Кечкемет
| Кечкемет Kecskemét |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Панорама | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Медьє | Бач-Кішкун | ||||
| Регіон | Південний Великий Альфельд | ||||
| Населення | 113 275 | ||||
| Площа | 321,36 км² | ||||
| Густота населення | 336,96 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 6000 | ||||
| Телефонний код | +36-76 | ||||
| Географічні координати | 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д. / 46.90694° пн. ш. 19.69333° сх. д.Координати: 46°54′25″ пн. ш. 19°41′36″ сх. д. / 46.90694° пн. ш. 19.69333° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 122 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Веб-сторінка | kecskemet.hu | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Ке́чкемет (угор. Kecskemét) — місто в центральній частині Угорщини, в регіоні Південний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє Бач-Кішкун. Восьме за величиною місто країни, населення - 108 844 осіб (2005).
Зміст |
Географія і транспорт [ред.]
Кечкемет знаходиться в 86 кілометрах на південний схід від Будапешту і на такій же відстані на північний захід від Сегеда. Через місто проходить автомагістраль Будапешт — Кечкемет — Сегед, інші дороги йдуть на захід до Шольту і на схід, в бік Кунсентмартона і Бекешчаби. В місті є залізнична станція, час в дорозі на поїзді від Будапешту — 1 ч. 20 хв.
Етимологія [ред.]
Назва міста походить від угорського слова угор. kecske , козел і відображає давні тваринницькі традиції регіону. Козел зображений також на гербі міста.
Історія [ред.]
Древні поселення, що існували на місці Кечкемета були повністю знищені навалою монголів в XIII столітті. Але завдячуючи вигідному географічному розташуванню на перехресті торгових шляхів Кечкемет швидко був відновлений, в 1348 році король Людвік I Великий дарував йому права міста.
В XVI-XVII століттях місто, як і вся Центральна Угорщина було під владою Османської імперії, але Кечкемет користувався пільгами платити податки напряму будайському паші, завдячуючи чому знаходився під його протекцією і уник руйнувань і тотальних грабіжів.
В XVIII столітті в околицях міста інтенсивно розвивалось тваринництво, в XIX столітті його почало витісняти виноградництво і садівництво. До кінця XIX століття Кечкемет перетоврився в важливий торговий центр регіону, благополуччя міста відбилось на його внутрішньому обліку, тут були збудовані декілька розкішних палаців в стилі ар-нуво, нова ратуша, церква і гімназія ордена піарів та інші примітні будівлі.
Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька індустріальних підприємств, в 1950 році Кечкемет став столицею найбільшого за площою угорського медьє Бач-Кішкун. В 1975 році незаймані степові території поруч з містом були об'єднані в національний парк Кішкуншаг.
Пам'ятки [ред.]
- Міська ратуша
- Міський собор
- Католицька церква св. Міклоша
- Лютеранська церква
- Гімназія і церква піарів
- Синагога
- Палац «Cifra Palota» (дослівно «Прикрашений палац»)
- Міський театр
Міста-побратими [ред.]
Аоморі (Японія)
Гювінкяа (Фінляндія)
Рюссельсгайм (Німеччина)
Ковентрі (Великобританія)
Дорнбірн (Австрія)
Тиргу-Муреш (Румунія)
Галанта (Словаччина)
Лінчепінг (Швеція)
Сімферополь (Україна)
Берегово (Україна)
Аркей (Франція)
Нагарія (Ізраїль)
Виборг (Данія)
Текірдаг (Туреччина)
Цікавинки [ред.]
Кечкемет відомий в країні і за межами як столиця виробництва відомої абрикосової палінки (угор. barack palinka). Крім вживання в якості алкогольного напитку, кечкеметська палінка використовується для виготовлення десертів і коктейлів. Великим любитилем цього напитку був король Англії Едуард VIII[1]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||
