Коктейль Молотова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оригінальний «коктейль» Молотова, який виготовляла фінська алкогольна монополія ALKO протягом Другої світової війни. Пляшка оснащена запалювальним сірником, а не, як правило, запалювальною ганчіркою.

Кокте́йль Мо́лотова, інші назви бо́мба Мо́лотова, бензи́нова бо́мба — це загальна назва найпростіших саморобних вибухових пристроїв на основі легкозаймистої суміші (бензину, розчинника, спирту тощо). Оскільки таку бомбу легко виготовити, її часто використовують під час партизанських та вуличних війн, акцій громадянської непокори.

Слід розуміти, що коктейль Молотова діє як запалювальний пристрій — він не є вибуховою речовиною (сам «коктейль»), чи вибуховим пристроєм («снаряд»).

Історія назви[ред.ред. код]

Цю назву запалювальній суміші дали фіни під час радянсько-фінської війни, і нарекли її «на честь» тогочасного радянського міністра закордонних справ В'ячеслава Молотова.

Узимку 19391940 років Радянський Союз вперше почав скидати на села Фінляндії касетні запалювальні бомби РРАБ-3. Бомба була довжиною 2,25 метра і діаметром 0,9 метра. Містила 60 маленьких запалювальних бомб. За рахунок хвостового оперення бомба крутилася при падінні, відцентровою силою розкидаючи маленькі бомби.

На обурення міжнародної спільноти Молотов відгукнувся запереченням цього факту і натомість сказав, що СРСР з літаків не бомбить Фінляндію, а скоріше скидає голодуючим фінам продовольство. Відтак фіни прозвали радянську авіаційну бомбу РРАБ-3 «Хлібними кошиками» Молотова. Свої запальні пляшки фіни за аналогією назвали «коктейль Молотова». Спочатку назва вживалася тільки до палаючої суміші безпосередньо, але скоро назва закріпилася за виробом з пляшки з горючою сумішшю. Існує альтернативна думка щодо історії назви, згідно з якою «коктейль Молотова» спочатку називався «коктейль для Молотова». З плином часу, а також, можливо, внаслідок спотворень при перекладі з однієї мови на іншу назва трансформувалася і перетворилося на «коктейль Молотова».

Однак, саморобні протитанкові гранати з пляшок з горючою сумішшю — не фінський винахід. Вперше вони були застосовані у 1936 році в ході громадянської війни в Іспанії. За їхньою допомогою в бою під містом Сесенья за 30 км від Мадрида фалангісти відбили атаку республіканської танкової колони.

Застосування[ред.ред. код]

Перед застосуванням пляшки корок, зазвичай з вкладеною ганчіркою, змочують горючою речовиною, підпалюють і пляшку кидають в ціль. При попаданні в ціль скляна пляшка розбивається, горюча суміш розливається поверхнею і запалюється від палаючого корка. «Коктейлі Молотова» застосовують головним чином проти автомобілів та бронетехніки. При киданні основною метою є потрапляння палаючої рідини в моторне відділення. Використання пов'язане з ризиком для життя через необхідність підібратися до цілі на відстань кидка. В цілому ефективність пляшкових атак проти бронетехніки невелика — для ураження двигуна необхідно влучити у вентиляційні решітки позаду від башти, а для цього потрібно перебувати збоку або ззаду від танка, що зазвичай можливо тільки в умовах міської герильї, або кинувши пляшку з окопу, який в цей момент перетинає танк. Під час Другої світової війни вентиляційні решітки танків стали закривати рабицею. Відповідно пляшки пружинили і, не розбиваючись, скочувалися з танка. Сучасні танки забезпечені надійними засобами захисту від пляшок з горючою сумішшю, хоча пошкодження вогнем зовнішніх деталей танка може привести до зниження його боєздатності.

Сучасне використання[ред.ред. код]

Коктейль Молотова під час анти-G8 демонстрації в місті Росток, 2007.

Хоча пляшки із запальною сумішшю можуть спричиняти певний психологічний ефект на бронетанкові війська, змушуючи екіпаж покинути машину або пошкоджуючи зовнішнє устаткування, більшість сучасних танків не можуть бути фізично знищені або приведені в повністю неробочий стан коктейлями Молотова. Перші радянські танки мали погано розроблені жалюзі двигуна, що дозволяло попадання в двигун палива, ця помилка розробників була швидко виправлена. Більшість танків та БМП 21-го століття мають спеціально розроблені ядерні, біологічні та хімічні захисні системи, що роблять їх герметичними, вони добре захищені від газу та рідини. Сучасні танки мають дуже товсту композитну броню, яка складається з кульок сталі, кераміки, пластмаси та кевлару, і ці матеріали мають температуру плавлення значно вищу від температури горіння бензину. Лише зовнішні компоненти: оптичні системи, антени, зовнішні системи озброєння або вентиляційні отвори можуть бути пошкоджені, що може зробити танк практично «сліпим» або уможливити проникнення бензину в танк, змусивши екіпаж принаймні відкрити люки або, можливо, покинути транспортний засіб. Коктейль Молотова, кинутий у відкритий люк, як і більшість інших гранат, може серйозно поранити екіпаж та пошкодити обладнання. З іншого боку, багато сучасних танків (які використовує армії США, країн НАТО, РФ, України) мають системи пожежогасіння.

Пляшки із запальною сумішшю, що їх використовували протестувальники в Таїланді, у травні 2010.

Під час другої битви при Фаллуджі морські піхотинці США, використовували пляшки із запальною сумішшю, зроблені з «однієї частини рідкого миючого засобу для прання, і двох частин бензину» для «випалювання» своїх ворогів з будинків.[1]

В Північній Ірландії, пляшки із запальною сумішшю були використані бунтівними напіввійськовими групами та протестувальниками проти поліції, їх також використовували для атаки будинків, з метою знищення будинку або залякування мешканців.

Під час Арабської весни, у тому числі в Каїрі, проурядові сили закидали протестувальників коктейлями Молотова. Під час Бахрейнського повстання протестувальники використовували пляшки із запальною сумішшю проти сил безпеки.

В новітній історії України «коктейль Молотова» наймасштабніше використовувався демонстрантами-активістами під час протистояння внутрішнім військам 19-20 січня 2014 року, коли за допомогою суміші було спалено 6 одиниць техніки.[2] А також 19-20 лютого 2014 року, коли було спалено 2 БТРи та 2 водомети під час спроби штурму урядовими військами барикад Євромайдану.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Бійці спецпідрозділу " Беркут"
запалюють коктейлі Молотова

Крім того, є свідчення українських журналістів, що спецпідрозділ «Беркут» теж використовував коктейль Молотова проти мітингувальників.

Рецептура[ред.ред. код]

Принцип дії коктейля Молотова схожий із запалювальним боєприпасом. Горюча суміш розливається по поверхні і запалюється або палаючим сірником (ганчіркою), або самозапалюється від контакту з киснем повітря. Додаткові компоненти до пального в суміші використовуються для збільшення часу горіння, підвищення температури полум'я (та відповідно утруднення процесу гасіння такого полум'я) чи для кращого налипання до поверхні.

Найпоширеніші рецептури запалювальної суміші:

  • рецептура Че Гевари — 3/4 бензину на 1/4 мастила
  • рецептура Вазовського — 2/4 бензину, 1/4 мастила, 1/4 етилового спирту + 10-20 грам сухої суміші дрібних алюмінієвих і залізних ошурок в тонкостінній скляній ампулі
  • фінська рецептура — до бензину додають 10-20 мл гудрону
  • радянська рецептура — рівні частини бензину, гасу і лігроїну, запал — тонкостінна ампула з сумішшю сірчаної кислоти, бертолетової солі і цукрової пудри
  • французька рецептура — бензин і ацетон змішують в пропорції 1:1, додають 50 мл скипидару, потім поступово розчиняють у суміші подрібнений пінополістирол до утворення густого сиропу
  • турецька рецептура — 70% бензину, 10% парафіну, 20% мастила
  • одеська рецептура (варіант французької; використовувалася, зокрема, в ході сутичок на вул. Грушевського) — 70% бензину, 30% подрібненого пінопласту, розчиненого до максимальної можливої концентрації в ацетоні.

Особливості[ред.ред. код]

При використанні сучасних пляшок з товстішою стінкою по периметру пляшки наносяться склорізом вертикальні насічки з кроком в 1-3 см, щоб підвищити ймовірність руйнування пляшки після удару об поверхню.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За данними компанії Google, у 2014 році Коктейль Молотова переміг серед пошукових запитів року в номінації «рецепти».[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Catagnus, Edison, Keeling, Moon. «Lessons Learned: Infantry Squad Tactics in Military Operations in Urban Terrain During Operation Phantom Fury in Fallujah, Iraq». 
  2. Акції протесту 19-20 Січня 2014р Українська Правда pravda.com.ua
  3. Коктейль Молотова переміг серед пошукових запитів року в номінації «рецепти»(укр.)