Вільям Рамзай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Рамзай
англ. Sir William Ramsay
William Ramsay working.jpg
Народився 2 жовтня 1852(1852-10-02)
Глазго
Помер 23 липня 1916(1916-07-23) (63 роки)
Хай-Віком
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів неорганічна хімія
Заклад Університет Глазго
Університетський коледж Лондона
Alma mater Університет Глазго
Тюбінгенський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1904)
Nobel prize medal.svg

Сер Ві́льям Ра́мзай (англ. Sir William Ramsay; *2 жовтня 1852, Глазго — 23 липня 1916, Хай-Віком) — шотландський хімік, лауреат Нобелівскої премії з хімії 1904 року.

Ранні роки[ред.ред. код]

Його батьками були інженер і бізнесмен Вільям Рамзай і Катерина (Робертсон) Рамзай, дочка единбурзького лікаря, який написав підручник хімії. Єдина дитина в сім'ї, Рамзай отримав строге пуританське виховання. У 1866 році, після закінчення в Глазго академії (академією в Шотландії називають середню школу), він вступив в цьому ж місті в університет, де вивчав латинську і грецьку мову, логіку і математику, прослуховував загальний курс літератури. Рамзай збирався стати священиком, але на останньому курсі університету захопився природними науками. Він почав вивчати анатомію і геологію, відвідував лекції шотландського хіміка Джона Фергюсона і відомого англійського фізика Вільяма Томсона, працював помічником лаборанта в місцевій хімічній лабораторії. Поступивши в 1871 році в Тюбінгенський університет, Рамзай працював у німецького хіміка-органіка Рудольфа Фіттіга. У 1872 році він захистив докторську дисертацію, яка називалася «Дослідження толуолової і нітротолуолової кислот». Повернувшись в тому ж році в Единбург, Рамзай отримав посаду асистента в коледжі Андерсона, а в 1874 році був призначений асистентом-куратором у Фергюсона в університеті Глазго. Всі ці роки Рамзай проявляв інтерес до фізичної хімії. У 1880 році він отримав місце професора хімії в Університетському коледжі в Брістолі, де почав вивчати тиск пари і критичний стан рідин.

Нобелівська премія[ред.ред. код]

У 1904 році Рамзану була присуджена Нобелівська премія з хімії «на знак визнання відкриття їм в атмосфері різних інертних газів і визначення їх місця в періодичній системі»[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. «The Nobel Prize in Chemistry 1904». Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 2013-07-07. Процитовано 2012-05-04. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Зеленин К. Н., Ноздрачев А. Д., Поляков Е.Л. (2003). Нобелевские премии по химии за 100 лет. СПб.: Гуманистика.