INRI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

INRIІсус Назарянин, Цар Юдейський») — напис на хресті на якому був розп'ятий Христос.

Євангельське оповідання[ред. | ред. код]

Акроніми фрази «Ісус Назарянин, Цар Юдейський» трьома мовами на розп'ятті в Німеччині

Згідно з Євангелієм від Івана, саме ця фраза була написана Понтієм Пилатом на Хресті, на якому розіп'яли Христа:

А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

— (Ів. 19:19-22)

Напис був виконаний трьома мовами: давньоєврейською (мова місцевого населення), грецькою (міжнародна мова спілкування в той час) і латиною (мова римлян; Палестина була тоді римською провінцією, Понтій Пилат був її намісником).

Усі Євангелія подають цей напис трохи по-різному:

Мт. 27:37 Мр. 15:26 Лк. 23:38 Ів. 19:19
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“. І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“. Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“. А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

Варіації написання[ред. | ред. код]

Православне розп'яття з написом грец. INBI (Метеора, Греція)
Розп'яття зі слов'янським написом ІНЦІ (Бучач, Україна)

У грецькій православній традиції вживається абревіатура INBI від дав.-гр. Ἰησοῦς ὁ Ναζωραῖος ὁ Bασιλεὺς τῶν Ἰουδαίων, а у слов'янській традиції скорочення виглядає як І.Н.Ц.І. від церк.-слов. І҆и҃съ назѡрѧни́нъ, цр҃ь і҆ꙋде́йскїй. Румунська православна церква використовує INRI, оскільки румунська абревіатура повністю збігається з латинською (від рум. Iisus Nazarineanul Regele Iudeilor).

Існує також інша православна традиція — замість справжнього напису Пилата давати на розп'ятті напис: дав.-гр. Bασιλεὺς τοῦ κόσμου, «Цар світу», або, у слов'янських країнах — «Цар слави». До XVII століття версія з «Царем слави» переважала в російській церкві, в той час як реформа Никона зробила обов'язковим напис ІНЦІ. Старообрядництво зберегло прихильність тексту «Цар слави», а збереження Никоном тексту Пилата стало в очах старообрядців одним із доказів єретичної суті реформи.

Титл INRI[ред. | ред. код]

Релікварій у церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме. Табличка, яка була прибита до розп'яття Ісуса Христа з надписом Понтія Пилата.

Титл INRI (лат. titulus) — християнська реліквія, знайдена в 326 році імператрицею Оленою під час її подорожі в Єрусалим разом з Животворним Хрестом і чотирма цвяхами.[1]

Тривалий час титло зберігалося в Єрусалимі. Відомості про поклоніння цієї реліквії наводяться в оповіданні знатної паломниці IV століття Сільвії (або Етеріі)[2]. Вважається що титло було вивезено з Єрусалима в період хрестових походів.

В наш час, за запевненням католицької церкви, великий фрагмент титла зберігається в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі[3].

Деякі предстоятелі московської церкви не визнали даний фрагмент як справжній. Зокрема, митрополит Московський Філарет писав — особа, яка виконала напис на фрагменті не була знайома з єврейською мовою і графікою і намагалася видати випадкові закарлючки біля відколу за елементи єврейських букв.

Інші значення INRI[ред. | ред. код]

В алхімічній та гностичній традиції абревіатура INRI має друге значення: Igne Natura Renovatur Integra, тобто Вогнем природа оновлюється вся або Вся природа постійно оновлюється вогнем. Зараз, в другому значенні, використовується рядом окультних організацій[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сократ Схоластик. Церковна історія Гол. 17. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 5 квітня 2010.
  2. Паломництво по святих місцях кінця IV століття//Православний Палестинський Збірник, випуск 20. 1889
  3. Скабалланович М. Н. Крестовоздвижение. Судьба Креста Христова, его обретение и воздвижение [Архівовано 7 березня 2008 у Wayback Machine.].
  4. Analysis of the Key Word. Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 5 квітня 2010.