Мануїльський Дмитро Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Захарович Мануїльський
Дмитро Захарович Мануїльський

COA Ukrainian SSR.png 7-й Перший Секретар ЦК КП(б)У Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg
Час на посаді:
12 січня 1921 — 8 травня 1923
Попередник посада щойно заснована; Вячеслав Михайлович Молотов як Секретар ЦК КП України
Наступник Емануїл Йонович Квірінг

Час на посаді:
липень 1944 — 1952
Попередник Олександр Євдокимович Корнійчук
Наступник Анатолій Максимович Барановський

Народився 21 вересня (3 жовтня) 1883(1883-10-03)
село Святець, Волинська губернія
Помер 22 лютого 1959(1959-02-22) (75 років)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Політична партія КПРС
Релігія Атеїзм
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Червоної Зірки

Дмитро́ Захарович Мануї́льський (партійні псевдоніми — «Мефодій», «Фома», «Іван Безграмотний»; * 21 вересня (3 жовтня) 1883(18831003), с. Святець, Теофіпольський район, Хмельницька область — † 22 лютого 1959, Київ) — український радянський державний діяч, комуністичний партійний діяч, академік АН УРСР з 1945 року. Міністр закордонних справ УРСР (1944-1953).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у с. Святець Кременецького повіту Волинської губернії у родині православного священика.

3 1903 навчався в Петербузькому університеті. Того ж року став членом РСДРП.

19051906 — займався агітаційно-пропагандистською діяльністю в Петербурзі.

1906 — за участь у Кронштадтському повстанні матросів заарештований і засуджений до 5-річного заслання в Якутії. Втік з Вологодської тюрми до Києва.

З 1907 — член Київського комітету РСДРП. Восени 1907 емігрував у Париж.

1911 — закінчив юридичний факультет Сорбонни.

19121913 — нелегально перебував у Петербурзі і Москві, згодом знову емігрував за кордон. Приїжджає з-за кордону в Російську імперію в 1917 р. (див. Пломбований вагон).

У травні 1917 року після більшовицького перевороту 1917 — стає членом колегії Наркомату продовольства РСФРР.

З травня 1918 — заступник голови делегації РРФСР на мирних переговорах з Українською Державою.

12 червня 1918 — разом із Християном Раковським підписав умови прелімінарного миру з Українською Державою.

1918 — скерований ЦК РКП(б) для організації більшовицького руху в Україні. Деякий час був близький до фракції так званих федералістів у КП(б)У.

Секретар ЦК КП(б)У Дмитро Мануїльський

19191920 — член Всеукраїнського ревкому.

1920—1922 — народний комісар землеробства УСРР.

1920—1921 — учасник польсько-радянських мирних переговорів у Ризі.

З грудня 1921 — протягом незначного часу перший секретар ЦК КП(б)У, редактор газети «Комуніст».

19201923 і 19491952 — член Політбюро ЦК КП(б)У.

З 1924 — член президії, у 19281943 — секретар виконкому Комінтерну, голова делегації ВКП(б) в Комінтерні, один із провідників сталінської політики терору в апараті Комінтерну та закордонних компартіях.

Могила Дмитра Мануїльського

14 липня 1944 призначений заступником голови Раднаркому УРСР і народним комісаром закордонних справ УРСР.

У квітні 1945 року очолював делегацію УРСР на міжнародну конференцію у Сан-Франциско, що оформила створення ООН, та на Паризькій мирній конференції 1946 року. Брав участь у роботі перших сесій Генеральної асамблеї ООН, на яких виступав з промовами, спрямованими проти діяльності української еміграції.

1945—1946 — виступивши, ініціатором, ідеологом і керівником нової кампанії боротьби проти «українського буржуазного націоналізму», розгорнув широкомасштабну акцію з переслідування та цькування української інтелігенції, зокрема, найвідоміших тогочасних істориків Мирона Петровського та Івана Крип'якевича, письменників Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Юрія Яновського, Максима Рильського та інших.

1946—1953 — заступник голови Ради Міністрів УРСР.

Похований у Києві на Байковому кладовищі (надгробок — бронза, граніт, скульптори О.П.Олійник і М.К.Вронський; встановлений у 1966) [1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Київ: Енциклопедичний довідник / За редакцією Кудрицкого А. В.К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Джерела[ред.ред. код]