Ричкова Тетяна Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Борисівна Ричкова
Народилася 7 жовтня 1978(1978-10-07) (45 років)
Дніпропетровськ
Країна  Україна
Діяльність політична діячка
Alma mater Національна металургійна академія України
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України
Партія Європейська Солідарність[1]
У шлюбі з Вадим Ричков
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 6 вересня 2016 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Тетя́на Бори́сівна Ричко́ва (нар. 7 жовтня 1978, м. Дніпропетровськ) — українська волонтерка АТО, офіцер Збройних сил України, військовослужбовиця, помічниця міністра оборони та начальника Генштабу (з 2015 року)[2][3], народний депутат України (Верховна Рада VIII скликання) (з 2016). Учасниця війни на сході України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 7 жовтня 1978 року в Дніпрі. 2000 року закінчила Національну металургійну академію за спеціальністю «економіст-фінансист підприємства» та почала працювати приватною підприємицею. 2013 року відкрила пекарню[4].

У 2000 році одружилася з нейрофізиком Вадимом Ричковим. Під час Революції гідності він став активістом Майдану, а звідти в березні 2014 року — пішов добровольцем у 25-ту повітряно-десантну бригаду, дислоковану в Гвардійському Дніпропетровської області. У її складі Вадим Ричков виконував складні бойові завдання в Слов'янську, Краматорську і в Луганській області.

Тетяна Ричкова на початку АТО за чоловіком поїхала на фронт і зайнялася забезпеченням українських військових. Продала дачу в Дніпрі та пекарню і зняла гроші з депозитів, щоб купити для 25-ї бригади найнеобхідніше — форму, берці, генератори. Далі зайнялася збором коштів і забезпеченням для ВДВ. Стала однією із найвідоміших волонтерів. Заснувала дніпровський відділ «Крил Фенікса»[5].

Була на фронті під час найгарячіших боїв в Слов'янську, Краматорську, Червоному Лимані, Ямполі, Дебальцевому, Вуглегірську, Дослідному, Пісках, Авдіївці. Остання машина Ричкової, на якій вона вивозила поранених, була підірвана прямим влученням міни під Донецьким аеропортом.[джерело?]

17 серпня 2014 року чоловік Вадим Ричков загинув під час боїв в районі Нижньої Кринки, Жданівки Донецької області в ході обстрілу «Градами»[6][7][8]. Поховавши чоловіка, Тетяна Ричкова продовжила займатися забезпеченням військових, активно критикуючи стан речей у Збройних силах.

У листопаді 2014 на запрошення Юрія Бірюкова Тетяна Ричкова почала працювати в Міністерстві оборони. Вона очолила нове державне підприємство, що займається матеріальним забезпеченням сил спеціальних операцій та повітряно-десантних військ[9].

26 січня 2015 року підписала контракт і стала офіцеркою Збройних сил України. Була призначена помічницею міністра оборони з реформ[10][2]. З весни того ж року — помічниця начальника Генштабу[3].

З березня 2015 року отримала доручення займатися питаннями дисципліни та психологічного забезпечення в армії[2]. Бере участь у розробці програми психологічної допомоги військовослужбовцям та створенні центрів допомоги учасникам АТО при облдержадміністраціях[4][10]. Займалася створенням Центру розвитку й супроводу матеріального забезпечення Збройних сил[10].

У травні 2015 року включена до складу Комісії державних нагород та геральдики[11], а в листопаді — до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв[12].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На проміжних виборах депутатів Верховної Ради України 17 липня 2016 року Тетяна Ричкова балотувалася шляхом самовисування від одномандатного виборчого округу № 27 (Дніпро). Вона посіла перше місце, набравши 44,57 % голосів (15 494 голоси)[13], і 1 серпня 2016 була зареєстрована народною депутаткою України[14].

Нагороди[ред. | ред. код]

За допомогу армії нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (серпень 2014)[15] та орденом Богдана Хмельницького III ступеня (грудень 2014)[16].

Санкції[ред. | ред. код]

25 грудня 2018 року включена до санкційного списку країни-агресора[17].

Сім'я[ред. | ред. код]

З допомогою батьків виховує сина — Тимура Ричкова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/20105
  2. а б в «Дисципліна у військах безпосередньо впливає на ефективність Збройних Сил України та національну безпеку в цілому», — Тетяна Ричкова. Міністерство оборони України. 11.04.2016. Архів оригіналу за 05.07.2016. Процитовано 05.07.2016. 
  3. а б Стало відомо, кого БПП висуватиме в окрузі Філатова. Газета по-українськи. 11.05.2016. Архів оригіналу за 05.07.2016. Процитовано 05.07.2016. 
  4. а б Тетяна РИЧКОВА: «Ми постійно запрошуємо волонтерів співпрацювати з міністерством». Урядовий кур'єр. 13.10.2015. Архів оригіналу за 14.10.2015. Процитовано 05.07.2016. 
  5. Коростельова О., Мамчур І. (05.12.2015). Хто такі українські волонтери. Укрінформ. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 8 травня 2016. 
  6. Днепропетровщина прощалась с Вадимом Рычковым. ДнепрКом. 20.08.2014. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  7. Гармаш Н. (29.08.2014). В ответ на соболезнования руководителя области Татьяна Рычкова попросила... "скорые", чтобы вывезти раненых. Факты и комментарии. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  8. На фронті загинув чоловік знаменитого волонтера Тані Ричкової. Украинская правда. 18.08.2014. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 30.04.2016. 
  9. Самохвалова Л. (04.12.2014). Тетяна Ричкова: Всі мої підлеглі пройдуть детектор брехні. І я - теж. Укрінформ. Архів оригіналу за 28.05.2016. Процитовано 05.07.2016. 
  10. а б в Кто на новенькую. 22 новичка рейтинга самых влиятельных женщин Украины. Фокус. 04.11.2015. Архів оригіналу за 05.07.2016. Процитовано 05.07.2016. 
  11. Указ Президента України № 271/2015 «Про новий склад Комісії державних нагород та геральдики». president.gov.ua. 15.05.2015. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  12. Розпорядження Президента України №770/2015-рп "Про Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв". president.gov.ua. 23.11.2015. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  13. Ричкова перемогла на довиборах у Раду в Дніпрі. Українські новини. 18.07.2016. Архів оригіналу за 23.07.2016. Процитовано 23.07.2016. 
  14. ЦВК зареєструвала ще трьох нардепів. Українська правда. 01.08.2016. Архів оригіналу за 04.08.2016. Процитовано 04.08.2016. 
  15. Указ Президента України № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України». president.gov.ua. 23.08.2014. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  16. Указ Президента України № 914/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня волонтера». president.gov.ua. 04.12.2014. Архів оригіналу за 08.05.2016. Процитовано 08.05.2016. 
  17. Що відомо про людей і компанії, які потрапили до нового списку санкцій РФ. Українська правда. 25 грудня 2018. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 06-07-2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Хоробрі серця. Волонтери. Тетяна Ричкова