Андаманське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андаманське море
Andaman Sea.PNG
Область Індійський океан
Площа 602 тисячі км²
Найбільша глибина 4 507 м
Впадаючі річки Іраваді та Салуїн

Андама́нське мо́ре (бенг. আন্দামান সাগর; гінді अंडमान सागर) — напівзамкнене окраїнне море в Індійському океані, біля західних берегів півострова Малакка. На півдні звужується і переходить в Малаккську протоку.

Східне узбережжя має велику кількість островів та коралових рифів, найбільші з яких архіпелаг М'єй. В море впадають річки Іраваді та Салуїн.

На заході відокремлюється від Індійського океану ланцюгом індійських Андаманських (звідси й назва) та Нікобарських островів та островом Препаріс (М'янма). На півночі та сході омиває береги М'янми, на півдні — береги Індонезії, на південному сході — береги Таїланду.

Площа моря становить 602 тисячі км². Максимальна глибина — 4 507 м. Температура води 26—29°C. Солоність від 20—25‰ на півночі до 30—33‰ на півдні. Припливи подобові (до 7,2 м).

Море є значним регіоном вилову риби (тунець, південний оселедець), креветок та лангустів.

Головні порти: Янгон, Бассейн, Молам'яйн, М'єй (М'янма), Пхукет (Таїланд), Банда-Ачех, Сабанг (Індонезія), Порт-Блер (Індія).

Межі[ред.ред. код]

На південному сході, Андаманське море звужується, утворюючи Протоки Малаккську протоку, що відокремлює Малайський півострів від острова Суматри.

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Андаманського моря:[1]

На південному заході. Лінія прямує від Оеджонг Раджа (англ. Oedjong Raja) (5°32′ пн. ш. 95°12′ сх. д. / 5.533° пн. ш. 95.200° сх. д. / 5.533; 95.200) на Суматрі до Поелоє Брас і далі через Західні острови Нікобарської групи до Санді Пойнт на Острові Малий Aндаман, таким чином, що всі протоки належать до Андаманського моря.
На північному Заході. Лінія прямує від мису Негрейс (16°03 'N) в Бірмі через великі острови Андаманської групи, таким чином, що всі протоки між островами належать до Андаманського моря.
На південному сході. Лінія, що з'єднує Лем Воалан (англ. Lem Voalan) (7°47 'N) [Таїланд], і Педропунт (англ. Pedropunt) (5°40 'N) на Суматрі.

Геологія[ред.ред. код]

Середня глибина моря становить близько 1000 м. Північна та східна акваторія за 180 м у зв'язку з нанесенням мулу річкою Іраваді. Це велика річка прямує до мор з півночі через М'янму. Західна та центральна акваторія завглибшки 900-3,000 метрів. Менше 5% від площі моря глибше, ніж 3000 метрів, і в системі підводних долин на схід від Андаманського-Нікобарського хребта, глибина перевищує 4000 метрів[2] Морське дно вкрито галькою, гравієм і піском. [3]

Тектоніка[ред.ред. код]

Сундська і оточуючи її плити

В напрямку NS морським дном Андаманського моря прямує межа між Бірманською і Сундською тектонічними плитами. Ці плити, як вважають, раніше був частиною великої Євразійської плити, але були сформовані, коли трансформний розлом відновився через колізію Індостанської з Євразійською плитою. В результаті було створено задуговий басейн, який почав формувати маргінальний басейн, який став Андаманським морем, що сталося приблизно 3-4 мільйонів років тому[4]

Границя між двома великими тектонічними плитами призводить до високої сейсмічної активності в регіоні. Були зареєстровані численні землетруси, і принаймні шість, у 1797, 1833, 1861, 2004, 2005 і 2007, мали магнітуду понад 8,4 бали. 26 грудня 2004 стався землетрус магнітудою 9,3.

Вулканічна активність[ред.ред. код]

У морі, на схід від групи островів Великий Андаман, лежить острів Баррен, єдиний на даний момент діючий вулкан, пов'язаний з Індійським субконтинентом. Цей острів-вулкан має 3 км в діаметрі і піднімається 354 метрів над рівнем моря. Його вулканічна діяльність відновлена ​​в 1991 році після періоду затишшя майже 200 років[5] Це обумовлено триваючою субдукцією Індостанської плити під Андаманську острівну дугу, яка змушує магму піднятися в цьому місці Бірманської плити. Останнє виверження почалося 13 травня 2008 року і на жовтень 2015 триває[6] Вулканічний острів Наркондам що лежить далі на північ також було утворено в результаті цього процесу; Проте, немає ніяких записів його вулканічної активності[7]

Гідрологія та клімат[ред.ред. код]

Клімат і солоність води в Андаманському морі, в основному, визначається мусонами Південно-Східної Азії. Температура повітря залишається стабільною протягом року на 26°С у лютому і 27°С в серпні. Опади досягає 3000 мм/рік і в основному відбувається в літній час. Морські течії є південно-східними і східними взимку і південно-західними і західними влітку. Середня температура поверхні води 26-28°C в лютому і 29°С у травні. Температура води постійна на 4,8°С на глибині 1600 м і нижче. Солоність є 31.5-32.5 ‰ (проміле) влітку і 30.0-33.0 ‰ в зимовий період в південній частині. У північній частині, вона зменшується до 20-25 ‰ за рахунок припливу прісної води з річки Іраваді. Припливи півдобові (тобто відбуваються двічі на день) з амплітудою до 7,2 м[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Процитовано 7 February 2010. 
  2. Andaman Sea, Encyclopædia Britannica on-line
  3. а б Andaman Sea, Great Soviet Encyclopedia (in Russian)
  4. J.R. Curray. 2002 Chapman Conference on Continent – Ocean Interactions within the East Asian Marginal Seas. Tectonics and History of the Andaman Sea Region (abstract). 
  5. D. Chandrasekharam, Jochen Bundschuh (2002) Geothermal energy resources for developing countries, Taylor & Francis ISBN 90-5809-522-3 p. 408
  6. Barren Island, Smithsonian National Museum of Natural History
  7. Narcondum, Smithsonian National Museum of Natural History


Література[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 30(рос.)