Золотий м'яч 2001

«Золотий м'яч 2001»

18 грудня 2001

Найкращий футболіст в Європі:
Майкл Оуен
(вперше)

← 2000 * Золотий м'яч * 2002 →

Золотий м'яч 2001 року — 46-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту європейського клубу (незалежно від національності), за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Процедура голосування[ред. | ред. код]

Починаючи з 1995 року в число претендентів на «Золотий м'яч» входили, не тільки представники Європи, але й інших континентів, які виступали у європейських чемпіонатах. Перед проведенням опитування журналістами «Франс Футбол» був складений попередній список із 50 претендентів на нагороду.

В опитуванні взяли участь представники 51 футбольної асоціації УЄФА, зокрема: Австрії, Андорри, Азербайджану, Албанії, Англії, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Боснії, Вірменії, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Ізраїля, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Македонії, Мальти, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Північної Ірландії, Польщі, Португалії, Румунії, Росії, Сан-Марино, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Уельсу, України, Фарерських островів, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії.

Представник від України включив у свою анкету наступних гравців: 1-ше місце — Олівер Кан; 2-ге — Луїш Фігу; 3-тє — Майкл Оуен; 4-те — Роберто Карлос; 5-те — Андрій Шевченко^[1].

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 255 очок.

Результати голосування були опубліковані 18 грудня 2001 року в журналі France Football (№ 2906).

Підсумки голосування[ред. | ред. код]

Володарем нагороди став 22-річний англійський нападник клубу «Ліверпуль» Майкл Оуен, який у тому ж році у складі свого клубу став володарем кубка УЄФА, суперкубка УЄФА (автор переможного голу), кубка Англії (автор двох голів у фіналі турніру), кубка англійської ліги та суперкубка Англії (автор переможного голу). Крім того, Оуен запам'ятався хет-триком у ворота збірної Німеччини у виїзному матчі відбіркового раунду чемпіонату світу з футболу 2002 року^[2].

Майкл Оуен став першим гравцем «Ліверпуля», а також четвертим англійським футболістом в історії, після Метьюза (1956), Чарлтона (1966) та Кігана (1978, 1979), який виграв «Золотий м'яч».

Кан

Неста

Гююпя

Фігу

Лізаразю

Зідан

Бекхем

Рівалдо

Рауль

Оуен

Тотті

Символічна збірна 2001 року
за версією «Франс Футбол»

Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	Місця
Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	1-ше	2-ге	3-тє	4-те	5-те
1	Майкл Оуен	Ліверпуль	Англія	176	69 %	19	11	8	5	3
2	Рауль	Реал Мадрид	Іспанія	140	54.9 %	5	17	12	5	1
3	Олівер Кан	Баварія (Мюнхен)	Німеччина	114	44.7 %	11	6	8	4	3

4	Девід Бекхем	Манчестер Юнайтед	Англія	102	40 %	9	5	6	6	7
5	Франческо Тотті	Рома	Італія	57	22.4 %		3	6	11	5
6	Луїш Фігу	Реал Мадрид	Португалія	56	22 %	5	3	3	3	4
7	Рівалдо	Барселона	Бразилія	20	7.8 %	1	1	1	2	4
8	Андрій Шевченко	Мілан	Україна	18	7.1 %			2	4	4
9	Тьєррі Анрі	Арсенал (Лондон)	Франція	14	5.5 %		2	1		3
9	Зінедін Зідан	Ювентус Реал Мадрид	Франція	14	5.5 %		1	1	2	3
11	Біксант Лізаразю	Баварія (Мюнхен)	Франція	10	3.9 %		1		3
12	Давід Трезеге	Ювентус	Франція	7	2.7 %		1		1	1
13	Штефан Еффенберг	Баварія (Мюнхен)	Німеччина	6	2.4 %	1				1
14	Генрік Ларссон	Селтік	Швеція	4	1.6 %			1		1
14	Алессандро Неста	Лаціо	Італія	4	1.6 %			1		1
16	Хуан Себастьян Верон	Лаціо Манчестер Юнайтед	Аргентина	3	1.2 %			1
16	Ернан Креспо	Лаціо	Аргентина	3	1.2 %				1	1
18	Джоване Елбер	Баварія (Мюнхен)	Бразилія	2	0.8 %				1
	Гаїска Мендьєта	Валенсія Лаціо	Іспанія						1
	Роберто Карлос	Реал Мадрид	Бразилія						1
	Даміано Томмазі	Рома	Італія						1
	Самі Гююпя	Ліверпуль	Фінляндія							2
	Еммануель Олісадебе	Панатінаїкос	Польща							2
	Еббе Санд	Шальке 04	Данія							2
25	Роберто Баджо	Брешія	Італія	1	0.4 %					1
	Стівен Джеррард	Ліверпуль	Англія							1
	Руй Кошта	Фіорентіна Мілан	Португалія							1

Крім того, 23 футболісти були номіновані, але не отримали жодного очка, зокрема:

Сонні Андерсон ( Бразилія), Фаб'єн Бартез ( Франція), Габрієль Батістута ( Аргентина), Джанлуїджі Буффон ( Італія), Патрік Вієйра ( Франція), Джиммі Флойд Гассельбайнк ( Нідерланди), Раян Гіггз ( Уельс), Алессандро Дель П'єро ( Італія), Марсель Десаї ( Франція), Іван Ельгера ( Іспанія), Венсан Кандела ( Франція), Ерік Карр'єр ( Франція), Кафу ( Бразилія), Патрік Клюйверт ( Нідерланди), Самуель Куффур ( Гана), Гаррі К'юелл ( Австралія), Хідетосі Наката ( Японія), Павел Недвед ( Чехія), Паулета ( Португалія), Робер Пірес ( Франція), Пол Скоулз ( Англія), Ліліан Тюрам ( Франція) та Ріо Фердінанд ( Англія).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Розподіл по амплуа серед 27 футболістів згаданих в анкетах наступний: 1 воротар, 4 захисники, 12 півзахисників та 10 нападників^[3].
З 27 гравців згаданих в анкетах 22 представляли Європу, 5 — Південну Америку.
Другий рік поспіль в анкетах згадуються лише представники Європи та Південної Америки.
Представники Німеччини та Нідерландів залишилися лідерами за кількістю завойованих «Золотих м'ячів» — по 7, у Франції — 6 трофеїв, 5 — у Англії.
Серед клубів лідером залишається «Ювентус» представники якого виграли 7 трофеїв, 6 — у «Мілана», по 5 — у «Баварії» та «Барселони».
46 респондентів включили Майкла Оуена у свої анкети, з них 19 поставили його на перше місце. Майклу Оуену не віддали жодного місця у своїх анкетах представники Грузії, Латвії, Молдови, Словенії та Фарерських островів.
Олівер Кан став лише четвертим воротарем, після Яшина (1963 — 1 місце), Дзоффа (1973 — 2 місце) та Віктора (1976 — 3 місце), який посів призове місце.
Рауль перший іспанський футболіст за 14 років, що попав у трійку найкращих.
Андрій Шевченко, Рівалдо, Рауль, Луїш Фігу та Девід Бекхем третій рік поспіль потрапляють у десятку найкращих.