Військово-морська база «Схід» (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морська база «Схід»
 Запорізька область, м.Бердянськ в  Україна
Військово-морська база «Схід» (Україна). Карта розташування: Україна
ВМБ «Схід»
ВМБ «Схід»
Координати46°45′10″ пн. ш. 36°46′39″ сх. д. / 46.75278° пн. ш. 36.77750° сх. д. / 46.75278; 36.77750
Типвійськово-морська база
Інформація про об'єкт
Операторвійськово-морські сили
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азовська флотилія.

Військово-морська база «Схід» (ВМБ «Схід») — військово-морська база Збройних сил України, яка будується в Бердянську на північно-західному узбережжі Азовського моря, а також пункти базування Маріуполь, Генічеськ, Очаків, Миколаїв.[1][2] Вона є однією з двох баз Військово-морських сил України, разом із Військово-морською базою «Південь» в Одесі. Перестала існувати після окупації портів Маріуполя та Бердянська внаслідок російського вторгнення.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

До 2014 року були непоодинокі випадки піратства з боку РФ, спрямованого проти українських рибалок.

17 липня 2013 року в Азовському морі, далеко за межами територіальних вод Росії, катер берегової охорони прикордонної служби РФ влаштував погоню за українським риболовецьким човном, наздогнав його і протаранив, унаслідок чого загинуло четверо з п'яти українських рибалок, а щодо вцілілого і врятованого переслідувачами п'ятого порушили карну справу за «браконьєрство та порушення кордону». Російські прикордонники були без форми, замовчували той факт, що відразу знайшли тіла всіх загиблих, і не віддавали їх, бо хотіли приховати кульові поранення. Вцілілий українець Олександр Федорович, госпіталізований у російському Єйську, стверджував, що російські прикордонники стріляли в українців без попередження і потопили човен.[3][4][5][6][7]

Докладніше: Інцидент з рибалками та російськими прикордонниками в Азовському морі (2013)

У лютому 2014 року Росія почала військову інтервенцію до Криму, і анексувала його в березні. Росія відтоді має змогу одноосібно контролювати єдиний вихід з Азовського моря — Керченську протоку.

За словами начальника Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка, на перших етапах українські військово-морські сили не супроводжуватимуть комерційні кораблі, оскільки баланс сил в Азовському морі поки не на користь України. Натомість, українські військові зосередяться на розбудові берегової інфраструктури зміцненні власних сил[8].

Формування

[ред. | ред. код]
Докладніше: Блокада Азовського моря

Наприкінці 2016 року в Бердянську було розпочате будівництво бази. Будівництво почалося на території колишнього професійно-технічного училища. За планами вона має включати 1-2 дивізіони броньованих артилерійських катерів й підрозділи берегової артилерії. Зокрема, також в передмісті Бердянська вже базується 501-й батальйон морської піхоти.

16 вересня 2016 року в Бердянську було відкрито вербувальний центр ВМС.[9]

За результатами засідання 6 вересня 2018 року Ради національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угрупування ВМС ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури, забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю тощо.[10]

8 вересня 2018 року у мережі з'явилося фото автомобільної платформу із катером, що ранком рухався вулицями Бердянська.[11] Очікується перекидання на Азовське море трьох малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М», що на вересень 2018 року будуть одними з найбільш потужних одиниць у цьому морі. Вони стануть засобами ВМС ЗС України у Азовському морі.[12]

Станом на 11 вересня 2018 року на воду в Бердянську було спущено два МБАКи: Р-177 «Кременчук» і Р-178 «Лубни».[13]

Перехід допоміжних кораблів ВМСУ через Керченську протоку

[ред. | ред. код]

20 вересня пошуково-рятувальне судно A500 «Донбас» та морський буксир A830 «Корець» вирушили з походом з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі до Бердянська, де стануть основою новоствореної військово-морської бази українського флоту на Азовському морі. Починаючи від переходу поблизу окупованого Севастополя українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель Берегової охорони ФСБ РФ — «Аметист» проєкту 22460, згодом до нього долучився ще один не встановлений корабель.

З порту Бердянську для їх зустрічі в напрямку Керченської переправи вирушили малі броньовані артилерійські катери P177 «Кременчук» та P178 «Лубни».

Приблизно о 15.50 кораблі пройшли Керченський міст у супроводі великої кількості кораблів ФСБ та ВМФ Росії, а саме: буксир СБ-739 КЧФ, 2 патрульних катери проєкту 03160 «Раптор» зі спецназом ВМФ ЧФ РФ, корабель проєкту 10410 «Светлячек» Берегової охорони ПС ФСБ, 2 катери проєкту 12150 «Мангуст», катер проєкту 21850 «Чибис» Берегової охорони ПС ФСБ, також повідомлялося що там були присутні водолази.[14][15]

25 вересня, о 09:35, заходом морського буксиру «Корець» завершився перехід групи суден Військово-Морських Сил ЗС України до порту Маріуполь. Поблизу рейду Маріуполя в районі якірної стоянки була спроба провокації з боку російського прикордонного катеру типу «Мангуст». Прикордонний катер РФ на великій швидкості намагався зблизитись з нашими кораблями, але рішучими активними діями екіпажів малих броньованих артилерійських катерів «Лубни» та «Кременчук» він був зупинений та недопущений до місця стоянки пошуково-рятувального судна «Донбас» та морського буксиру «Корець»[16].

Командував походом крізь Керченську протоку капітан 1-го рангу Дмитро Коваленко, заступник начальника штабу морського командування ВМС України.[17]

За словами командувача ВМС Воронченка, на початку жовтня 2018 року вийшов спільний наказ Міністерства освіти й Міністерства оборони щодо передачі колишньої філії Запорізького університету. Там дуже сприятливе розміщення для управління бази. Надалі, якщо буде ресурс, передбачено будівництво причальної стінки та підрозділів забезпечення. Щоб забезпечити всю номенклатуру: морську, берегову та, ймовірно, авіаційну, адже там є аеродромна мережа. Забезпечити комплекс «земля-море-повітря-підводний простір».[18]

19 листопада 2018 підрозділи ВМС України в Азовському морі поблизу Бердянської коси провели бойові стрільби. У супроводі буксира «Корець» стрільби проводив малий броньований артилерійський катер (МБАК) «Кременчук», озброєний бойовими модулями «Катран-М». Вперше в Азовському морі був застосований протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) «Бар'єр», який адаптований виробником до морських умов, комплекс успішно вразив всі мішені. Екіпаж отримав новий досвід застосування сучасних українських ПТРК на морі.

В районі стрільб був помічений прикордонний корабель ФСБ РФ, який постійно знаходився біля району проведення стрільб. Провокацій з боку росіян на цей раз не було.[19]

Таран буксиру біля Керченської протоки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Інцидент біля Керченської протоки (листопад 2018)

25 листопада 2018 року кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря та зазнали агресивних дій з боку російських кораблів.

Українська сторона заздалегідь поінформовала відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ — прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец» здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.[20][21]

Формування дивізіону

[ред. | ред. код]
«Донбас» у порту Маріуполя. 2020 рік.

У грудні 2019 року в ході урочистостей з нагоди іменування малого броньованого катеру «Костопіль» командувач ВМС ЗС України Ігор Воронченко розказав, що на азовському морі створили дивізіон надводних сил, а пунктами базування новоствореного дивізіону є порти Бердянську та Маріуполя. До формування дивізіону наявні надводні сили діяли в складі тактичної групи «Тритон», що була сформована з перекиданням сюди двох МБАКів та переходом на Азовське море пошуково-рятувального судна «Донбас» та морського буксиру «Корець». Також до тактичної групи мали приєднатися два малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу», що були захоплені Росією разом з екіпажами 25 листопада 2018 року та повернуті 20 листопада 2019-го року.[22]

Будівництво бази

[ред. | ред. код]

11 квітня 2020 року в ході візиту президента України Володимира Зеленського до Бердянську було презентовано проєкт реалізації військово-морської бази «Схід» ВМС ЗС України на Азовському морі. Презентація відбувалась безпосередньо на території Бердянського торговельного морського борту, не задіяна частина якого планується для створення ВМБ «Схід». Окрім використання існуючого причалу №9, для бази заплановано будівництво ще декількох причалів – №10, №11 та №12, на котрих розміститься два дивізіони катерів. Зокрема заплановано перебазувати сюди дивізіон малих броньованих артилерійських катерів з ВМБ «Південь» в Одесі та створити новий за рахунок переданих від США швидкісних патрульних катерів Mark VI. Окрім морської компоненти тут же буде розташований протидиверсійний підрозділ та сили забезпечення. Термін реалізації всього проєкту – два роки, а загальний кошторис оцінений у 553 млн гривень.[23]

23 вересня 2020 року на сайті Бердянських новин з'явилась стаття про перекидання автотранспортом ще двох бронекатерів[24]

27 листопада 2020 року з'явилась стаття з посиланням на капітана першого рангу Евгенія Шульженко про ремонт флоту, в якій було згадано про перекидання додаткових бронекатерів на Азовське море в 2020 році: "Вкрай важливим для Командування ВМС ЗС України було забезпечити бойову готовність корабельно-катерної групу флоту на Азовському морі. Зокрема, бронекатерної групи, яку цього року було додатково переміщено для виконання завдань на Азов." [25]

Бойові кораблі та катери

[ред. | ред. код]
Бортовий № Фото Назва Проєкт Спущений на воду Введений у склад ВМСУ Зауваження
P174 «Аккерман» Артилерійський катер проєкту 58155 «Гюрза-М» 11 листопада 2015 6 грудня 2016 Перевезений наземним транспортом до бази 22 вересня 2020.[26]
P177 «Кременчук» Артилерійський катер проєкту 58155 «Гюрза-М» 30 червня 2017 1 липня 2018 Перевезений наземним транспортом до бази 11 вересня 2018.
P178 «Лубни» Артилерійський катер проєкту 58155 «Гюрза-М» 29 червня 2017 1 липня 2018 Перевезений наземним транспортом до бази 11 вересня 2018.
P179 «Вишгород» Артилерійський катер проєкту 58155 «Гюрза-М» 24 червня 2017 1 липня 2018 Перевезений наземним транспортом до бази 22 вересня 2020.[26]
А500 «Донбас» Пошуково-рятувальне судно, корабель управління 1969 1997 Зайшов до Азовського моря 20 вересня 2018.
A830 «Корець» Морський буксир 1973 1997 Зайшов до Азовського моря 20 вересня 2018.
«Дмитро Чубар» Рейдовий пасажирський катер проєкту 1462 1985 2021 Переданий зі сфери управління Міністерства інфраструктури України Бердянської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" у лютому 2021.[27]

Командування

[ред. | ред. код]

Командир дивізіону капітан 2 рангу - Носенко Максим Васильович

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Миколаєві відзначили День військово-морських сил ЗСУ
  2. ↑ "Другого Криму не буде" - командувач ВМС України Воронченко. https://www.bbc.com/. BBC. 16 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  3. ↑ Смертельний таран: російські прикордонники свідомо топили човен з українцями. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 16 травня 2019.
  4. ↑ РОСІЯНИ ПОТОПИЛИ ЧОВЕН З УКРАЇНСЬКИМИ РИБАЛКАМИ: ДВОЄ ЗАГИНУЛИ І ДВОЄ ЗНИКЛИ БЕЗВІСТИ. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  5. ↑ Российские пограничники со стрельбой топили украинских рыбаков в нейтральных водах?. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  6. ↑ Как донецких рыбаков топили российские пограничники. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  7. ↑ «ХОХЛЫ, МЫ ВАС ТОПИЛИ И ТОПИТЬ БУДЕМ» — КРИЧАТ ПОГРАНИЧНИКИ РФ РЫБАКАМ. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  8. ↑ Муженко розказав основне завдання флоту на Азові. Український мілітарний портал. 2 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
  9. ↑ У Бердянську відкрито вербувальний центр Військово-Морських Сил України. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  10. ↑ Україна створить катерне угрупування на Азовському морі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
  11. ↑ На Азовське море прибув перший бронекатер ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  12. ↑ На Азовське море розпочалось перекидання артилерійських катерів. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  13. ↑ У Бердянську на воду спустили два артилерійські катери. Український мілітарний портал. 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  14. ↑ Українські військові кораблі йдуть на Азов через Керченську протоку. https://mil.in.ua/Український мілітарний портал. 23 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  15. ↑ Що протиставила РФ «Донбасу» та «Корець» під час руху. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 24 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  16. ↑ «Донбас» і «Корець» в Маріуполі: кораблі ВМС ЗС України прибули до пункту призначення, незважаючи на провокації. Міністерство оборони України. 25 вересня 2018. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  17. ↑ Інтерв'ю з командиром походу кораблів “Донбас” і “Корець” до Азову. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 3 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
  18. ↑ «Другого Криму не буде» — командувач ВМС України Воронченко. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  19. ↑ МБАК «Кременчук» випробував адаптований до морських умов ПТРК «Бар’єр». http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 20 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  20. ↑ Російський корабель таранив буксир ВМС. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  21. ↑ Російський корабель протаранив у морі буксир ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  22. ↑ ВМС сформували дивізіон на Азовському морі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 5 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  23. ↑ Презентовано проект бази ВМС на Азовському морі. Мілітарний. 11 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  24. ↑ Бердянськ стає морським форпостом України (+ ВІДЕО). Новости Бердянска (укр.). 22 вересня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  25. ↑ Цього року буде відремонтовано 12 бойових кораблів та катерів, а також 9 суден забезпечення ВМС України. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  26. ↑ а б До Бердянську перекинуто ще два МБАКи. Мілітарний. 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  27. ↑ ВМС отримали рейдовий катер. Мілітарний. 12 лютого 2021. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морська_база_«Схід»_(Україна)&oldid=43197351