Бірюков Юрій Сергійович (волонтер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Бірюков
Yuri Biryukov at HQ 79 AMB 2.JPG
Народився 23 жовтня 1974(1974-10-23) (43 роки)
Миколаїв (Україна)
Громадянство (підданство) Flag of Ukraine.svg Україна
Проживання Київ (Україна)
Псевдонім Фенікс
Діяльність бізнесмен, волонтер, радник президента, помічник міністра оборони
Дружина Тетяна Бірюкова
Діти 2 дітей
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ю́рій Сергі́йович Бірюко́в, також відомий як Фе́нікс (нар. 23 жовтня 1974(19741023), Миколаїв, УРСР) — український бізнесмен, який через створену ним групу волонтерів «Крила Фенікса» здійснює забезпечення українських військ в ході війни на сході України, радник президента Петра Порошенка (з серпня 2014), помічник міністра оборони (з жовтня 2014).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

З 1981 по 1991 рік навчався у миколаївській школі № 22. Навчався у Дніпропетровському медичному інституті, але не закінчив його. У 1993 році складав іспити до вступу в Києво-Могилянську академію, але не пройшов вступний конкурс[джерело не вказане 1035 днів].

З 1994 року живе у Києві[1]. У 1996 році заснував компанію «Комп'ютер зоон», у 1999 працював у фірмі «RIM2000»[2]. Багато років працював у реанімації[1]. З 2012 року до лютого 2014 року працював директором з розвитку в туристичній фірмі «Куда Угодно»[2] та директором її головного офісу[3]. Володіє IT-бізнесом в США та агропроектом у Миколаївській області[4].

З 1 грудня 2013 року брав участь у Євромайдані, був волонтером-медиком[1]. У березні 2014 року створив групу волонтерів «Крила Фенікса», що займалася забезпеченням української армії після російської інтервенції до Криму та продовжила роботу з початком війни на сході України. 13 серпня 2014 президент України Петро Порошенко призначив Бірюкова своїм радником[5], а 5 жовтня Бірюков був призначений помічником міністра оборони Валерія Гелетея з питань речового забезпечення Збройних сил України[6].

Після відставки Гелетея продовжив свою роботу під керівництвом нового міністра Степана Полторака[7].

На даний час[Коли?] займається реформою матеріально-технічного постачання збройних сил і порядку мобілізації військовозобов'язаних[8].

У лютому 2016 року Бірюков очолив Миколаївську обласну організацію «Блоку Петра Порошенка»[9].

Волонтерство[ред.ред. код]

Докладніше: Крила Фенікса

Після російської інтервенції до Криму та з початком війни на сході України Юрій Бірюков зайнявся допомогою українській армії. Створена ним група волонтерів «Крила Фенікса» закуповувала рації, спальні мішки, бронежилети, захисні каски[1]. Бірюков організував виробництво бронежилетів, за півтора місяці доставивши в зону АТО більше двох тисяч бронежилетів[10]. Також на зібрані групою кошти був відремонтований транспортний літак Ан-26 та побудований штаб для інженерно-технічного персоналу бригади під Миколаєвом[11].

Волонтери взяли під опіку 72-у гвардійську механізовану бригаду, 26-у Бердичівську артилерійську бригаду, 25-у Дніпропетровську десантну бригаду, 15-ту Бориспільську бригаду транспортної авіації, 10-у Сакську бригаду морської авіації та 79-у Миколаївську десантну бригаду. Опіку над останньою Бірюков курирує особисто[10]. В серпні 2014-го за підтримки Бірюкова при 79-й оаембр створено 3-й добровольчий батальйон «Фенікс»[12].

Станом на початок липня «Крила Фенікса» зібрали більше 10 мільйонів гривень пожертв. В середньому в день група отримувала 250–300 тисяч гривень[4]. Завдяки допомозі Юрія Бірюкова 21 липня 2014 року вдалося вивезти 80 тяжкопоранених солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади з оточення терористів в Луганській області[13]. Також він брав участь в організації повернення 8 серпня 2014 десантників 79-ї оаембр до Миколаєва.

Критика[ред.ред. код]

У серпні 2016 року Юрій Бірюков на своїй сторінці в фейсбуці висловився про ненадійність 811 автомобілів КрАЗ закуплених Міністерством оборони в період з 2014 по 2015 рр., які вже пройшли тисячі кілометрів в умовах війни, порівнюючи з новенькими білоруськими МАЗами-Богдан, які поставляє в армію бізнес-партнер Петра Порошенка, а нині Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський. При тому, що МАЗи поставлені тільки в липні 2016 року і немають жодного пробігу в воєнних умовах.[14]

Крім того пан Бірюков неправдиво проінформував громадськість про нібито постійний зрив строків поставки автомобілів КрАЗ в Українську армію.[15]

Деякі журналісти вважають, що Юрій Бірюков створивши Центр розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ на чолі з Дмитром Марченко, монополізував матеріальне забезпечення військовослужбовців і знищив стару систему забезбечення ЗСУ.[16][17][18]

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник (депутат від БПП) звинуватив Юрія Бірюкова та "волонтерський десант" Міністерства оборони України у зловживаннях під час закупівлі арктичного дизельного пального за бюджетні кошти для потреб Міністерства оборони України у березні-квітні 2015 року. [19] Після розгляду ситуації з держзакупілями пального у Комітеті ВРУ з питань національної безпеки і оборони з'ясувалось, чиновники з "волонтерського десанту" сприяли купівлі 30 тис. тон дизельного палива по ціні, вищій на 1,92 грн./л за ціни в роздрібній мережі тих самих трейдерів. 18 вересня 2015 року Печерський районний суд за цим фактом відкрив кримінальну справу [20]. За інформацією члена Комітета ВРУ з питань національної безпеки і оборони Тетяни Чорновол під час закупки черевиків (берців) для армії із 28 заявлених фірм конкурс виграла лише одна "Таланлегпром", рисунок підошви якої точно відповідав заявленим технічним умовам, а ціна кожної пари була на 300 грн вище за ринкову. [21]

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений з Тетяною Бірюковою. Має двох дітей.[4]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2014) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[22]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (4 грудня 2014) — за громадянську мужність, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності та безпеки Української держави[23]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Герои нашего времени. Как бизнесмен Юрий Бирюков помогал Майдану и армии, Фокус (18 червня 2014)
  2. а б Юрій Бірюков. ZIK. Архів оригіналу за 22.11.2016. Процитовано 22.11.2016. 
  3. "Куда угодно" реформируют в жестком режиме(рос.)
  4. а б в Юрий Бирюков («Крылья Феникса»): «Пойдите в супермаркет — и купите для армии носки, сигареты, воду, тушенку, сгущенку…», Цензор.нет (1 липня 2014)
  5. Порошенко призначив Юрія Бірюкова радником Президента України, РБК-Україна (13 серпня 2014)
  6. Волонтера Бірюкова призначили помічником Гелетея, Gazeta.ua (5 жовтня 2014)
  7. Полторак решил трудоустроить волонтеров в Министерство обороны. Независимое Бюро Новостей. 2014-11-05. Процитовано 2014-12-30. 
  8. Петр Шуклинов (2014-12-09). Юрий Бирюков: Реформировать нынешнее Минобороны почти невозможно. ЛIГАБiзнесIнформ. Процитовано 2014-12-30. 
  9. Бірюков очолив Миколаївську облорганізацію БПП
  10. а б Столичный бизнесмен наладил производство бронежилетов, обеспечив ими уже две тысячи солдат, Факты (6 червня 2014)
  11. Волонтеры войны, Зеркало недели (18 липня 2014)
  12. Открыт набор в батальон «Феникс», формируемый на базе 79 аэромобильной бригады, НикВести (12 серпня 2014)
  13. Юрий Бирюков: «Прорваться в „коридор смерти“ помог мой смартфон с новейшей спутниковой картой», Факты (24 липня 2014)
  14. Минобороны прибегло к манипуляциям, чтобы отказать в закупках КрАЗу (рос.)
  15. В Минобороны подтвердили, что КрАЗ выполнил свои обязательства по поставке техники для армии (рос.)
  16. КАК СНАБЖЕНИЕ ВСУ «НАБИРЮКНУЛОСЬ». И НАКРЫЛОСЬ «МАРЧЕНКОЙ» (рос.)
  17. Коррупция в камуфляже. Как орудуют «профессиональные» патриоты (рос.)
  18. Дело "убийц" поставщиков ВСУ – 2 (рос.)
  19. ДЕПУТАТ ВІД БПП ІВАН ВІННИК: "ДЕРЖАВА ВТРАЧАЄ КОШТИ НА ЗАКУПІВЛЯХ МІНОБОРОНИ: ЧЕРГОВИЙ СКАНДАЛ "БІРЮКОВ-ГЕЙТ".
  20. Справа № 757/33921/15-к
  21. Як взули армію
  22. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  23. Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 914/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера»

Посилання[ред.ред. код]