Новосілки-Гостинні

село Новосілки-Гостинні
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Громада	Рудківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080110000050484
Основні дані
Засноване	1425
Перша згадка	1284
Населення	1457
Площа	11,18 км²
Густота населення	125,22 осіб/км²
Поштовий індекс	81438
Телефонний код	+380 3236
Географічні дані
Географічні координати	49°37′46″ пн. ш. 23°27′39″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 23.46083° сх. д.Координати: 49°37′46″ пн. ш. 23°27′39″ сх. д. / 49.62944° пн. ш. 23.46083° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	268 м
Водойми	Лачни
Відстань до; обласного центру	32 км
Відстань до; районного центру	23 км
Найближча залізнична станція	Новосілки
Відстань до; залізничної станції	0,045 км
Місцева влада
Адреса ради	площа Відродження, 1, Рудки, Львівська область, 81440
Староста	Антоняк Михайло Миронович
Карта
	Новосілки-Гостинні
	Новосілки-Гостинні
Мапа
	Новосілки-Гостинні у Вікісховищі

Новосілки-Гостинні — село в Україні, в Рудківській міській громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 1457 осіб. Найближча водойма — річка Лачни.

Історія[ред. | ред. код]

Першою друкованою згадкою про село вважається 1284 рік у привілеї князя Лева Даниловича під початковою назвою села Романівка. Забудова села починалася з городища, яке знаходилося в урочищі Селиська і було обнесене валом.

Поселення Романівка було зруйнувано внаслідок ординського нашестя^[коли?], а вцілілі люди заснували північніше спаленого поселення нове, отримавши назву Новосілки-Гостинні. Єдиної думки про походження другої частини назви Гостинні в історичних джерелах немає.

Після нашестя ординців від села Романівка залишилась дерев'яна церква та дзвіниця. За легендою, церква вціліла через те, що на її стелі був зображений невеликий місяць.

Населення[ред. | ред. код]

Населення Новосілок-Гостинних за Переписом населення України 2001 року становило 1457 осіб.

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]^[2].

Мова	Відсоток
українська	99,9 %
інші	0,01 %

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Культові споруди[ред. | ред. код]

Вперше церква у селі згадується в документах від 1578 року. Існуюча нині Церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована у 1700 році^[3]^[4], у 1912 році вона була відновлена. 21 вересня 1932 року було поблагословлено престіл Святого Серця Ісусового, який створив художник Іван Чиковський^[5].

Церква являє собою тризрубний безверхий храм латинізованого типу, накритий двосхилим дахом, гребінь якого завершує ліхтар з маківкою. Будівля оточена невеликим піддашшям, до гранчастого вівтаря прибудовані ризниці. На північний-захід від храму стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця накрита шатровим дахом. Відомо, що на дерев'яну церкву виготовляється документація для включення святині до пам'яток сакральної архітектури й взяття її під охорону.

Поруч зі старою церквою збудовано новий храм Різдва Пресвятої Богородиці, але стара церква збережена та використовується.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Пам'ятники героям УПА, УГА і воїнам Другої світової війни — створені в часи незалежної України^[коли?].
Пам'ятник селу Романівка — знаходиться на пасовищі, де колись знаходилось село. На місці приблизного розташування встановлено дерев'яний хрест з пам'ятною табличкою та клумбою.

Заклади культури[ред. | ред. код]

Народний дім — розташований біля ставка майже в центрі села. Будівля зведена за часів Радянського Союзу, ззовні сірого кольору. Всередні сцена, зал і музей. На подвір'ї розташовано спортивний майданчик.
Бібліотека — розташована у будівлі народного дому. Має дві кімнати з розділенням на дитячу та дорослу бібліотеки.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Іван Іванець (1893—1946) — український художник, редактор, видавець, фотограф;
Петро Стахевич (1858—1938) — польський живописець, ілюстратор.
Роман Вантух (1998) — український футболіст, лівий захисник луганської «Зорі».

Галерея[ред. | ред. код]

Народний дім
Місце, де колись знаходилося село Романівка
Пам'ятний хрест
Церква Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ
Каплиця Різдва Пресвятої Богородиці
В'зд в село з сторони колгоспу

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Львівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.^{[недоступне посилання з грудня 2021]}
↑ Новосілки-Гостинні. Церква Різдва Пр. Богородиці 1700 року на сайті Дерев'яні церкви Західної України
↑ Новосілки-Гостинні. Церква Різдва Богородиці на сайті Прадідівська слава
↑ Шематизм греко-католицького духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р. Б. 1934. — Перемишль, 1934

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з географії Самбірського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[ukr-socialdata-mova-2001-1] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[populatie_ucraina_2001-2] Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Львівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.^{[недоступне посилання з грудня 2021]}

[3] Новосілки-Гостинні. Церква Різдва Пр. Богородиці 1700 року на сайті Дерев'яні церкви Західної України

[4] Новосілки-Гостинні. Церква Різдва Богородиці на сайті Прадідівська слава

[5] Шематизм греко-католицького духовенства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р. Б. 1934. — Перемишль, 1934

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Новосілки-Гостинні

Зміст

Історія[ред. | ред. код]