Дьйор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дьйор
Győr
HUN Győr COA.jpg
Герб
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Дьйор-Мошон-Шопрон
Регіон Західне Задунав'я
Перша згадка 1009
Населення 131 267
Площа 174,61 км²
Густота населення 730,71 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 9000 - 9030
Телефонний код +36-96
Географічні координати 47°41′ пн. ш. 17°38′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 17.633° сх. д. / 47.683; 17.633Координати: 47°41′ пн. ш. 17°38′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 17.633° сх. д. / 47.683; 17.633
Висота над рівнем моря 118 м
Місцева влада
Веб-сторінка gyor.hu
Карта
Дьйор (Угорщина)
Дьйор
Дьйор

Дьйор (іноді Дьор або Дєр; угор. Győr Аудіо слухатиопис файлу, нім. Raab, словац. Ráb) — найважливіше місто північно-західної Угорщини, адміністративний центр медє Дьйор-Мошон-Шопрон.

Дьйор розташований на півшляху між Будапештом і Віднем. Місто стоїть у місці впадіння річки Раби до Дунаю.

Населення міста становить 128 808 осіб (2008). Дьйор є шостим за розміром містом Угорщини.

Географія і транспорт[ред.ред. код]

Дьйор розташований на відстані приблизно 130 кілометрів на захід від столиці міста Будапешта.

Через місто проходять залізична і автомобільна магістралі Будапешт — Відень, окрім того Дьйор пов'язаний транспортними шляхами з Братиславою і південними регіонами Угорщини. Подорож до Будапешта займає 1,5—2 години.

Історія[ред.ред. код]

Поселення на місці сучасного Дьйора існувало з глибокої давнини. У V ст. до н. е. тут проживали кельти, у римський період поселення вже стало укріпленим містом, відомим під назвою Арабонна. Скорочений варіант назви Арабонна — Рааб або Раб — дав сучасне ім'я міста в німецькій та словацькій мовах.

Приблизно до IV століття римська фортеця успішно відбивала напади варварів, однак із занепадом імперії поступово втратила значення і спорожніла. У V столітті після нетривалого періоду панування слов'ян і ломбардців, землі навколо Раабу були завойовані аварами. Після розгрому аварів військами Карла Великого на початку IX століття Рааб перебував перед контролем Франкської держави і деякий час (між 880 та 94 роками) — Великої Моравії.

900 року після вторгнення на Дунай угорців розпочався угорський період історії міста. Угорці відновили напівзруйновану фортецю в гирлі Раби, і незабаром довкола неї виросло значне поселення. У часи Іштвана Святого місто стало резиденцією [[єпископ]єпископа], тоді ж змінило назву на Дьйор.

1242 року Дьйор зазнав нападу монголів, а 1271 року — атаки чеської армії.

Церква св. Ігнація на площі Сечені

У часи османського нашестя на Угорщину в XVI столітті місто було зайнято турками (1594), однак уже 1598 року перейшов під контроль угорської та австрійської армій. У 1683 році Дьйор знову пережив турецьку облогу, що була знята після поразки турок у битві під Віднем.

XVIII століття стало «золотим» — часом розквіту Дьйора. Тоді в місті було побудовано багато церков і палаців, перважно в панівному на той час стилі бароко. 1743 року Дьйор отримав статус вільного королівського міста.

На початку XIX століття Дьйор став ареною військових дій під час Наполеонівських війн. 14 червня 1809 року французька армія на чолі з Еженом Боґарне нанесла біля мурів Дьйора поразку австрійській армії на чолі з ерцгерцогом Йоанном. Битва ввішла до історії як Битва під Раабом. Після битви французи зруйнували фортечні укріплення міста.

У роки Другої Світової війни історичній забудові Дьйора було завдано шкоди, що однак була не такою тяжкою, як деяким іншим угорським містам. У повоєнний час історичний центр міста був повністю відновлений.

Економіка[ред.ред. код]

Починаючи від XIX століття Дьйор був одним з найбільших промислових осередків Угорщини.

Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька великих підприємств.

Локомотивом економіки міста був заснований ще 1896 року завод RABA, що випускав широкий асортимент продукції машинобудування, вагони, автозапчастини. 1995 року в Дьйорі збудували й запустили автомобільний завод фірми Audi.

Також у економіці міста значну роль відіграє харчова, будівельна і хімічна промисловість.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Церква кармелітів
  • Історичний центр Дьйора — являє собою пам'ятку міського планування і забудови XVIII століття, що непогано збереглась до нашого часу. Тут чимало гарних церков, палаців і будівель, в т.ч. взірців австрійського бароко. Особливість дьйорьскої архітектури — достатньо велика кількість закритих («глухих») балконів найрізноманітнішої форми, через що Дьйор навіть подеколи називають поетично «містом балконів»;
  • Кафедральний собор — розташований на пагорбі Капталан, у найдавнішій частині міста. Перший собор на цьому місці було зведено в XI столітті в романському стилі, однак пізніше був зруйнований турками. Сучасну барокову будівлю збудовано на початку XVIII століття. На майдані південніше від собору встановлено фігуру архангела Михаїла з мечем;
  • Єпископський замок — міститься у само́му центрі колишньої фортеці на пагорбі Капталан. Збудований 1575 року, реконструйовано 1783 року;
  • Церква кармелітів — підноситься на березі Раби на південь від фортечного пагорбу. Збудована 1725 року, до церкви прибудовано Лоретанську каплицю з шанованою статуєю Діви Марії;
  • Капела Гедерварі — зразок пізньої готики, збудовано у XV—XIX ст.ст.;
  • Ансамбль площі Сечені — центральний майдан Старого міста, оточений чудовими бароковими будівлями. Найприкметніші серед них: Церква єзуїтів (1641), будинок абата (№ 5), будинок Ваштушкош (№ 4), будівля Старої ратуші. У центрі майдану підноситься Колона Божої Матері;
  • Мезей ім. Я. Ксантуша.

Спорт[ред.ред. код]

У Дьйорі базується одна з провідних угорських футбольних команд — ФК Дьйор ЕТО (колишня назва Раба ЕТО). Команда чотири рази ставала чемпіоном країни (востаннє 2013 року).

У місті також є дуже популярним гандбол. Як чоловіча, так і жіноча гандбольні команди «Дьйор» посідають найвищі позиції у внутршніх першостях, неодноразово брали участь у європейських кубках.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]