Гординя (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Гординя
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Рада/громада Гординянська сільська рада
Код КОАТУУ 4624282501
Основні дані
Засноване 5 травня 1274 року
Населення 988
Площа 26,023 км²
Густота населення 37,97 осіб/км²
Поштовий індекс 81466
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°32′13″ пн. ш. 23°23′12″ сх. д. / 49.53694° пн. ш. 23.38667° сх. д. / 49.53694; 23.38667Координати: 49°32′13″ пн. ш. 23°23′12″ сх. д. / 49.53694° пн. ш. 23.38667° сх. д. / 49.53694; 23.38667
Середня висота
над рівнем моря
277 м
Водойми Дністер і деякі озера
Відстань до
обласного центру
56 км
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 81466, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Гординя, тел. 42-7-89
Карта
Гординя. Карта розташування: Україна
Гординя
Гординя
Гординя. Карта розташування: Львівська область
Гординя
Гординя
Locator Dot2.gif
Розташування села Гординя

Гординя у Вікісховищі?

Горди́ня — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 988 осіб (2016). Орган місцевого самоврядування — Гординянська сільська рада. Освітні заклади - Гординянська ЗОШ І-ІІ ступенів. Розташоване на правому березі річки Дністер, за 12 км від міста Самбора та за 56 км від Львова. До 1945 року населення Гордині налічувало близько 3 тис. жителів.

Історія[ред.ред. код]

Найдавніші записи, які стосувалися села, знаходилися в Коронній метриці, початку XVI століття. В Перемиських актах гродського і земського судів, які розглядали різні майнові справи і вели записи в Коронну метрику (де згадуване село), зазначені 1511, 1532, 1538 роки. Завдяки цим записам вдалося встановити як село називалося раніше і від чого походить його назва. Спершу село (осада) називалося Ордина, потім Ординя і вже пізніше — Гординя. Отже, походить назва його від терміну «орда» (так звалася самоуправа у селах, населених «ординцями» – княжими слугами). Звідси можна стверджувати, що село було засноване в княжі часи. Основним обов'язком ординців було контролювати княжі землі. Наглядали вони ще за дорогами та возили князівські депеші на велику відстань.

У 1557 році стається подія, яка дає зрозуміти, коли ж було засноване село. Саме тоді до короля Сигізмунда ІІ звернувся мешканець села, шляхтич Іван Федькович Гординський, за пітвердженням грамоти ХІІІ століття, яка була надана його родичеві князем Левом Даниловичем. До 1557 року село Гординя вважалося королівським і належало до Самбірської економії, до Дублянського ключа. Гординські були в селі солтисами, а маючи грамоту, вони ставали власниками і могли здійснити його продаж. Король 8 січня 1557 року підтвердив цей документ. Це дуже важливо зазначити, тому що деякі вчені, які цей документ вивчали пробували доводити, що він не автентичний. Звичайно, оригіналу цього документа немає, є хіба що дві копії, одна з XVI століття, а друга з пізніших часів[1]. В грамоті йшлося про таке :

“Я, князь Лев, возвали єсмо з Литовської землі Стефана Лізда, дали єсми єму в Самборскій волости село Гординю, а другоє Дорозево зо всіми ужитками і землев, і сіножатами, со дубравами, з лісами, і бортами, і сітми, і з ріками, і со млином, і со єзіорми, і потоки, со криничами, і со риніами, і со всіми прави, так яко сми сами держали і тако далисмо єому на вікі і дітіом єго і внучатом єго і правнучатом єго на вікі.В ненадобі уступатисіа на тоє слово нікому, а хто сіа уступит суд ми і з ним будем мати перед Богом ”.

Якщо грамоту видав князь Лев Данилович, то видано її було до 16 березня 1301 року, як вважають вчені, це дата його смерті. Отже, є два варіанти першої згадки про село Гординю. За одним з них, село було вже в ХІІІ столітті, за другим — теж не пізніше. Також є третій варіант пов'язаний із заснуванням села Гордині. Його залишив Іван Федькович Гординський, який помер наприкінці 1970-х років минулого століття. Це був великий книголюб, історик, про якого ще в 1938 році писав в своїй книзі Іван Филипчак (автор історичних повістей, відомий громадський діяч, освітянин):

“В Гордині найдеш і нині не одного шляхтича, що думає категоріями давнини, мріє про давню велич своїх предків… в скринях тієї збіднілої шляхти знайдеш Велику історію Грушевського, що над її розділами ломлять собі голови в тихі зимові вечори поважні шляхтичі і працюють над генеалогією Гордієнка, над родоводом Осипа Юрія Федьковича Гординського… В скринях тієї шляхти знайдеш такі поважні твори, як В. Липинського, “Листи до братів – хліборобів”. Тут знайдеш також кореспонденцію з нашими передовими людьми, як ото з покійним Осипом Маковеєм, професором Грушевським, листи від В.Липинського, що йому тутешній шляхтич Іван Федькович Гординський хотів на вигнанні прийти з матеріальною допомогою, за що В. Липинський сердечно подякував, а допомоги не прийняв”.

Так от, Іван Филипчак твердив, що бачив особисто і зняв копію із ще однієї копії грамоти князя Лева у якій була кінцівка і позначена дата: 5 травня 1274 року. Якщо це правда, то це і є перша згадка про заснування села Гординя.

Отже, є три варіанти про походження села Гордині, з яких бачимо, що воно є одним із найдавніших на Самбірщині. Згідно з останніми голосуваннями для обрання депутатів до Верховної Ради України (парламентські вибори) в Гордині проголосувало 702 особи, можна зробити висновок, що населення села Гординя перевищує 1000 осіб.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

  • Греділь Степан Осипович — український футболіст, що виступав на позиції захисника.
  • Юрій Гошка - Священик Греко-Католицької Церкви св. Дмитрія в селі Гординя. Загинув у червні 1941 року в тюрмі НКВД м. Дрогобича.
  • Іван Наконечний (Орленко) - Сотник УПА. Загинув у Гордині 4 березня 1948 року під час облави НКВД.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]