Велика Білина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Велика Білина
Храм Стрітення Господнього (19 ст.) у селі
Храм Стрітення Господнього (19 ст.) у селі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Рада/громада Великобілинська сільська рада
Код КОАТУУ 4624281201
Основні дані
Засноване 1442
Населення 311
Площа 28,95 км²
Густота населення 10,74 осіб/км²
Поштовий індекс 81467
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°31′46″ пн. ш. 23°28′26″ сх. д. / 49.52944° пн. ш. 23.47389° сх. д. / 49.52944; 23.47389Координати: 49°31′46″ пн. ш. 23°28′26″ сх. д. / 49.52944° пн. ш. 23.47389° сх. д. / 49.52944; 23.47389
Середня висота
над рівнем моря
272 м
Місцева влада
Адреса ради 81467, Львівська обл., Самбірський р-н, с.Велика Білина , тел. 49-1-34
Сільський голова Білинський Тарас Володимирович
Карта
Велика Білина. Карта розташування: Україна
Велика Білина
Велика Білина
Велика Білина. Карта розташування: Львівська область
Велика Білина
Велика Білина

Вели́ка Білина — село в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 311 осіб. Орган місцевого самоврядування — Великобілинська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 66 шляхтичів. Тоді у Великій Білині було 11 кметів. Кількість осілих дворів була 77[1].

Культові споруди[ред. | ред. код]

Село Велика Білина має два храми — Стрітення Господнього (1837) та Св. Василя Великого (XVII ст.). Також діє монастир Святого великомученика і цілитиля Пантелеймона УАПЦ.[2]

У Великі Білині, 1686 року, було закладено монастир під управою отців Василіян. Відомо, що у 1691 році монастир перейшов в унію, у 1743 році був інкорпорований, а у 1811 році — закритий.

Цей монастир мав велике релігійне значення для парафіян, тому що в ньому містився чудодійний образ «Успіння Божої Матері». Мешканці частини села, що має топонімічну назву Підгай ще й досі святкують храмове свято 28 серпня, в день Успіння Богородиці. У 1841 році отці Василіяни продали живий інвентар, гранти навколо монастиря, а також сіножаті, після яких досі залишилася топонімічна назва Кляшторне, забрали з собою цю чудотворну ікону і завезли до своєї головної резиденції в Лаврові.[3]

Зараз від монастиря залишилася тільки дерев'яна двозрубна безверха церква св. Василя, вкрита спільним дахом з низенькою вежею і наметом на західному фасаді. На території, де колись стояв монастир, досі зберігаються дві криниці. Старожили стверджують, що їх викопали, оскільки тут двічі людям об'являлася Матір Божа.

Література[ред. | ред. код]

  • Велика Білина і довкілля / В. Артимович. - Л. : Євросвіт, 2003. - 215 c. - (Укр. села). - Бібліогр.: 20 назв. - ISBN 966-7343-52-9
  • В. Слободян. «Церкви України. Перемиська єпархія». Львів-1998. - 864 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIIІ ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
  2. В Самбірському районі відновлюють монастир у місці з'явлення Богородиці
  3. Артимович, Василь. «Велика Білина і довкілля.»– Львів: Євросвіт, 2003.– 216 с.

Посилання[ред. | ред. код]