Рені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рені
Reni soviet coa.png
Герб Рені
Меморіал на площі Свободи в центрі міста
Меморіал на площі Свободи в центрі міста
Рені
Рені на мапі Ренійського району
Рені на мапі Ренійського району
Рені
Рені на мапі України
Рені на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область Одеська область
Район/міськрада Ренійський район Ренійський район
Код КОАТУУ 5124110100
Перша згадка 1548
Статус міста з 1821 року
Населення 19488 (01.01.2011)[1]
Площа 393 км²
Густота населення 49,6 осіб/км²
Поштові індекси 68800—809
Телефонний код +380-4840
Координати 45°27′27″ пн. ш. 28°16′16″ сх. д. / 45.45750° пн. ш. 28.27111° сх. д. / 45.45750; 28.27111Координати: 45°27′27″ пн. ш. 28°16′16″ сх. д. / 45.45750° пн. ш. 28.27111° сх. д. / 45.45750; 28.27111
Висота над рівнем моря 24 м
Водойма р. Дунай, за 3 км від гирла Пруту.
Відстань
Найближча залізнична станція Рені
До обл./респ. центру
 - залізницею 321 км
 - автошляхами 311 км
До Києва
 - автошляхами 690 км
Міська влада
Адреса 68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Леніна, 103
Веб-сторінка Ренійська міськрада
Міський голова Колевич Сергій Степанович

Рені́ (рум. Reni, рос. Рени) — місто у південній Бесарабії, обласного підпорядкування Одеської області, положене на лівому березі Дунаю, за 3 км від гирла Пруту, і є найвіддаленіше від обласного центру (300 км від Одеси). Залізничний вузол, морський торговельний порт. 20 481 мешканців (2001) — за національним складом: 50,0% молдаван, 17,5% українці, 15,5% росіяни.

Відстань до облцентру становить близько 310 км і проходить автошляхом E87.

У місті розташований пункт контролю через молдавсько-український кордон Рені—Джурджулешть та через румунсько-український кордон РеніГалац.

Підприємства для обслуговування залізничного транспорту, харчова промисловість.

Етимологія[ред.ред. код]

Місто Рені має слов'янську назву, хоча на перший погляд слово здається запозиченим. За часів Київської Русі тут була річкова пристань, що мовою того часу звалася рені. Збереглися також відомості про те, що слов'яни називали цю місцевість Перунова Рень (Перун — язичницький бог грому й блискавки; назва, очевидно, ще дохристиянська, а втім, цей бог жив у свідомості слов'ян ще не одне століття за християнства). Слово рень (засвідчене в Іпатіївському літописі 988 р.) означало «коса», «мілина»; було ще слово ринь — підводна кам'яна або глиняна гряда. У сучасній нам мові збереглося рідковживане слово рінь — «грубий пісок».

Історія[ред.ред. код]

Стародавня історія[ред.ред. код]

Рені відноситься до числа прадавніх поселень на узбережжі Дунаю. Знайдені на його території археологічні пам'ятники відносяться до четвертого сторіччя до нашої ери. Рухаючись в західному напрямі, люди утворили спочатку поселення біля озера Ялпуг, потім досягли річки Прут, заснувавши недалеко від його впадіння до Дунаю нинішнє місто Рені, яке пройшло період древньогрецької колонізації. У другому столітті до нашої ери сюди прийшли римляни. У нижній течії Дунаю вони споруджували фортеці, що служили плацдармом для розширення своїх кордонів.

Про історію назви міста Рені немає єдиної думки серед істориків і краєзнавців. Велика частина з них є прибічником слов'янського походження топоніма Рені. Інша сторона дотримується латинського походження цього слова.

В даний час панує основна гіпотеза про походження назви міста — слов'янська: рень — пристань. Проте, є і інша версія — романська. Історики вважають, що нинішня назва міста походить від романського слова arena (арена), яке згодом генуезько-венеціанські купці перетворили в Рені. Воно значить піщане місце, зручне для стоянки судів, тобто — порт, гавань. Адже з II століття до нашої ери і аж до 271 р. — III століття вже нової ери ця територія входила до складу Римської імперії — провінції Нижня Моєзія. Проживаючі тут гето-даки за цей час забули свою рідну мову — мова племені Децебала і асимілювали латинський. Тому при заснуванні поселення, ще до приходу сюди слов'ян, а саме на лівому березі Дунаю нижче за нинішній порт, йому була дана назва RENIE, що на латинському і сучасному італійському мовах означає пісок. Цієї версії дотримуються краєзнавці Валерій Кожокару, Ярослав Козирь і дослідник з Кишинева Віталій Пастух-Коболтяну. Останній, в 2008 році знайшов в одному з архівів Кишинева ще одну назву Рені часів гетто-даков — Тамасидава. З'ясувати поки переклад цього слова досить-таки важко, адже мова гетто-даків давно забута і вважається мертвою і не мала писемності. Проте напевно відомо, що закінчення «дава» має значення «місто», «селище», як у слов'ян «місто», «град» або греків «поліс».

Дуже цікава версія знаменитого антиковіда-ренійця, професора Санкт-петербурзького університету Арістіда Доватура. Він стверджував, що слово «рень» походить від грецького «ерієнь», що значить сувій або рулон. На його думку, на місці Рені в V столітті до н. е. знаходилося місто Ерієні. Це був період давньогрецької колонізації Північно-західного Причорномор'я.

Турки, будучи господарями цього краю в перебігу XVI—XVIII століть, перейменували Рені в Томарово, що в перекладі також означає сувій або рулон. Це говорить про те, що в цьому місці Дунаю відбувався значний вивіз шкір. Вони для зручності перевантаження і транспортування в трюмах судів згорталися в пакунки.

Відомий римський географ Касторій стверджував, що на початку IV століття на березі Дунаю оселилися східні слов'яни. Про це писав і руський літописець Нестор, автор «Повісті тимчасових років». В той же час між Бугом і Дунаєм жили слов'янські племена — тіверці і викрий.

Після розпаду Римскої імперії місто ввійшло до складу Візантії..

Середні віки (IV—XII)[ред.ред. код]

Східні слов'яни стали селитися на березі Дунаю на початку IV століття. У XXII століттях Рені входив до складу Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства і, пізніше, князівства Молдовського. Краєм його зачепила і татаро-монгольська Золота Орда.

Османська імперія (1621—1821)[ред.ред. код]

Місто було завойоване турками, які дали йому назву Тамарово. Ця назва досі відома жителям місцевих сіл Ренійського району.

Молдавське Князівство (1821—1862)[ред.ред. код]

У цей період Рені належало Молдавському князівству.

Румунія (1862—1877)[ред.ред. код]

З приєднанням Молдавського князівства до Румунії місто стало частиною румунської держави.

Російська імперія (1877—1917)[ред.ред. код]

У цей період Рені входило до складу Російської імперії (Бессарабська губернія). Населення Придунав'я значно зросло за рахунок козаків, які хлинули сюди після ліквідації на початку XIX століття Запорізької Січі. У 1915 році Рені відвідав цар Микола II.

Румунія (1918—1940)[ред.ред. код]

Герб Рені міжвоєнного періоду

З розпадом Російської імперії разом зі всією Бесарабією Рені перейшло під румунську юрисдикцію. У 1937 році населення Рені становило 12,761 чоловік. У 1932 році був затверджений румунський герб міста.

Радянський Союз (1940—1991)[ред.ред. код]

Рені увійшло до складу Радянського Союзу. Період бурхливого розвитку міста. Морський порт Рені став найбільшим транспортним вузлом. З провінційного містечка Рені перетворилося на індустріально розвинений районний центр, що динамічно розвивається. В порівнянні з румунським періодом населення міста зросло більш ніж в два рази.

Україна (з 1991)[ред.ред. код]

З 1991 року Рені знаходиться в складі України. Як і багато міст на пост-радянському просторі, Рені переживає економічний занепад. Потужність морського порту в порівнянні з радянським періодом зменшилася в 10 разів. У березні 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон „Про спеціальну економічну зону «Рені»“. Його реалізація сприяє залученню інвестицій для відродження старих і створення нових підприємств на території СЕЗ, розвитку соціальної інфраструктури міста. У 2005 ці «найвільніші економічні зони» були закриті.

Відомі жителі[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 1792 Рені — астероїд, названий на честь міста[2].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]