Дульсе-де-лече

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дульсе-де-лече
Dulce de leche 2007.jpg
Тип Десерт
Автор невідомо
Час появи невідомо
Час приготування годинихв.
Необхідні компоненти Молоко, цукор
Зазвичай використовувані компоненти харчова сода
285 ккал (1193 кДж)
Харчова
цінність
(на порцію)


Ду́льсе-де-ле́че (ісп. Dulce de leche) — традиційний латиноамериканський десерт з карамелізованого молока.

Виготовляється з молока (переважно коров'ячого) та цукру у пропорціях 3:1 шляхом повільного нагрівання, під час якого воно завдяки реакції Майяра змінює свій смак і колір. Також іноді додається харчова сода для пришвидшення процесу та ваніль для аромату. Також відомий спосіб приготування дульсе-де-лече шляхом варіння згущеного молока на водяній бані.

Використання[ред. | ред. код]

Дульсе-де-лече широко використовується у приготуванні різноманітних страв, як-то альфахори, кучуфлі, панкейки, вафлі, флан, морозиво, тарти тощо.

Історія[ред. | ред. код]

Виготовлення дульсе-де-лече мексиканським ремісником

Точна дата та місце виникнення десерту дульсе-де-лече невідома. Багато латиноамериканський країн (у першу чергу, Аргентина) претендують на його авторство, але жодна не має переконливих доказів.

Традиційно вважалося, що дульсе-де-лече було винайдено в Аргентині 1829 року[2]. Аргентинський дослідник Віктор Его Дюкро вважає, що дульсе-де-лече було винайдене в Чилі, звідки потрапило до Куйо і Тукуману, а потім до Буенос-Айреса[3][4]. Натомість Патрісіо Бойль вважає, що цей десерт був винайдений у Мендосі між 1693 і 1712 роками[5]. У Бразилії дульсе-де-лече вперше згадується в оповіданні, опублікованому у Мінас-Жерайсі 1773 року[6]. Йоганн Рудольф Ренггер згадує дульсе-де-лече у своїй книзі про подорож до Парагваю у 1818-1826 роках[7]. Аргентинський історик Родольфо Терраньйо вважає, що історія дульсе-де-лече дуже давня, бо аналоги цього десерту зустрічаються у кухнях багатьох давніх культур, наприклад, в Аюрведі воно фігурує під іменем рабаді[8].

День дульсе-де-лече в Аргентині святкується 11 жовтня[9].

Назви у різних країнах[ред. | ред. код]

Дульсе-де-лече зроблене в домашніх умовах шляхом варіння згущеного молока.

У різних країнах дульсе-де-лече має різні назви:

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в http://www.epicurious.com/recipes/food/views/homemade-dulce-de-leche-395011
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червень 2014. Процитовано 10 вересень 2016. 
  3. Ducrot, Víctor Ego (1998). Los sabores de la patria: las intrigas de la historia argentina contadas desde la mesa y la cocina (1.ª edición). Buenos Aires: Editorial Norma. ISBN 958-04-4703-9.
  4. http://edant.clarin.com/diario/2003/04/06/s-04104.htm
  5. http://www.arquitetura.eesc.usp.br/sspa/primeiroseminario/pdfs/mesa1_pon030_arg__boyle.pdf
  6. Câmara Cascudo, Luís da (1967). História da Alimentação no Brasil. Ed. Nacional.
  7. RENGGER, J. R. 2010: Viaje al Paraguay en los años 1818 a 1826. Trad. al castellano, prologado y comentado por Alfredo Tomasini y José Braunstein. Asunción - Tiempo de Historia. ISBN 978-99967-609-2-1
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопад 2013. Процитовано 10 вересень 2016. 
  9. Día del Dulce de Leche: historia, tips, tendencias para celebrar hoy y siempre. www.lanacion.com.ar (es). 2019-10-09. Процитовано 2020-11-01.