Гусєв Олег Анатолійович
Олег Гусєв
| |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| |||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||
| Повне ім'я | Олег Анатолійович Гусєв | ||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
25 квітня 1983[1][2][3] (42 роки) | ||||||||||||||||||||||||||
|
Степанівка, Сумський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 179 см | ||||||||||||||||||||||||||
| Вага |
78 кг | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
| ||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | фланговий півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||||||||
Оле́г Анато́лійович Гу́сєв (нар. 25 квітня 1983, смт Степанівка, Сумська область) — колишній український футболіст, фланговий півзахисник. Футболіст року в Україні (2005).
Більшу частину кар'єри провів за київське «Динамо», де провів 15 років і за цей час зіграв 443 матчі і забив 96 м'ячів у всіх турнірах, п'ять разів ставав чемпіоном України, п'ять разів вигравав національний Кубок і чотири — Суперкубок України, крім цього з 2012 року і до закінчення кар'єри влітку 2018 року був капітаном команди[4]. Також зіграв 98 ігор у складі національної збірної України.
Вихованець ДЮСШ у м. Суми. У 1997 році зіграв на перших для себе представницьких змаганнях — «Різдвяному турнірі» з футзалу, що відбувався у Сумах. Олег виступав за команду «Сумський район» (смт. Степанівка) і в чотирьох матчах відзначився 13 разів — це дозволило йому стати найкращим бомбардиром турніру[5]. У 1999 році у 15-річному віці зіграв один матч за «Сумигаз» у вищій лізі чемпіонату України з футзалу[6].
У першому футбольному клубі («Фрунзенець-Ліга-99») грав у нападі, забивши понад десяток голів у другій лізі. Влітку 2002 молодого гравця помітив тренер «Арсенала» В'ячеслав Грозний. За першу команду зіграв 57 матчів і забив 17 м'ячів.

Дебютував у Вищій лізі 27 липня 2002 року («Арсенал» — «Ворскла» — 2:1). Зігравши один сезон за «Арсенал», у 2003 році він перейшов до «Динамо» (Київ), де його часто ставили на проблемну для киян позицію правого захисника. Та найчастіше у клубі та збірній (попри свою багатопрофільність — можливість грати і в обороні і в атаці) Олег Гусєв діє на місці правого півзахисника.
Футболку збірної України вперше одягнув 20 серпня 2003 р. у товариському матчі Україна — Румунія (0:2).
За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
30 березня 2014 року у матчі чемпіонату проти дніпропетровського «Дніпра» під час зіткнення з воротарем суперника Денисом Бойком отримав травму голови. Першу допомогу надав грузинський легіонер «Дніпра» Джаба Канкава: він запобіг западанню язика Олега. За твердженням лікарів «Динамо», Канкава врятував життя Гусєву[7][8]. Наступного дня футболіста виписали з лікарні з діагностованими забоєм нижньощелепного суглобу та пошкодженням трьох зубів[9].
2 листопада 2014 року вийшов на заміну у матчі проти дніпропетровського «Дніпра», який став для нього 500-м у кар'єрі на найвищому рівні[10].
20 вересня 2015 року Гусєв в матчі чемпіонату забив з пенальті гол у ворота луцької «Волині» (2:0)[11]. Цей м'яч став для гравця сотим у офіційних матчах на найвищому рівні, завдяки чому Олег став 12 футболістом, що потрапив в Клуб Тимерлана Гусейнова[12].
Матч чемпіонату проти «Зорі», що відбувся 20 березня 2016 року, став для півзахисника 550-м у професіональній футбольній кар'єрі. Гусєв став третім гравцем, який досягнув такого показника у складі українських команд за часів незалежності[13].
17 грудня 2016 року стало відомо, що керівництво «Динамо» не продовжуватиме співпрацю з Олегом[14].
12 червня 2017 року футболіст повернувся до «Динамо», підписавши з клубом контракт терміном на один сезон[15]. Перший матч після підписання провів проти львівських «Карпат» (5:0).
19 травня 2018 року Гусєв провів останній матч за «Динамо», в якому київська команда на стадіоні імені Валерія Лобановського обіграла донецький «Шахтар» з рахунком 2:1. Олег на 75-й хвилині замінив Миколу Шапаренка і відразу отримав капітанську пов'язку, але результативними діями відзначитися не встиг. Під час виходу Гусєва на заміну уболівальники «Динамо» влаштували перформанс і повісили на трибуну плакати з написами «Легенда # 20» і «Дякуємо за вірність» («Дякуємо за вірність»). Загалом Олег провів за київську команду 433 поєдинки.[16].
По завершенні ігрової кар'єри залишився в «Динамо», увійшовши у тренерський штаб Юрія Мороза у молодіжній команді клубу[17].
30 липня 2020 року Гусєв увійшов до тренерського штабу Мірчі Луческу у першій команді «Динамо» (Київ), де обійняв посаду асистента головного тренера[18].

- Чемпіон України: 2004, 2007,2009, 2015 і 2016.
- Кубок України: 2005, 2006, 2007, 2014, 2015
- Суперкубок України: 2004, 2009, 2011 і 2016.
- Півфіналіст кубка УЄФА 2008/09
- Футболіст року в чемпіонаті України (за версією газети «Команда»): 2005[19][20]
- «Золотий м'яч» для найкращого гравця чемпіонату України (за версією часопису «Футбол» і сайту www.football.ua): 2007.
- Орден «За мужність» III ст. (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Федеративна Республіка Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[21]
- Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави[22]
| Клуб | Сезон | Ліга | Кубок | Суперкубок | Єврокубки | Разом | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| 2000/2001 | 22 | 6 | 3 | 0 | — | — | — | — | 25 | 6 | |
| 2001/2002 | 31 | 11 | — | — | — | — | — | — | 31 | 11 | |
| Разом | 53 | 17 | 3 | 0 | — | — | — | — | 56 | 17 | |
| 2002/2003 | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 1 | 0 | |
| Разом | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — | 1 | 0 | |
| 2002/2003 | 23 | 1 | 5 | 1 | — | — | — | — | 28 | 2 | |
| Разом | 23 | 1 | 5 | 1 | — | — | — | — | 28 | 2 | |
| 2003/2004 | 27 | 7 | 7 | 2 | — | — | 7 | 1 | 41 | 10 | |
| 2004/2005 | 24 | 3 | 3 | 0 | 1 | 1 | 10 | 0 | 38 | 4 | |
| 2005/2006 | 24 | 4 | 4 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 31 | 7 | |
| 2006/2007 | 26 | 4 | 5 | 2 | — | — | 10 | 0 | 41 | 6 | |
| 2007/2008 | 20 | 2 | 3 | 2 | — | — | 8 | 0 | 31 | 4 | |
| 2008/2009 | 9 | 0 | 1 | 0 | — | — | 3 | 0 | 13 | 0 | |
| 2009/2010 | 16 | 5 | 2 | 0 | 1 | 0 | 4 | 1 | 23 | 6 | |
| 2010/2011 | 23 | 9 | 2 | 0 | — | — | 14 | 6 | 39 | 15 | |
| 2011/2012 | 22 | 3 | 2 | 0 | 1 | 1 | 6 | 3 | 31 | 7 | |
| 2012/2013 | 28 | 4 | 1 | 0 | — | — | 10 | 2 | 39 | 6 | |
| 2013/2014 | 26 | 3 | 4 | 2 | — | — | 10 | 3 | 40 | 8 | |
| 2014/2015 | 17 | 3 | 7 | 2 | 1 | 0 | 9 | 4 | 34 | 9 | |
| 2015/2016 | 24 | 10 | 2 | 2 | 1 | 0 | 3 | 1 | 30 | 13 | |
| 2016/2017 | 6 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 7 | 1 | |
| 2017/2018 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 5 | 0 | |
| Разом | 296 | 58 | 43 | 14 | 6 | 2 | 98 | 22 | 443 | 96 | |
| Всього за кар'єу | 373 | 76 | 51 | 15 | 6 | 2 | 98 | 22 | 528 | 115 | |
| Збірна | Сезон | Офіційні | Товариські | Всього | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Україна | 2003 | 2 | 0 | 2 | 0 | 4 | 0 |
| 2004 | 5 | 1 | 4 | 0 | 9 | 1 | |
| 2005 | 6 | 0 | 2 | 0 | 8 | 0 | |
| 2006 | 8 | 0 | 5 | 1 | 13 | 1 | |
| 2007 | 9 | 4 | 2 | 0 | 11 | 4 | |
| 2008 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | |
| 2009 | 6 | 1 | 1 | 0 | 7 | 1 | |
| 2010 | 0 | 0 | 7 | 0 | 7 | 0 | |
| 2011 | 0 | 0 | 7 | 1 | 7 | 1 | |
| 2012 | 6 | 0 | 5 | 4 | 11 | 4 | |
| 2013 | 9 | 1 | 2 | 0 | 11 | 1 | |
| 2014 | 1 | 0 | 3 | 0 | 4 | 0 | |
| 2015 | 1 | 0 | 2 | 0 | 3 | 0 | |
| 2016 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | |
| Всього за кар'єру | 53 | 7 | 45 | 6 | 98 | 13 | |
- У школі любив математику і навіть брав участь у районних олімпіадах. Гірше давав собі раду з гуманітарними предметами[23].
- ↑ Transfermarkt — 2000.
- ↑ FBref
- ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ Капитаном Динамо выбрали Гусева. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Программка XVI Международного Рождественского турнира, 5-11 января 2008 г. (рос.)
- ↑ Олег ГУСЄВ: «Що стосується лідера, то це поняття багато до чого зобов'язує». Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
- ↑ «Канкава спас жизнь Гусеву» [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Днепр — Динамо — 0:0. Ужасное столкновение Бойко с Гусевым (22') [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.]. Відео на сайті YouTube
- ↑ Гусев выписан из больницы [Архівовано 3 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Олег ГУСЄВ: 500 матчів на найвищому рівні!. Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
- ↑ Динамо обыгрывает Волынь и возвращает себе лидерство. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015.
- ↑ Гусев вошёл в клуб Тимерлана Гусейнова[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Гусев составил компанию Шовковскому и Шелаеву [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Гусєв: «Про рішення „Динамо“ мені повідомили тільки вчора, в іншому українському клубі грати не буду». Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Олег ГУСЄВ повертається до «Динамо»!. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Як вболівальники Динамо Гусєва проводжали. football.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ Гусєв увійшов до тренерського штабу Динамо U-21. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Луческу назвав свій тренерський штаб і функції кожного. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- ↑ Олег Гусев — лучший футболист чемпионата Украины 2005(рос.)
- ↑ Назван лучший футболист чемпионата Украины [Архівовано 3 січня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
- ↑ Ну, за Олега Гусева! — Журнал «Футбол» — СВ № 50, 30.03.2006 [Архівовано 05.03.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
- часопис «Футбол» — 2007. — № 15, 19-22 травня
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Дані про гравця на офіційному сайті «Динамо» [Архівовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Виступи за збірну на сайті Футбольна Україна [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гусєв Олег Анатолійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Народились 25 квітня
- Народились 1983
- Уродженці Степанівки (смт)
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2006
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Українські футболісти
- Українські футзалісти
- Гравці збірної України з футболу
- Гравці молодіжної збірної України з футболу
- Футболісти «Фрунзенця-Ліги-99»
- Футболісти «Арсенала» (Київ)
- Футболісти «Борисфена»
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Українські футбольні тренери
