Прусси
| Прусси | |
|---|---|
 | |
| Мапа розселення | |
 | |
| Регіон | Вармінсько-Мазурське воєводство Мала Литва Калінінградська область  |
| Входить до | Western Baltsd |
| Мова | прусська мова і німецька |
| Релігія | прусська міфологіяd, балтійська міфологія і католицтво |
| Ця стаття є частиною серії статей про народ |
| Білоруси |
|---|
_with_Arms_(2020).svg) |
Прусси[1] (нім. Pruzzen або Prußen; лат. Pruzzen Pruteni; лит. Prūsai; пол. Prusowie) — балтський народ, що у IX—XVIII ст. населяв територію нинішнього Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі та Калінінградської області Росії. Вони дали ім'я історичній області Пруссії. Говорили нині зниклою прусською мовою, що належала до західнобалтійської підгрупи балтійських мов.
Етнічна територія пруссів поділялася на низку племінних округів, серед яких відомі Самбія, Натангія, Бартія, Вармія, Погезанія та інші. Соціальна організація пруссів ґрунтувалася на родових і племінних структурах із зародками військової знаті. Основу господарства становили землеробство, тваринництво, рибальство та бурштиновий промисел, який відігравав важливу роль у торговельних зв’язках із Скандинавією та античним світом ще з давніших часів.
У релігійному відношенні прусси тривалий час зберігали язичництво, характеризоване культом природних сил, священних гаїв та багатобожжям. Значну роль у духовному житті відігравали жреці, а релігійні практики були тісно пов’язані з календарними циклами та військовими обрядами. Християнізація пруссів розпочалася лише у XIII столітті та набула насильницького характеру внаслідок Північних хрестових походів.
Вирішальним етапом в історії пруссів стало завоювання їхніх земель Тевтонським орденом у XIII столітті. У ході тривалих прусських повстань (1242—1274) місцеве населення чинило опір орденській експансії, однак зрештою зазнало поразки. У наступні століття прусси поступово піддалися германізації та полонізації, а також частковій литовізації, що призвело до втрати їхньої етнічної самобутності.
До XVIII століття прусський етнос фактично припинив існування як окрема спільнота. Пруська мова зникла, ймовірно, на початку XVIII століття, зберігшись лише у фрагментарних писемних пам’ятках, зокрема в катехізисах XVI століття.
Перші спогади про пруссів містять літописи IX ст., однак прусська народність почала утворюватися вже в V-VI ст., під час Великого переселення народів.
Їх племена у X-XIII століттях були північними сусідами Польщі і часто були в конфлікті з нею через грабіжницькі напади на польські території та свою релігію — язичництво. У 1226 році польський князь Конрад Мазовецький подарував частину своїх земель, Кульмерланд, Тевтонському ордену, щоб той боровся з пруссами. Протягом XIII століття хрестоносці завоювали збройною силою землі пруссів і поступово вони зникли як народ.
Хронологія розвитку давньопрусської народності до захоплення земель Тевтонським орденом.[2]
51—63 — поява на Бурштиновому березі[lt] Балтики римських легіонерів, перша згадка про естів в античній літературі (Пліній Старший).
Близько 150 рр. — час максимального експорту естами та венедами бурштину до Риму по Бурштиновому шляху.
180—440 — поява на Самбії груп північнонімецького населення — кімврів.
425—455 — поява на узбережжі Віслинської затоки емісарів гунської держави північногерманського походження, участь естів в походах гунів, розпад, внаслідок Битви при Недао, держави Аттіли і повернення на батьківщину частини естів.
450—475 — формування початків прусської культури.
514 — легендарна дата приходу в прусські землі братів Брутена і Відевута[lt] з військом, що стали першими князями пруссів. Легенда підтримується переходом археологічної культури кімврів до появи ознак матеріальної культури північнонімецьких воїнів.
близько 700 — битва на півдні Натангії між пруссами і мазурами, прусси перемогли. Заснування в гирлі р. Ножні торгово-ремісничого центру Трусо, першого в землі пруссів. Через Трусо до Пруссії стало поступати срібло у вигляді монет.
800—850 — прусси стають відомі під таким ім'ям (Баварський географ).
860—880 — Трусо зруйнований вікінгами. Подорож англосакса Вульфстана на західну межу землі пруссів.
983 — перший руський похід на південні околиці землі пруссів.
992 — початок польських походів в землю пруссів.
997 — мученицька смерть 23 квітня на півночі Самбії св. Адальберта, першого християнського місіонера Пруссії.
1009 — смерть на межі Ятвягії і Русі місіонера Бруно Кверфуртського.
1010 — знищення польським королем Болеславом I Хоробрим святилища пруссів Ромува в Натангії.
1014—1016 — похід данського конунга Канута Великого на Самбію, руйнування Каупа.
Кінець XI ст. — відхід прусського війська за межі Самбії, прусси вдираються до сусідів.
1110—1111 — похід польського короля Болеслава III на прусські землі Натангію і Самбію.
1147 — спільний похід руських і польських військ на південну околицю землі пруссів.
Близько 1165 — поява у Новгороді «Прусської» вулиці. похід Болеслава IV в землю пруссів і загибель його війська в Мазурських болотах.
26 жовтня 1206 — була папи Інокентія III про християнізацію пруссів — початок хрестового походу проти пруссів
1210 — останній данський набіг на Самбію.
1222—1223 — хрестові походи польських князів на пруссів.
1224 — прусси переходять р. Віслу і спалюють Оливу і Древеніцу в Польщі.
1229 — польський князь Конрад Мазовецький поступається на 20 років Холмською землею Тевтонскому Ордену.
1230 — перші військові дії німецьких лицарів-братів проти пруссів у замку Фогельзанг. Булла папи Григорія IX, що дає Тевтонському Ордену право хрещення пруссів.
1233 — поразка пруссів в битві при Сиргуні (Помезанія).
1239—1240 — заснування замку Бальга, його облога і деблокада пруссами.
1242—1249 — повстання пруссів проти Ордена в союзі з поморським князем Святополком.
1249 — Христбурзький мирний договір, що юридично закріпив завоювання Орденом південно-західної землі пруссів.
29 вересня 1249 — перемога пруссів під Круке (Натангія).
1249—1260 — друге повстання пруссів.
1251 — зіткнення прусського загону з військом руського князя Данила Галицького коло р. Лика.
1254 — початок походу короля Богемії Оттокара II Перемиського на Самбію.
1255 — заснування замків Кенігсберг і Рагніт.
1260—1283 — третє повстання пруссів.
1283 — захоплення хрестоносцями Ятвягії, що закріпила перемогу Тевтонського Ордену над пруссами.
- ↑ Прусс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кулаков В.И.[ru] История Пруссии до 1283 года. Серия «Prussia Antiqua» Том I; М.: Индрик, 2003. — 432 с. (319-323 с.) ISBN 5-85759-231-3 (рос.)
