Мельников Леонід Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Леоні́д Гео́ргійович Ме́льников (*18 травня 1906, Дегтярівка Мглинського повіту Чернігівської губернії — †16 квітня 1981) — український радянський партійний діяч.

[ред.] Біографія

Син селянина. Освіту здобув у Донецькому індустріальному інституті (1936). З 1920 працював на цукровому заводі.

У 1924—1928 секретар волосного, районного комітетів комсомолу.

У 1928 вступив до ВКП(б).

У 1928—1930 служив у РСЧА.

З 1936 працював інженером на шахті, а наступного року переведений на партроботу.

У 1937—1938рр. — в Сталінському міськкомі, з 1938 — в Сталінському обкомі КП(б) України, секретар, 2-й секретар, потім відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У 1941—1954, 1958—1962 і 1966—1981 депутат Верховної Ради СРСР.

У 1942 призначений 1-им секретарем Карагандинського, з 1944 — Сталінського обкомів партії.

З 1947 секретар, 2-ий секретар ЦК КП(б) України.

У 1949 Мельникова призначено 1-им секретарем ЦК Української компартії, найбільшої республіканської компартії СРСР.

У 1950-54 рр. член Президії Верховної Ради СРСР.

З жовт. 1952 член ЦК КПРС і член Президії ЦК.

Після смерті І. В. Сталіна опинився серед переможених, втратив свою посаду і був відправлений послом до Румунії. Водночас у березні 1953 М. перевели з членів до кандидатів у члени Президії ЦК, а у червні вивели з її складу.

У 1956 переведений з членів до кандидатів у члени ЦК КПРС, але у 1961 втратив і цю посаду. Пізніше повернувся до керівної роботі, але обіймав лише другорядні посади: міністр будівництва підприємств вугільної промисловості СРСР (квіт. 1955 — травень 1957), 1-й заступник (1957-58) і заступник (1958-61) голови Ради міністрів Казахської РСР, голова Держплану (1957-61) і Держгіртехнагляду (1961) Казахстану, голова Держгіртехнагляду РРФСР (1961-66), голова Державного комітету з нагляду над безпечним веденням робіт у в промисловості й з гірничого нагляду при Раді міністрів СРСР (з 1966).