Велика Австралійська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

П::Ця стаття має головну категорію у Вікіданих [d].

Велика Австралійська затока
англ. Great Australian Bight
Great Australian Bight Marine Park.jpg

Велика Австралійська затока. Фото 2002 року.
33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д. / -33.000; 130.000Координати: 33°00′ пд. ш. 130°00′ сх. д. / 33.000° пд. ш. 130.000° сх. д. / -33.000; 130.000
Океан Індійський океан
Прибережні країни Австралія Австралія
Площа 484 000 км²
Довжина берегової лінії 1 160 км км
Найбільша глибина 5 080 м
Впадаючі річки Денмарк
Міста та поселення Аделаїда
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
CMNS: Велика Австралійська затока на Вікісховищі
Велика Австралійська затока на південь від рівнини Налларбор. Фото НАСА

Вели́ка Австралі́йська зато́ка (англ. Great Australian Bight) — затока Індійського океану біля південного узбережжя Австралії, між півостровом Ейр і мисом Пейслі. Довжина побережжя становить 1160 км. Для берегової лінії Великої Австралійської затоки характерні берегові скелі (до 60 м у висоту), піщані пляжі та скалисті тераси. В бухту Уілсон впадає річка Денмарк. Води затоки не багаті на представників флори і фауни. Затока була вперше досліджена європейцями у 1627 році, коли голландський мореплавець Тіссен пропливав біля західних кордонів затоки. Пізніше берегова лінія була детально нанесена на карту англійським дослідником Метью Фліндерсом у 1802 році, під час його подорожі навколо Австралії.

Основні дані[ред.ред. код]

Площа 484 тис. км².

Глибина затоки до 5080 м.

Зручних бухт немає.

Найбільший порт — Аделаїда.

Клімат[ред.ред. код]

Акваторія затоки лежить в субтропічному кліматичному поясі[1]. У зимові місяці переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою погодою; в літні — помірні з дощовою вітряною погодою. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. На північному узбережжі, через вплив континенту, досить жарка зима й прохолодне літо[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

Література[ред.ред. код]