І золотої й дорогої…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І золотої й дорогої…
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1849
Опубліковано 1867

«І золотої й дорогої…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним 1849 року у Раїмі.

Написання[ред. | ред. код]

Збереглися чистові автографи вірша у «Малій книжці»[1] та у «Більшій книжці»[2]. Автографи не датовані[3].

Вірш датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 року (під № 15 у четвертому зшитку за 1849 рік) та часом перебування Шевченка в Раїмі у січні — квітні 1849 року, орієнтовно: січень — квітень 1849-го, Раїм[3].

Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», куди вірш переписано з невідомого автографа не раніше 1 листопада 1849-го і не пізніше 23 квітня 1850 року (дня арешту поета). Невдовзі поет зробив виправлення у рядках 1, 5, 7, 9, 19[3].

У 1858 році, не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав вірш із значними змінами й виправленнями з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний[3].

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 427), за «Більшою книжкою» з відміною у рядку 20: «А піде в найми» замість «І піде в найми»[3].

Сюжет[ред. | ред. код]

Вірш являє собою роздум над долею безпритульного селянського хлопчика, що викликала в автора асоціацію з власним безрадісним дитинством. Поет уболівав за тяжке майбутнє дітей кріпаків, усвідомлював, що їхня недоля — явище соціальне. Вірш перейнятий лірично-елегійним настроєм[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 211
  2. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 109
  3. а б в г д «І золотої й дорогої…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 202; 676.] litopys.org.ua Процитовано 2 жовтня 2023
  4. «І золотої й дорогої…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 244-265.] izbornyk.org.ua Процитовано 2 жовтня 2023

Посилання[ред. | ред. код]