Золотий м'яч 1984

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Золотий м'яч 1984»

25 грудня 1984


Найкращий футболіст Європи:
Франція Мішель Платіні
(вдруге)


← 1983 * Золотий м'яч * 1985 →

Золотий м'яч 1984 року — 29-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Процедура голосування[ред. | ред. код]

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 26 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, СРСР, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії. Всьоме поспіль серед респондентів не було представника Норвегії.

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 130 очок.

Результати голосування були опубліковані 25 грудня 1984 року в журналі France Football (№ 2020).

Підсумки голосування[ред. | ред. код]

Вдруге поспіль переможцем опитування став 29-річний атакувальний півзахисник клубу «Ювентус» Мішель Платіні[1]. Платіні провів особливий рік у плані досягнень, зокрема: у складі «Ювентуса» став чемпіоном Італії і кращим бомбардиром першості, володарем Кубка кубків і суперкубка УЄФА, а у складі збірної Франції чемпіоном Європи і кращим бомбардиром фінальної частини турніру.

За підсумками анкетування Мішель набрав 98,46 % максимально можливої кількості очок (128 зі 130 очок) побивши рекорд Румменігге 1980 року, коли той набрав 96,7 %. Цей результат у майбутньому зміг перевершити лише Ліонель Мессі у 2009 році — 98,54 %. Перше місце Платіні віддали 24 з 26 членів жюрі, лише двоє поставили його на 2-ге місце (Португалія та Швейцарія), віддавши перевагу Рашу та Тігані відповідно.

Це другий із трьох «Золотих м'ячів» отриманих Мішелем Платіні. Він також став четвертим футболістом, після Кройфа, Кігана та Румменігге, який двічі поспіль виграв цей трофей.

Місце Гравець Клуб Країна Очки % Місця
1-ше 2-ге 3-тє 4-те 5-те
1 Мішель Платіні Золотий м'яч 1983 Золотий м'яч 1984 Італія Ювентус Франція Франція 128 98.5 % 24 2
2 Жан Тігана Франція Бордо Франція Франція 57 43.8 % 1 8 5 2 1
3 Пребен Елк'яер Бельгія Локерен
Італія Верона
Данія Данія 48 36.9 % 4 6 7
4 Іан Раш Англія Ліверпуль Уельс Уельс 44 33.8 % 1 5 4 2 3
5 Фернанду Шалана Португалія Бенфіка
Франція Бордо
Португалія Португалія 18 13.8 % 1 3 2 1
6 Грем Сунес Італія Сампдорія Шотландія Шотландія 16 12.3 % 3 1 1
7 Гаральд Шумахер ФРН Кельн ФРН ФРН 12 9.2 % 1 3 3
8 Карл-Гайнц Румменігге Золотий м'яч 1980 Золотий м'яч 1981 ФРН Баварія
Італія Інтернаціонале
ФРН ФРН 10 7.7 % 1 1 1 1
9 Ален Жиресс Франція Бордо Франція Франція 9 6.9 % 1 2 2
10 Браян Робсон Англія Манчестер Юнайтед Англія Англія 7 5.4 % 1 1 2
11 Бернд Шустер Іспанія Барселона ФРН ФРН 6 4.6 % 1 2
12 Енцо Шифо Бельгія Андерлехт Бельгія Бельгія 5 3.8 % 1 1
Максим Боссі Франція Нант Франція Франція 1 2
14 Клаус Аллофс ФРН Кельн ФРН ФРН 3 2.3 % 1
Антоніо Кабріні Італія Ювентус Італія Італія 1
Ганс-Петер Брігель ФРН Кайзерслаутерн
Італія Верона
ФРН ФРН 1 1
Руй Жордан Португалія Спортінг (Лісабон) Португалія Португалія 1 1
18 Пол Макстей Шотландія Селтік Шотландія Шотландія 2 1.5 % 1
Єспер Ольсен Нідерланди Аякс
Англія Манчестер Юнайтед
Данія Данія 1
Мортен Ольсен Бельгія Андерлехт Данія Данія 1
Гордон Стракан Шотландія Абердин
Англія Манчестер Юнайтед
Шотландія Шотландія 1
22 Рінат Дасаєв СРСР Спартак (Москва) СРСР СРСР 1 0.8 % 1
Марк Гейтлі Італія Мілан Англія Англія 1
Сілвіу Лунг Румунія КС Університатя Румунія Румунія 1
Антоніо Маседа Іспанія Спортінг (Хіхон) Іспанія Іспанія 1
Турбйорн Нільссон ФРН Кайзерслаутерн
Швеція Гетеборг
Швеція Швеція 1

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Palmarès Ballon d'Or - 1984 - Michel Platini. France Football. 8 December 2013. Процитовано 9 July 2020.
  2. Газета «Команда» № 190 (2782), 12 жовтня 2007 року

Посилання[ред. | ред. код]