Нововавилонське царство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нововавилонське царство
Халдейська імперія (темнозелена)

Нововавилонське царство, Друге Вавилонське царство або Халдейська імперія — історична держава у Месопотамії, що існувала у період у 626-539 до н. е.

Історія[ред.ред. код]

До 626 року до н. е. Вавилон перебував під владою північного сусіда — Ассирії. Однак ассирійський намісник Набопаласар, з халдейського племені, вирішив відокремитись від Ассирії та стати самостійним правителем. Спочатку лише північна частина Вавилонії була ним підкорена. Тільки до 615 до н. е. удалось завоювати більшість усіх вавилонських земель, у тому числі великі міста Урук і Ніппур. Набопаласар сприяв падінню Ассирії та розділенню ассирійської території разом з мідійським правителем Кіаксаром[1]. За наступного нововавилонського царя, Навуходоносора II, велись успішні війни з Єгиптом (було захоплено більшу частину Сирії та Палестини, а також усю Фінікію). За часів його правління Юдея стала провінцією нововавилонської держави. Двічі у 597 та 586 роках до н. е. доводилось підкорювати юдейську територію (востаннє було зруйновано Єрусалим)[2].

Після Навуходоносора деякий час відбувались палацові перевороти, в результаті яких до влади прийшов Набонід. На початку правління останнього возвеличилась і стала сильною імперія Ахеменідів. Вавилонський цар намагався вести війни проти Кира II разом з Лідією та Єгиптом. 539 року до н. е. Вавилон був захоплений персами та ввійшов до складу держави Ахеменідів. Падінню Нововавилонської держави сприяло невдоволене населення Вавилонії, зокрема, підкорені юдеї. З того часу Вавилон припинив своє існування як держава[3][4].

Нововавилонська (халдейська) династія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дандамаев М. А. Политическая история нововавилонского периода // История Древнего мира. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — стор. 115–117 (рос.)
  2. Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 428–430
  3. Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — стор. 351–352
  4. Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 432–433

Література[ред.ред. код]

  • Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — 608 с.
  • История Древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — 572 с.
  • Нуреев Р. М. Нововавилонское царство: рождение первых банков // Всемирная история экономической мысли: у 6 томах / Гол. ред. В. Н. Черковец. — М. : Мысль, 1987. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 64-66. — 20 000 прим. — ISBN 5-244-00038-1.
  • Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — 485 с.
  • Тураев Б. История Древнего Востока. — Мн.: Харвест, 2002. — 752 с.