Зішестя Христа в ад
(фреска Фра Анджеліко 1437—1446 рр.)
Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»[1], Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань[2]) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та згадується у богослужіннях Великої Суботи[3]. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви Лімб та Шеол[4].
Євангельські тексти[ред. • ред. код]
Про зішестя Христа у ад євангелисти прямо не говорять, проте вказані слова пророкувань. У канонічних книгах Нового Завіту є згадка апостолами про перебування Христа в аді:
- Апостол Петро у своєму першому посланні говорить про страждання Христа за «неправих» і його проповіді в їм у пеклі, та про дану їм надію на порятунок:
- У Посланні до ефесян апостол Павло говорить про Ісуса:
- При зверненні Христа до учнів у Євангелії від Матвія:
«Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. [7]»
Примітки[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- Христос зійшов в ад. Катехизм Католицької Церкви.
- Зійшов у царство мертвих. Hinabgestiegen in das Reich des Todes. Quod Est Dicendum.(нім.)
Джерела[ред. • ред. код]
- Катехизм Католицької Церкви. Компендіум. Львів, видавництво «Свічадо» 2008. Р. 125. ISBN 978-966-395-052-5
