Жалин (Україна)
| село Жалин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Костопільська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 691[1] |
| Площа | 3,16[1] км² |
| Густота населення | 219,3[1] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35022[1] |
| Телефонний код | +380 3657[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′41″ пн. ш. 26°18′03″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
169[джерело?] м |
| Водойми | р. Горинь[1][2], приватний ставок[джерело?] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35021, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Яполоть[1] |
| Карта | |
  Жалин | |
 Жалин | |
| Мапа | |
| |
Жа́лин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 691 осіб[1]. Розташоване над річкою Горинь, за 57 км від Рівного[2]. У селі працює загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, 3 магазини, кафетерій, фельдшерсько-акушерський пункт, публічно-шкільна бібліотека[3][4], поштове відділення, православна церква[4], сільський клуб, фермерське господарство «Россава»[3].
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на лівому березі річки Горинь[4], за 57 км від Рівного[2], за 18 км від Костополя[4]. У селі є озеро під назвою «Попове урочище». За селом два кургани[2]. Поблизу Жалина, у басейні річки Горинь, розташоване заплавне нерестовище для іхтіофауни фіто-стагнофільного комплексу[5].
Історія[ред. | ред. код]
За поборовим реєстром 1589 року серед 30 інших сільських поселень Степанської волості згадуються й Жалин[6]. За іншими даними вперше згадується в 1620[4] або в 1776 році[3]. Наприкінці XIX століття в селі було 82 доми, 684 жителів, дерев'яна церква, побудована в 1776 році[2].
З 1921 року Жалин в складі західноукраїнських земель належав Польщі. У вересні 1939 року Жалин переходить до СРСР. Проте вже 29 червня 1941 року, після початку Німецько-радянської війни, німецькі війська зайняли село. У селі діяв загін УПА, що стало причиною загибелі багатьох селян від рук працівників НКВД. 19 січня 1944 року в Жалин увійшла Червона армія. 15 жовтня 1949 року почали насильно зганяти людей в колгосп[3]. У 1950 році створено колгосп імені М. Хрущова, який пізніше називався «Зоря комунізму» і «Зоря»[3][4].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 690 осіб[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,71 % |
| російська | 0,29 % |
Релігія[ред. | ред. код]
У селі розташована Свято-Преображенська церква. 21 січня 2019 року громада села на парафіяльних зборах абсолютною більшістю голосів ухвалила рішення про перехід до Православної церкви України. До цього сільська громада належала до Української православної церкви Московського патріархату[9].
У другій половині XVIII століття парафія Жалина належала до Степанського деканату уніатської церкви[10]. У селі була розташована церква Преображення Господнього, збудована в 1776 році[2][4][11] на кошти колишньої поміщиці Констанції Томашевської[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Облікова картка с. Жалин. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ а б в г д е Жалин // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 389.
- ↑ а б в г д е Історія села. http://yapolot.rvadmin.gov.ua/. Сільська рада село Яполоть, Костопільського району, Рівненської області. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ а б в г д е ж ПШБ с. Жалин. http://kostlibr.at.ua/. Костопільська ЦСПШБ. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Сондак В. В. Про локальні ділянки відтворення аборигенної іхтіофауни літо-реофільного комплексу рр. Стир, Горинь / В. В. Сондак, О. В. Волкошовець, Й. В. Гриб // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Сер. : Сільськогосподарські науки. — 2013. — Вип. 3. — С. 121-122.
- ↑ Атаманенко В. Інвентар Степанської волості 1614 року як джерело до історії міст // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. — 2017. — Вип. 13. — С. 223. Архівовано з джерела 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Третя громада УПЦ МП на Рівненщині перейшла до Православної церкви України. http://www.rivnenews.com.ua/. Рівненські новини. 22.01.2019. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
- ↑ Кондратюк Р. Ю. Джерела з історії уніатської церкви південно-східної Волині другої половини XVIII ст. // Архіви України. — 2001. — № 4-5 (247). — С. 98-110.
- ↑ Болюк О. Дерев’яне обладнання літургійно-богослужбових просторів західноукраїнських церков (питання типології) // Народознавчі зошити. — 2012. — № 3 (105). — С. 388. Архівовано з джерела 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Жалин // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 389.
- Żalin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 731. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Облікова картка с. Жалин. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |