Умаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умаг
—  місто  —
Місто Умаг
Grad Umag
Вид Умаг
Вид Умаг
Прапор Умаг
Прапор
Координати: 45°26′ пн. ш. 13°31′ сх. д. / 45.433° пн. ш. 13.517° сх. д. / 45.433; 13.517
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Істрійська
Уряд
 - Мер Владо Кральєвич
Площа
 - громада 87 км²
Висота над р.м. м 
Населення (2021) [1]
 - громада 12 699
 - місто 6 751
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 52444
Вебсайт: [2]
Умаг. Карта розташування: Хорватія
Умаг
Умаг
Розташування міста на мапі Хорватії
Мапа
Центральна площа Умаґа і церква св. Рока
Тенісний стадіон

У́маг (хорв. Umag, італ. Umago) — місто в Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Умаг — найзахідніше місто країни, розташоване на крайньому північному заході півострова Істрія. Сполучене регулярним міжміським автобусним сполученням з іншими великими хорватськими містами, а також з Італією і Словенією. З Умаґа веде шосе уздовж узбережжя Істрії у напрямку міст Пореч, Ровінь і Пула.

Населення міста багатонаціональне, як і населення більшості міст Істрії. Відповідно до перепису 2001 року хорвати становлять 59,6 %, італійці - 18,3 %, серби - 3,8 %, словенці - 2,2 %, боснійці - 1,7 %, албанці - 1,3 %. 1,57 % населення визначили себе як "істрійці". Округ Умаг офіційно двомовний — італійська рівна у правах з хорватською.

Історичних пам'ятників у місті менше, ніж у сусідніх Порече й Ровіні, туристів у місто в основному залучають комфортабельні готелі й пляжі.

Умаг відомий як один з тенісних центрів світового рівня. На тенісному стадіоні міста, що вміщає 3 200 глядачів щорічно проводиться один з турнірів світового тура ATP 250 - Croatia Open Umag.

Демографія

[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13 467 осіб[2], 8 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 7 281 осіб.[2] Станом на 2021 рік населення громади становило 12 699 осіб, самого міста — 6 751 мешканців[2] .

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Умаг, до громади також входять:

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 13,99°C, середня максимальна – 27,22°C, а середня мінімальна – 0,00°C. Середня річна кількість опадів – 926 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,96 10,65 13,98 17,39 22,57 26,26 27,22 27,19 22,89 18,24 13,14 9,71
Середня температура, °C 4,97 5,66 8,98 12,42 17,58 21,28 23,64 23,61 19,34 14,66 9,56 6,14
Середній мінімум, °C 0,00 0,68 4,01 7,44 12,61 16,30 20,07 20,05 15,74 11,08 5,98 2,56
Норма опадів, мм 61 50 63 73 74 86 56 81 102 106 96 78
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.15 2.40 2.49 2.50 2.25 2.19 2.18 2.10 2.15 2.39 2.40 2.29
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4360 7376 10725 15304 19445 21313 22240 18988 13992 8965 4875 3706
Джерело: [5][6]

Економіка

[ред. | ред. код]

Основою економіки міста є туризм. Також населення округу зайняте в сільському господарстві, головним чином виноградарстві й вирощуванні олив; а також харчової промисловості, виноробстві, рибальстві й рибопереробці.

Управління

[ред. | ред. код]

Міська влада встановила наступні органи управління:

  • Мерія
  • Управління з правових питань
  • Відділи: Відділ соціальних послуг, Департамент територіального планування та комунального господарства, Департамент фінансів та економіки, кафедра загальної адміністрації та логістики
  • Внутрішнього аудиту та бюджетний контроль

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча не викликає сумніву, що Умаг існував ще в часи Римської імперії, перше згадування про місто в літописних джерелах датується 7 століттям. В VII-VIII століттях Умаг був під владою Візантії, що потім перемінили франки, а потім місцеві князі.

Зростаюча міць Венеційської республіки привела до поступового приєднання Істрії до Венеції. В 1269 році Умаґ визнав владу венеційців, які правили містом понад 500 років. В 1370 році місто сильно постраждало під час війни між Венецією й Генуєю.

Після падіння Венеції в 1797 році Умаґ був приєднаний до Австрії. У період 1805-1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 місто знову відійшло Австрії.

Після першої світової війни Умаґ разом з усім півостровом Істрія перейшов Італії, у той час як інша Далмація ввійшла до складу королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після другої світової війни Умаґ увійшов до складу так званої Зони "B" вільної території Трієста, що контролювала Югославія, після чого значна частина італійського населення міста емігрувало в Італію. В 1954 році вільна територія Трієста перестала існувати, і Умаґ став частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Старе місто — бурхлива історія міста вплинула на його архітектуру — будинки пізньої античності й початку середньовіччя не збереглися до нашого часу. Однак у місті існують численні свідчення середньовіччя — фортечні стіни, венеційські вілли й, насамперед, мальовничі вузькі вулички. Добре збереглася одна з найстарших веж - західна, у якій зараз розташований міський музей.
  • Церква Святого Рока — головна визначна пам'ятка міста — побудована в 1514 році.
  • Музей міста — розташований в історичному центрі міста. Має у своєму розпорядженні велику колекцію археологічних знахідок, зроблених при розкопках у місті.
  • Церква Святого Перегріна — невеликий стародавній храм, побудований жителями міста, розташований недалеко від Умаґа на мисі Росацо.
  • Маяк в Савудрії — найстародавніший маяк на Адріатиці побудований в 1818 році. Світло, що виходить від джерела, розташованого на висоті 36 метрів видно на відстані 32 км. Будівництво спорудження пов'язане з любовною історією графа Маттерніха, що, попри своє положення одруженої людини, закохався в місцеву дівчину, на честь якої й був побудований маяк.
  • Залишки Сіпара — недалеко від Умаґа, під час відпливу, можна побачити мис 200 метрів у довжину й 50 метрів завширшки, що складається з купи каменів — це залишки древнього форту Сіпар, будівля якого датована V століттям. Сипар існував на цьому місці в часи Римської імперії, доказом чого служать фундаменти вілл і будинків, а також предмети побуту, монети й стародавні мозаїки. Сіпар був повністю розграбований і зруйнований в 876 році піратами під керівництвом Пана Домагою. Зараз на цьому мисі неофіційний нудистський пляж.
  • Вілла Тіола — дійсний рай для дайверів. Ця розкішна вілла багато прикрашена мозаїками й фресками, що збереглися на стінах. Залишки 30-метрового пірса, що має ширину близько 6 метрів можна побачити в морі біля вілли, а розташовані неподалік фрагменти величезної будівлі, на думку фахівців відносяться до іншої вілли.

Консульства

[ред. | ред. код]

Казахстан Казахстан

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'