Богданівка (Корецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Богданівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Корецький
Рада/громада Бриківська сільська рада
Код КОАТУУ 5623080402
Облікова картка Богданівка 
Основні дані
Засноване 1584
Населення 610
Площа 1,525 км²
Густота населення 400,00 осіб/км²
Поштовий індекс 34743
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°34′31″ пн. ш. 27°03′09″ сх. д. / 50.57528° пн. ш. 27.05250° сх. д. / 50.57528; 27.05250Координати: 50°34′31″ пн. ш. 27°03′09″ сх. д. / 50.57528° пн. ш. 27.05250° сх. д. / 50.57528; 27.05250
Відстань до
обласного центру
61 км
Відстань до
районного центру
10 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, село Бриків, телефон - 2-61-29
Карта
Богданівка. Карта розташування: Україна
Богданівка
Богданівка
Богданівка. Карта розташування: Рівненська область
Богданівка
Богданівка

Богда́нівка — село у складі Бриківської сільської ради Корецького району Рівненської області; населення – 610 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Богданівка, ліва притока Корчика.

Походження назви[ред. | ред. код]

Від чоловічого імені Богдан, яке носив житель сусіднього села Бриків, котрий заснував Богданівку.[1]

Історія[ред. | ред. код]

  • 1584 — перша письмова згадка про село[2].
  • 1793 — після другого поділу Польщі Богданівка відійшла до складу Корецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії
  • 1921 — внаслідок Ризького мирного договору (1921) село увійшло до Корецької гміни Рівненського повіту Волинського воєводства Польщі, ставши прикордонним селом (по лінії колишнього державного кордону між Польщею та СРСР за сільською околицею нині розташована дубова посадка).
  • 1939, 17 вересня — Богданівку зайнято радянськими військами, відтоді вона разом з іншими західноукраїнськими землями стало частиною УРСР.
  • 1941, початок липня — 1944, 11 січня 1944 — село було окуповане німецькими військами. В цей період тут діяла підпільна група Української повстанської армії. Станичним був Іван Сухий, членами групи — Олексій Сухий, Іван Шаправський, Віктор Давидович, Федір Вознюк. Всі вони були розстріляні партизанами С. Ковпака і поховані на богданівському кладовищі у липні 1943 року.
  • 1945 — у Богданівці була створена сільська рада на чолі з Гаврилом Шаправським.
  • 1947 — організовано колгосп, названий іменем В. Чапаєва. Його першим головою був Феофан Шаправський, а з 1947 по 1959 рік господарство очолював Данило Бобер, потім — Михайло Глек (до 1965 року), Іван Суржинський (до 1971 року), Володимир Здоріков (до розвалу СРСР).
  • 1972—1975 — на базі місцевих покладів глини за кошти колгоспу у селі збудовано цегельний завод.

Сучасність[ред. | ред. код]

  • Богданівка входить до складу Бриківської сільської ради.
  • Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, публічно-шкільна бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.
  • У селі 7 вулиць: Центральна, Дерманка, Береброва, Козлова, Млинівська, Вербова, Заводська.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Автошляхи[ред. | ред. код]

  • М06 (5 км на північ від села).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ономастичні й діалектичні матеріали Ровенського державного педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського. Зібрані у 1960—1988 рр. // Державний архів Рівненської області, ф. 489.
  2. Архив Юго-Западной России. — Ч. 6, Т. 1. — К., 1876. — С. 154.
  3. http://oblrada.rv.ua/print/rubric/1826/%3Frubric=159[недоступне посилання з травень 2019]

Література[ред. | ред. код]

  • Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с.