Нойс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Нойс
Neuss
Герб
Герб

Координати 51°12′01″ пн. ш. 6°41′38″ сх. д. / 51.20028° пн. ш. 6.69389° сх. д. / 51.20028; 6.69389Координати: 51°12′01″ пн. ш. 6°41′38″ сх. д. / 51.20028° пн. ш. 6.69389° сх. д. / 51.20028; 6.69389

Країна Німеччина Німеччина
Земля Північний Рейн — Вестфалія
Район Райн-Нойс (район)
Голова Герберт Нап
(ХДС)
Дата заснування 16 рік до н. е.
Площа 99,48 км²
Висота центру 30 до 67,5 м
Населення 151 388  (2010)
Телефонний код 02131, 02137 (Norf), 02182
Поштовий індекс 41460-41472
Автомобільний код NE
Офіційний код 05 1 62 024
Офіційний сайт http://www.neuss.de
Нойс (Німеччина)
Нойс
Нойс

Нойс (нім. Neuss) — місто на заході Німеччини, розташоване в землі Північний Рейн-Вестфалія. Столиця та найбільше місто району Райн-Нойс.

Місто розташоване на західному березі Рейну, навпроти Дюссельдорфа. Лежить на перетині історичних та сучасних торгівельних шляхів. Нойс одне з найстародавніших міст Німеччини.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Нойс був заснований ще римлянами 16 року до н. е. як військове укріплення, споруджене з деревини та землі. З часом римські війська відійшли під тиском давньогерманських племен. У IX столітті з півночі Європи на південь просувалися річковими шляхами вікінгі. Чимало тогочасних європейських літописці відзначили в своїх літописах присутність вікінгів у Європі та факт існування міста Нойс. У XII столітті в місті було побудовано перше кам'яне укріплення з вежами. Документи засвідчують історичне зростання міста, а також зростання його впливу в епоху Середньовіччя. 1209 року в Нойсі був закладений собор Квірінуса (нім. Quirinus-Münster) на честь святого Квірінуса, що вважається покровителем міста.[1]

Середньовіччя[ред.ред. код]

Облога Нойса Карлом Сміливим

Нойс поступово став провідним, впливовим та процвітаючим торговим центром. Протягом X століття мощі мученика та трибуна Квірінуса Нойського було перевезено до Нойса. Таким чином місто стало центром паломництва навіть з країн поза межами Священної Римської імперіі.

Як місто Нойс був зареєстрований лише 1138 року. Одною з найважливіших подій в історії міста була облога 1474-1475 років. Карлом Сміливим. Жителі Нойса протистояли облозі, й опісля були винагороджені Святим римським Імператором Фрідріхом III. Місту надали право карбувати власні монети та нести імперський герб з орлом та короною всередині герба Нойса, а 1475 року місто увійшло до Ганзейського союзу, проте це не визнавалося іншими членами Ліги.[1]

1586 року в Нойсі сталася сильна пожежа, яка знищила дві третини всіх будівель.

XVII–XX ст.[ред.ред. код]

Декілька воєн з французьким королем Людовиком XIV призвели до економічного занепаду міста. Його роль як економічного та торговельного центру зменшилася, Нойс зберігав значення лише як центр торгівлі сільськогосподарської продукції. До кінця XVIII століття Нойс належав до Кельнського архіепіскопства. З 1794 до 1814 року під час панування Наполеона, Нойс, як і вся Рейнська область, входив до Франції. 1815 року після Наполеонівських воєн, Нойс став частиною Королівства Пруссії. У XIX столітті місто повернуло свою економічну міць шляхом збільшення індустріальної діяльності.

1946 року Нойс увійшов до складу Північної Рейн-Вестфаліі.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Собор Святого Квірінуса
  • Собор Святого Квірінуса.
  • Південна міська брама, побудовані близько 1200 року, сьогодні це єдина вціліла брама з шести, які були частиною середньовічного міського укріплення.
  • Кривава вежа, побудована в XIII столітті, єдина кругла башта історичного міського укріплення.
  • «Чорний кінь» найстаріший трактир, відкритий 1604 року.
  • Церква Святого Себастьяна.
  • Церква Христа — найстаріша протестантської церкви міста.
  • Театр Глобус — копія знаменитого лондонського театру.

Міста побратими[ред.ред. код]

Франція Шалон-ан-Шампань, Франція
США Сент-Пол, США
Хорватія Ріека, Хорватія
Туреччина Невшехір, Туреччина
Туреччина Болу, Туреччина
Росія Псков, Росія

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Erich Keyser (Hrsg.): Rheinisches Städtebuch, Band III. 3. Teilband aus Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte. Im Auftrage der Arbeitsgemeinschaft der historischen Kommissionen und mit Unterstützung des Deutschen Städtetages, des Deutschen Städtebundes und des Deutschen Gemeindetages, Stuttgart 1956
  • P. Stenmans u. a.: Neuss im Wandel der Zeiten. 1970
  • H. Chantraine, M. Gechter, H. G. Horn: Das römische Neuss. 1984, ISBN 3-8062-0356-3
  • Christian Wierstraet: Die Geschichte der Belagerung von Neuss 1474–1475. 2000, ISBN 3-9801294-6-2
  • Der Kampf um Neuss (про облогу 1474/75 років), 2002, ISBN 3-934794-02-5
  • Novaesium, Buchserie verschiedener Autoren zur Geschichte von Neuss
  • Helmut Wessels: Neuss und St. Quirin zu Fuß – 3 Rundgänge durch das mittelalterliche Neuss. 2004, ISBN 3-7616-1801-8 (engl, ISBN 3-7616-1956-1)
  • Karl Remmen: Neuss – die Stadt auf den sieben Hügeln. Libelli Rhenani Bd. 3, 2. Aufl., 2004 (Diözesan- und Dombibliothek Köln)
  • Max Tauch: Quirinus von Neuss. 2000, ISBN 3-87909-692-9
  • Frank Kurella: Neuss im Mittelalter (Comic). 2004, ISBN 3-00-015068-4
  • Albert Mathias Kreuels: Unkenrufe aus der Provinz. Freiburg i.Br. 1984, ISBN 3-89102-171-2.
  • Albert Mathias Kreuels: Kleines Neusser Heimatbuch. Selbstverlag 1969.
  • Andrea Niewerth, Christoph Roolf: Zwangsarbeit in Neuss während des Zweiten Weltkrieges (1939–1945). (= Dokumentationen des Stadtarchivs Neuss 7), Neuss 2005, ISBN 3-922980-80-5.

Посилання[ред.ред. код]