Аррапха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Межиріччя у 2 тисячолітті до н. е.

Аррапха (Аррапхе) — стародавнє хуритське царство, що розташовувалось на схід від Ассирії й річки Тигр. Столиця царства — однойменне місто — розташовувалось поблизу сучасного Кіркука, що в Іраку.

Історія[ред. | ред. код]

Відомості про Аррапху збереглись завдяки документації, що ретельно велась писарями, які втекли з Вавилонії. Царські та приватні архіви були виявлені в місті Нузі. Населення Аррапхи, що займалось сільським господарством, було об'єднано у великородинні громади, частина яких спеціалізувалась на певних видах ремесел. Царі в Аррапсі мали обмежену владу, що зводилась, в основному, до функцій воєначальника. Наприкінці XIV століття до н. е. після розгрому Мітанні (свого єдиного союзника в регіоні) Ассирією, Аррапха, втративши самостійність, опинилась під владою ассирійських царів. 615 року до н. е. Аррапху захопив мідійський цар Хувахштра.

Царі Аррапхи[ред. | ред. код]

Від 1300 до 1235 року до н. е. царство перебувало під владою Вавилона. Від 1235 до 615 до н. е. — під владою Ассирії.

Ассирійські намісники:

  • Бел-Ілія — бл. 768 до н. е.
  • Іштар-Дуні
  • Ашшур-Шаллімані
  • Набу-бел-уцур

Джерела[ред. | ред. код]