Черхава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черхава
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Рада/громада Вільшаницька сільська рада
Код КОАТУУ 4624286304
Основні дані
Засноване 1427
Населення 543
Площа 5,44 км²
Густота населення 99,82 осіб/км²
Поштовий індекс 81481
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°24′55″ пн. ш. 23°13′19″ сх. д. / 49.41528° пн. ш. 23.22194° сх. д. / 49.41528; 23.22194Координати: 49°24′55″ пн. ш. 23°13′19″ сх. д. / 49.41528° пн. ш. 23.22194° сх. д. / 49.41528; 23.22194
Середня висота
над рівнем моря
336 м
Водойми р. Черхавка, Спринька
Місцева влада
Адреса ради 81481, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Вільшаник, тел. 44-3-40
Карта
Черхава. Карта розташування: Україна
Черхава
Черхава
Черхава. Карта розташування: Львівська область
Черхава
Черхава

Черха́ва — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 543 осіб. Орган місцевого самоврядування - Вільшаницька сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Царські Ворота з церкви села Черхава. Мистецький арсенал, 2013 р.

Згідно з ревізією 1692 року село було у королівській власності. Тоді у Черхаві було 8 кметів, 1 загородник та 1 халупник, 1 млин і 1 корчма. Кількість осілих дворів була 12[1].

Культові споруди[ред. | ред. код]

В селі знаходиться одна з найкрасивіших і найдавніших церков Львівщини, храм св.архистратига Михаїла. Перша згадка про неї датується 1402 р. Існуюча мурована церква постала у 1853—1864 pp . на місці дерев'яної. Збудована у класицизуючих формах з восьмибічною вежею, вкритою банею, над західним причілком. Ушкоджена в другій світовій війні, стояла зачиненою з 1948 по 1989 р . У 1990 р . громада розпочала ремонт споруди.

Територіальний поділ[ред. | ред. код]

«Нова Черхава» — нова частина села і «Стара Черхава» — стара частина.

Особи[ред. | ред. код]

Полулях Іво (1921-2015) — доктор економічних наук та професор Українського Вільного Університету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIIІ ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130

Посилання[ред. | ред. код]