Антоніо Таяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Таяні
італ. Antonio Tajani
Антоніо Таяні
Антоніо Таяні
Таяні на саміті Європейської народної партії в 2006 р.
Міністр закордонних справ Італії
Нині на посаді
На посаді з22 жовтня 2022
ПрезидентСерджіо Матарелла
Прем'єр-міністрДжорджа Мелоні
ПопередникЛуїджі Ді Майо
Голова Європейського парламенту
17 січня 2017 — 3 липня 2019
ПопередникМартін Шульц
НаступникДавид Сассолі
Єврокомісар з питань промисловості та підприємництва
9 лютого 2010 — 1 липня 2014
ПопередникГюнтер Ферхойген
НаступникФердінандо Феросі
Єврокомісар з питань транспорту
9 травня 2008 — 9 лютого 2010
ПопередникЖак Барро
НаступникСіім Каллас
Депутат Європарламенту від Італії
19 липня 1994 — 9 травня 2008
ПрезидентЖозе Баррозу
Народився4 серпня 1953(1953-08-04) (71 рік)
Рим, Італія
Відомий якполітик, правник, журналіст
ГромадянствоІталія Італія
Національністьіталієць
Alma materРимський університет ла Сапієнца
Політична партіяВперед, Італіє
У шлюбі зє
Дітидвоє
Професіяправник
Релігіяхристиянство
Нагороди
Великий хрест ордена Громадянських заслуг орден Громадянських заслуг Order of Faithful Service офіцер ордена Почесного легіону орден Вранішнього Сонця орден князя Ярослава Мудрого Орден Заслуг (Угорщина) Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland орден Бернардо О'Гіґґінса
премія Принца Астурійського
Підпис
antoniotajani.it
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Анто́ніо Таяні (італ. Antonio Tajani, нар. 4 серпня 1953, Рим) — італійський політичний діяч, голова Європарламенту, єврокомісар з питань промисловості та підприємництва, також один з п'ятьох заступників Голови Європейської Комісії Баррозу. Міністр закордонних справ Італії з 22 жовтня 2022 року в уряді Джорджі Мелоні[1][2].

Закінчив юридичний факультет Університету «Ла Сапіенца» в Римі, працював на радіо. У 1994 був обраний депутатом Європарламенту; був очільником партії «Вперед, Італіє» в ЄП, а також учасником багатьох комісій та делегацій. У травні 2008 замінив Франко Фраттіні на місці представника Італії в Єврокомісії. За його призначення на посаду комісара з питань транспорту проголосували 507 депутатів Європарламенту; проти — 53.

9 лютого 2010 в оновленому складі Єврокомісії отримав портфель комісара з питань промисловості та підприємництва, а також залишився на посаді віце-очільника ЄК.

17 січня 2017 Антоніо Таяні обраний президентом Європейського парламенту[3][4]. 22 жовтня 2022 року став міністром закордонних справ Італії в уряді Джорджі Мелоні.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мелоні оголосила склад майбутнього уряду: Таяні очолить МЗС Італії, Сальвіні – Мінінфраструктури. Європейська правда. Процитовано 20 жовтня 2022.
  2. ↑ Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Італії Антоніо Таяні
  3. ↑ Президентом Європарламенту обрали Антоніо Таяні. Главком. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  4. ↑ Antonio Tajani elected new president of the European Parliament (англ.). europarl.europa.eu. 17 stycznia 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  5. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоніо_Таяні&oldid=42341452