Урал (річка)
| Урал | |
|---|---|
Урал в місті Атирау | |
 | |
| 54°42′2.8800001000035″ пн. ш. 59°25′2.2800000999904″ сх. д. / 54.70080° пн. ш. 59.41730° сх. д. | |
| Витік | хребет Уралтау, Південний Урал |
| • координати | 54°42′03″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д. / 54.70083° пн. ш. 59.41722° сх. д. |
| • висота, м | 668 м |
| Гирло | Каспійське море |
| • координати | 46°53′02″ пн. ш. 51°37′01″ сх. д. / 46.88389° пн. ш. 51.61694° сх. д. |
| • висота, м | -28 м |
| Країни: |  Росія,  Казахстан |
| Прирічкові країни: | Росія, Казахстан |
| Регіон | Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Західноказахстанська область, Атирауська область |
| Довжина | 2 428 км |
| Площа басейну: | 231 000 км² |
| Середньорічний стік | 400 м³/с |
| Притоки: | Ілек, Ор, Сакмара, Шаган, Гумбейка |
| Водойми в руслі | Каспійське море |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ура́л (башк. Яйыҡ, каз. Жайық) — річка в Європі, близько до межі Європи з Азією. Тече територією Росії та Казахстану. Довжина Уралу 2428 км[1], це третя за довжиною річка Європи (після Волги і Дунаю), а також 21-ша за довжиною річка Євразії.
Давня назва Яїк (суч. каз. Жайық). У цей час давня назва річки є офіційною в Казахстані, а також уживається в Башкортостані.
Уздовж правого берега річки розташовувалися землі Уральського козацького війська, що зараз поділені між Росією та Казахстаном.
Річка була перейменована в 1775 за наказом Катерини II, після придушення Селянської війни під проводом Пугачова, у якій активну участь брали Яїцькі козаки.
Бере початок у горах Південного Уралу (хребет Уралтау). Впадає в Каспійське море.
Річка бере початок біля схилів гори Кругла хребта Уралтау на Південному Уралі, на території Учалинського району Башкортостану. Там річка має середню ширину від 60 до 80 метрів і тече як типова гірська річка. Потім потрапляє в Яїцьке болото і після виходу з нього розширюється до 5 кілометрів. Нижче Верхньоуральська течія Уралу характерна для рівнинної річки, далі Урал тече по території Челябінської й Оренбурзької областей. Від Магнітогорська до Орська його береги круті і скелясті, а дно має багато розломів.
Після Орська річка різко повертає на захід і проходить через 45-кілометровий каньйон у Губерлінських горах. Після Уральська тече з півночі на південь, через територію Західно-Казахстанської області й Атирауської областей Казахстану, де річка розширюється і має безліч озер і проток. Біля гирла вона розпадається на два головних рукави: Золотінський та Яїцький і утворює великі водно-болотні угіддя. Рукав Яїцький неглибокий, майже без дерев на берегах, і багатий рибою, тоді як Золотінський — глибший і судноплавний.
Річка Урал має вражаючу деревоподібну форму дельти[2]. Цей тип дельти утворюється природним чином у повільних річках, які несуть велику кількість алювію в спокійне море. У дельті, за 13,5 км від гирла Золотінського рукава, знаходиться острів Шалига, довжина якого становить 2,5 км, максимальна ширина 0,3 км, а висота — від 1 до 2 метрів.
Основне живлення річка отримує за рахунок талих вод (60—70 %), внесок опадів відносно невеликий[3]. Велика частина річного стоку (65 %) припадає на час весняних паводків, 30 % стоку — у літній та осінній періоди і 5 % — у зимовий період. Під час повеней річка розширюється до 10 кілометрів біля Уральська і до декількох десятків кілометрів у гирлі. У верхній течії найвищий рівень води спостерігається в кінці квітня, у нижній течії — у травні. Коливання рівня води становить 3—4 метри у верхній течії, 9—10 метрів — у нижній і близько 3 метрів — у дельті.
Середня витрата води становить 104 м³/c поблизу Оренбурга і 400 м³/c у селі Кушум (76,5 км від гирла). Максимальна витрата складає 14 000 м³/c, а мінімальний — 1,62 м³/c. Середня каламутність складає 280 г/м³ в Оренбурзі і 290 г/м³ поблизу Кушуму. Річка замерзає біля витоку на початку листопада, а в середній і нижній течії — у кінці листопада. Розкривається в кінці березня в низов'ях і на початку квітня у верхів'ях. Період льодоходу відносно короткий.
Середня глибина становить від 1 до 1,5 метрів поблизу витоку, і збільшується в середній течії і особливо поблизу гирла. Кількість підводної рослинності також збільшується від витоку до гирла, як і багатство фауни. Дно у верхній течії скелясте, з галькою і піском, нижче за течією — мулисто-піщане, іноді глинисте. Басейн асиметричний — його ліва сторона в 2,1 рази більша за площею, ніж права сторона; проте, права сторона більш важлива для живлення річки. Щільність приток складає 0,29 км/км² у правій і 0,19 км/км² у лівій частині басейну. Праві притоки — типові гірські річки, у той час як ліві притоки мають рівнинний характер.
Клімат континентальний з частими і сильними вітрами. Середні річні опади складають 530 мм.
Води річки Урал використовується для водопостачання таких великих підприємств, як Магнітогорський металургійний комбінат і Орсько-Халиловський металургійний комбінат, а також для зрошення. Поблизу Магнітогорська були створені два водосховища, поряд з селищем Іриклінський побудована гідроелектростанція і створено велике водосховище. Нижче Уральська — ще одне водосховище і Кушумський канал.
Добре розвинене рибальство, в число промислових видів риб входять осетер, окунь, оселедець, лящ, короп і сом. Дельта річки Урал — це близько половини рибного басейну Казахстану. Також широко поширене сільське господарство, особливо баштанництво, вирощуються дині і кавуни.
Місто Атирау є портом і великим нафтовидобувним центром Казахстану.
-
Витік річки Урал -
Річка Урал біля села Новоуральськ -
Іриклінська ГЕС -
Річка Урал у Оренбурзі -
Вид на лівий берег Уралу -
Річка Урал у жовтні -
Річка Урал між Уральському і Атирау (Казахстан) -
Міст через Урал в Учалинском районі Башкортостану
.jpg)
- Найдовші річки Росії
- 14519 Урал — астероїд, названий на честь річки[4].
- Кордон між Європою та Азією
- ↑ Государственный водный реестр: Река Урал. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Earth Observatory — Ural River Delta, Kazakhstan. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Челябинская область — Река Урал. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Урал (річка) (англ.) .
- Річка Урал // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Урал в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ural river (Central Asia) [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Оренбургская область — Река Урал [Архівовано 6 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
