Борсіппа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 32°23′31″ пн. ш. 44°20′30″ сх. д. / 32.3919972° пн. ш. 44.3416889° сх. д. / 32.3919972; 44.3416889

Головний зікурат Борсіппи у 1916 році

Борсіппа, Барсірра (шум. Ba-ad-DUR-si-a-ab-ba або Badursiabba («Ріг моря»), акадськ. 1) Barzipa, 2) Tintir IIkum-KI' («Другий Вавілон»), 3) Kinnir, Kinunir («Місце боротьби»), сьогоднішній Бірс-Німрод (Birs Nimrud), в честь міфічного царя Німрода, — важливе давнє місто Шумеру і Вавілонії

Файл:Karte von Babylon und Borsippa.jpg
Карта Вавілону і Борсіппи 1900 року

.

Місто розташоване за 20 км від Вавілону і знаходиться поблизу великого озера, яке тоді називалося «морем» (тамту, tamtu), котре лежало на північному заході і також заході від міста. У південному напрямі була маленька затока озера, яка називалася рогом.[1]. Борсіппа безпосередньо лежала біля цієї затоки.

Історія[ред.ред. код]

В часи царя Вавілону Хаммурапі місто називалося Барсіпа (Barzipa). Для прослави в релігійних текстах місто у ті часи іменувалося як Другий Вавілон (Zweites Babylon) і як Місце Боротьби (Ort Kampfes). Імя (Besiedlungsspuren) застосовуються до Борсвппи в часи Третьої династії Ура (близько 2050–1950 до н. е.). Борсіппа була спочатку культовим центром бога Туті (Tutu), пізніше бога Набу (Nabu) У місті був споруджений храм Набу — Езіда («Будинок вічності»), а також зіккурат — Еуримінанки («Будинок семи владик неба і землі»), з основою розмірами у 82×82 м.к і, мабуть, така ж висота. Борсіппа вважалася містом нічного сонця, як пара Вавілону, який проголошувався містом денного сонця. Процесії здійснювалися в тісному узгодженні між жречеством обох міст. На їх Новий рік з Борсиппи до Вавілона по каналу Нар-Борсіппа доставляли статую бога Набу, головного бога Борсіппи.

З Вавілоном Борсіппа була зв'язана каналом. З текстів відомо, що місто було оточене стінами, яка мали ім'я «благо є її антураж», які частково збереглися і сьогодні. Стіни міста мали чисельні брами, які були вихідними і присвяченими відповідним «богам». Також між Борсіпою і Вавілоном існувала Дорога процесій. Розквіт міста припав на час нововавілонського царя Навуходоносора ІІ

В часи античного світу Борсвппа була посвячена Артеміді і Аполлону[2]. Borsippa була для виробництва Linnen знайомо[3].

Археологія[ред.ред. код]

Пагорб Бірс-Німрод

Перші розкопки зікурату Борсіпи розпочалися в 1854 році завдяки Генрі Равлінзону.[4] Він особисто відкрив основні призми реставаного в часи Навуходоносора ІІ храму Набу.

Систематичні розкопки розпочав Хормусд Россам (Hormuzd Rassam) у 1879–1880 рр[5][6], Роберт Колдеве в 1901–1902 рр.[7]

У 1980 році розпочалися розкопки австрійських архиологів при організаційному управлінні Хельди Тренквальдер (нім. Helga Trenkwalder).

Археологічні дослідження протягом 1980–2000 проводилися нім. WilFrid Wil Allinger-Csollich , які концентрувалися на дослідження храму Езіди і зікурату.[8][9]

У роках 2001 і 2002 були дослідження в міській частині Борсіппи, біля прибережжя Kai Kaniuth. Роботи провадилися в час іракської війни, але вони хоч і переривалися але відновлювалися знову і знову. Було знадено безліч клинописних таблиць міста.

Велику і вражаючу руїну зікурату Набу, покритого пагорбом Бірс-Німрод спочатку прийняли за руїни Вавілонської вежі. Ця помилка виникла вже в часи написання Талмуду і унаслідок невірних даних вказаних Геродотом. Цей зікурат значно краще збережений, ніж його сестринська «вежа» у Вавілоні[10]. Сьогодні він все-таки ще має 50 метрів у висоту, хоча і служив століттями як місце для отримання готових цеглин.

В часи третьої іракської війни Борсіппа зазнала великих руйнувань.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. такий же титул, Золотий ріг" мав і Константинополь
  2. Strabo, Geographika 16,1,7
  3. Strabo, Geographika 16,1,7
  4. Henry C. Rawlinson, «On the Birs Nimrud, or the Great Temple of Borsippa», The Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, vol. 18, pp. 1-34, 1861
  5. [1] Hormuzd Rassam, Asshur and the Land of Nimrod: Being an Account of the Discoveries Made in the Ancient Ruins of Nineveh, Asshur, Sepharvaim, Calah, [etc]…, Curts & Jennings, 1897
  6. J. E. Reade, « Rassam's Excavations at Borsippa and Kutha, 1879-82», Iraq, vol. 48, pp. 105–116, 1986
  7. Robert Koldewey. The excavations at Babylon, University of Michigan Library, 1914; Robert Koldewey, «Die Tempel von Babylon und Borsippa», WVDOG 15, Leipzig, 1911, ISSN 0342-118X
  8. W. Allinger-Csollich: Birs Nimrud I. Die Baukörper der Ziqqurat von Borsippa, ein Vorbericht. Baghdader Mitteilungen (BaM). Gbr. Mann, Berlin, vol. 22, pp. 383–499, 1991, ISSN 0418-9698
  9. W. Allinger-Csollich, Birs Nimrud II: Tieftempel-Hochtempel: Vergleichende Studien Borsippa — Babylon, Baghdader Mitteilungen, vol. 29, pp. 95-330, 1998, ISSN 0418-9698
  10. A. Kuhrt and S. Selwin-White, «Aspects of Seleucid Royal Ideology : The Cylinder of Antiochus I from Borsippa», Journal of Hellenic Studies 111 (1991:71-86)

Література[ред.ред. код]

  • Robert Koldewey: Die Tempel von Babylon und Borsippa. Nach den Ausgrabungen durch die Deutsche Orient-Gesellschaft. Hinrichs, Leipzig 1911, (Wissenschaftliche Veröffentlichungen der Deutschen Orient-Gesellschaft WVDOG 15), (Ausgrabungen der Deutschen Orient-Gesellschaft in Babylon 1), (Auch Neudruck: Zeller, Osnabrück 1972, ISBN 3-535-00578-7).
  • Wilfried Allinger-Csollich: Birs Nimrud I. Die Baukörper der Ziqqurat von Borsippa, ein Vorbericht. In: Baghdader Mitteilungen (BaM) 22, 1991, ISSN 0418-9698, S. 383–499.
  • Dietz-Otto Edzard u. a.: Reallexikon der Assyriologie und vorderasiatischen Archäologie Bd. 1. de Gruyter, Berlin 1993, ISBN 3-11-004451-X, S. 427–428
  • Wilfried Allinger-Csollich: Birs Nimrud II. «Tieftempel» — «Hochtempel». Vergleichende Studien Borsippa-Babylon. In: Baghdader Mitteilungen (BaM) 29, 1998, ISSN 0418-9698, S. 95-330.
  • G. Frame, The «First Families» of Borsippa during the Early Neo-Babylonian Period, Journal of Cuneiform Studies, vol. 36, no. 1, pp. 67-80, 1984
  • John P. Peters, The Tower of Babel at Borsippa, Journal of the American Oriental Society, vol. 41, pp. 157-159, 1921
  • Francis Joannes, Archives de Borsippa la famille Ea-Iluta-Bani : etude d'un lot d'archives familiales en Babylonie du VIIIe au Ve siecle av. J.-C, Droz, 1989
  • Susan Sherwin-White, Aspects of Seleucid Royal Ideology: The Cylinder of Antiochus I from Borsippa, The Journal of Hellenic Studies, vol. 111, pp. 71-86, 1991
  • Caroline Waerzeggers, The Carians of Borsippa, Iraq, vol. 68, pp. 1-22, 2006
  • Caroline Waerzeggers, The Ezida temple of Borsippa Priesthood, cult, archives (Achaemenid History vol. 15), Leiden, 2010 ISBN 978-90-6258-415-4