна — невеликий стародавній храм, побудований жителями міста, розташований недалеко від Умаґа на мисі Росацо.
- Маяк в Савудрії — найстародавніший маяк на Адріатиці побудований в 1818 році. Світло, що виходить від джерела, розташованого на висоті 36 метрів видно на відстані 32 км. Будівництво спорудження пов'язане з любовною історією графа Маттерніха, що, попри своє положення одруженої людини, закохався в місцеву дівчину, на честь якої й був побудований маяк.
- Залишки Сіпара — недалеко від Умаґа, під час відпливу, можна побачити мис 200 метрів у довжину й 50 метрів завширшки, що складається з купи каменів — це залишки древнього форту Сіпар, будівля якого датована V століттям. Сипар існував на цьому місці в часи Римської імперії, доказом чого служать фундаменти вілл і будинків, а також предмети побуту, монети й стародавні мозаїки. Сіпар був повністю розграбований і зруйнований в 876 році піратами під керівництвом Пана Домагою. Зараз на цьому мисі неофіційний нудистський пляж.
- Вілла Тіола — дійсний рай для дайверів. Ця розкішна вілла багато прикрашена мозаїками й фресками, що збереглися на стінах. Залишки 30-метрового пірса, що має ширину близько 6 метрів можна побачити в морі біля вілли, а розташовані неподалік фрагменти величезної будівлі, на думку фахівців відносяться до іншої вілли.
Консульства[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Порт -
Казино в місті -
Історичний центр міста -
Історичний центр міста
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт міста
- Середньорічна температура повітря та води[недоступне посилання з травня 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюcensus2021не вказано текст - ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
| ||||||||
|
