Раннє християнство
Ра́ннє христия́нство — період в історії християнства починаючи із смерті Ісуса Христа (приблизно на початку 30-х років I століття) до Першого Вселенського Собору в Нікеї (325 р.). Іноді термін «раннє християнство» вживається в більш вузькому сенсі християнства апостольського століття. Більшість з них були юдео-християнами.
Християнство виникло в римській провінції Юдея в I столітті н. е. В його основі лежали віра в Ісуса Христа і євангельська діяльність його учнів.
27—30 рр. — діяльність Ісуса Христа.
34—36 рр. — навернення на шляху в Дамаск. Навернення Апостола Павла в християнство.
46 р. — перша апостольська подорож Апостола Павла.
60—61 рр. — подорож Апостола Павла в Рим
64 — пожежа в Римі. Звинувачення християн Нероном
66—70 роки — Перша юдейська війна. Зруйнування Єрусалима.
81—96 рр. — приблизний час написання Одкровення І.Богослова
202 р. — перші закони проти християн при Семптімії Севері
249—251 — гоніння при імператорі Деції. Масові зречення в Олександрії, Карфагені, Смирні. У Римі помер папа Фабіан і його кафедра пустувала цілих 14 місяців.
257—260 — гоніння при Валеріані.
272 — гоніння при Авреліані
301 — християнізація Вірменії
24 січня 303 — 313 — Великі гоніння за Діоклетіана і Галерія.
313 — Міланський едикт. Частина єпископів на чолі з Донатом не визнають примирення та відокремлюються (Донатизм).
Переслідування за віру фарисеями та римлянами (Гоніння на християн у Римській імперії).
Виділення християнства як особливої, відмінної від юдаїзму, релігії супроводжувалася конфліктами, які супроводжувались протягом кількох десятиліть як з традиційним юдаїзмом того часу, так і всередині самої християнської громади[1]. Безсумнівно схожість деяких ідей, вірувань та культових практик раннього християнства та сучасних йому апокаліптичних течій в палестинському юдаїзмі, таких як ессени. Тим не менш, прямий зв'язок перших християн з громадами, подібними до Ессенів, залишається недоведеним. Серед дослідників немає також єдиної точки зору на те, якою мірою ранньохристиянська проповідь відтворює керигми Самого Ісуса[2].
- ↑ Формально, остаточний поділ відбувся з «виключення християн із синагогального життя після 70 р.» (С. Аверинцев, енцикл. стаття «Християнство», Софія — Логос. Словник , Київ, 2006. — С. 484). Прокляття єретиків (біркат ха-мінім [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]), прийняте на Синедріоні в Явні близько 90 р., можливо відноситься і до християнських юдеїв. Однак інтерпретація біркат ха-мінім як «прокляття християнам» піддається останнім часом серйозній критиці (див., наприклад, Boyarin, D. 'Justin Martyr Invents Judaism', Church History, 70, 2001, pp. 427—461).
- ↑ Джеймс Д. Данн. Єдність та різноманіття в Новому Завіті. — М. : ББІ, 1999.
- Громада ранньохристиянська; Секти раннього християнства // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |