Перейти до вмісту

Спасіння (християнство)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спасіння
Зображення
Ісус Христос простягає спасительну руку воскреслому, картина Миколи Кошелеєва, 1900 р.
Частково збігається з Salvation in Islamd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Спасіння у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Спасі́ння (грец. σωτηρία) — у християнстві, це порятунок людини і всього людства від гріха та його наслідків — вічної смерті та пекла, що здійснюється через смерть і воскресіння Ісуса Христа. Християнське вчення розглядає спасіння як акт незаслуженої Божої любові до людей, яку Бог звершує зі Своєї милості.

Походження поняття

[ред. | ред. код]

Поняття утворене від старослов'янського «пасти» і засноване на баченні Бога як пастиря людських душ, що пасе (опікає) людей так само як добрий пастир опікає своїх овець. У цьому сенсі пояснюється і слово «спасати»: пастух «спасає» стадо, коли від виводить його з-під небезпеки і показує правильний шлях чи пасовище. «Пасти» у свою чергу сходить до індоєвропейського кореня *pās — «захищати», «рятувати»[1].

Історія гріха і спасіння

[ред. | ред. код]

Історія гріхопадіння перших людей, Адама і Єви, розповідається в перших главах книги Буття. Люди, будучи створеними Богом безгрішними, спокусилися обманною обіцянкою диявола, чим порушили Божу волю і впали в гріх і, в результаті, їм стала загрожувати неминуча вічна смерть.

Бог, продовжуючи любити своє творіння, не бажає, щоби люди після смерті потрапили в пекло, але бажає дати їм вічне життя. Для цього Бог послав на землю Свого Сина, Бога в тілі, Який добровільно взяв на Себе гріхи всіх людей, буквально (а не як приклад чи символ) страждав і помер за них, а потім воскрес із мертвих. Страждання і смерть Ісуса Христа на хресті є завершеною роботою, результатом чого стала принципова можливість для людей спастися в майбутньому.

Умови спасіння

[ред. | ред. код]

Згідно з Новим Заповітом, спасіння від вічної погибелі можливе лише для людей, які вірять у життя, смерть, викупну жертву на Голгофському хресті та воскресіння Ісуса Христа[2]. Спасінню сприяє реалізація віри у вчинках, але воно не залежить від якої-небудь кількості добрих справ або здійснення конкретного вчинку.

Щоб отримати спасіння людина повинна прийти до Бога з щирим покаянням: «...та коли не покаєтеся, то загинете всі так!» отримати прощення гріхів і надалі благодать, щоб жити святим життям[3]. Потрібно також народитися згори: «...Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже»[4]. Для спасіння також потрібно водне хрещення: «Хто увірує й охриститься, буде спасений...»[5] з обітницею служити Богу добрим сумлінням: «Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління...»[6]. Також дотримуватися заповідей Ісуса Христа: «Якщо любите Мене, то дотримайтеся Моїх заповідей[7]

Бог дарує людині спасіння по благодаті незалежно від діл:[8] «І кожен, хто покличе ім’я Господнє, — спасеться!»[9]. Згідно з Біблією, на всіх людей чекає тілесне воскресіння[10], спасенні люди матимуть частку в першому воскресінні і царюватимуть з Христом тисячу років,[11] друге воскресіння буде для Суду над грішниками, які приймуть кару вічну погибіль[12] і будуть вкинені в озеро огняне[13].

Більшість богословів сходяться на думці, що Бог не примушує до добра та спасіння, лишаючи людині можливість відкинути їх[14]. Він бажає, щоб кожна людина спаслася, проте лишає їй свободу (даровану Ним же). Прийняття чи відкинення спасіння проявляється в діях людини — її «ділах»[15].

Цитати з Біблії

[ред. | ред. код]
«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився.» ( До Ефесян 2:8-9)
«Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (До Римлян 10:9)
Покаяння
[ред. | ред. код]
і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію! (Від Марка 1:15)
Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! (Від Луки 13:2-3)
Хрещення
[ред. | ред. код]
Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. (Марка 16:16)
Петро сказав їм: Покайтесь, і хай охреститься кожен з вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і ви отримаєте дар Святого Духа. ( Дії 2:38)
Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем. (Від Матвія 3:11)
Народження згори
[ред. | ред. код]
Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. (Від Івана 3:5)
А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога. (Від Івана 1:12-13)
Заповіді Ісуса Христа
[ред. | ред. код]
Якщо любите Мене, то дотримайтеся Моїх заповідей. (Від Івана 14:14)
«Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.» (Матвія 7:24).
«Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.» (Євр 6:4-6).

Спасіння в протестантизмі

[ред. | ред. код]

Предвідання і передвизначення (або доля)

[ред. | ред. код]

У Протестантському вченні існує доктрина напередвизначення яка стверджує, що доля людини після смерті, довічні муки чи спасіння, вже визначені Богом, і людина безсила що-небудь змінити. Ця ідея поширена в кальвінізмі, реформатському богослів'ї, яке походить від теології Жана Кальвіна. Натомість лютерани розглядають це питання фактично діаметрально протилежним чином: Розділ XI «Формули Злагоди» стверджує «відмінність між передзнанням [Бога] і передпризначенням», наголошуючи, що «передзнання [...] не є причиною зла або гріха [...] ані не є воно причиною їхньої загибелі, за яку вони [люди] відповідають самі», натомість «передпризначення або вічне вибрання Боже має справу лише з побожними, улюбленими дітьми Божими, будучи причиною їхнього спасіння, яке Він також забезпечує, як і розпоряджається тим, що до нього належить. На цьому [передпризначенні Божому] наше спасіння так твердо ґрунтується, що сили адові його здолати не можуть (Івана 10:28; Мт. 16:18)», але причина того, що не всі люди зможуть спастись, полягає не в детермінізмі, а «в тому, що вони або зовсім не чують Божого Слова, але охоче його зневажають, закривають свої вуха і роблять твердими свої серця, і в такий спосіб позбавляють Святого Духа звичного шляху, так, що Він не може чинити в них Свого діла; або ж коли вони почують його, то не надають йому значення і не звертають на нього уваги. Через це відповідальним [за духовну загибель людей] є не Бог і Його вибрання, але їхня нечестивість (2 Петр. 2:1 і далі; Луки 11:49, 52; Євр. 12:25 і далі)». [Архівовано 29 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Православні християни відкидають вчення про передвизначення чи долю як єретичне.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Иванов, Вячеслав (20 грудня 2018). Труды по этимологии индоевропейских и древнепереднеазиатских языков. Том 2. Индоевропейские и древнесеверокавказские (хаттские и хурритские) этимологии (рос.). Litres. с. 495—498. ISBN 9785041073671.
  2. Дії 4:10, 12; Римлян 10:9, 10; Євреїв 5:9
  3. Євангеліє від св. Луки 13:5, Перше послання св. ап. Павла до солунян 4:3-4.
  4. Від Івана 3:5 | Біблія в пер. Івана Огієнка (укр.).
  5. Від Марка 16:16 | Біблія в пер. Івана Огієнка (укр.).
  6. 1 Петра 3:21 | Біблія в пер. Івана Огієнка (укр.).
  7. Іоана 14 | Видання НУП | YouVersion (укр.).
  8. Ефесян 2:8, 9
  9. Дії Апостолів 2 | Видання НУП | YouVersion (укр.).
  10. 1 Коринфян 15:12, 22
  11. Об'явлення св. Івана Богослова 20:4-6.
  12. 2 Фессалонікійців 1:9; 2 Петра 3:7
  13. Об'явлення св. Івана Богослова 20:14-15.
  14. Tooley, Michael (2019). Zalta, Edward N. (ред.). The Problem of Evil. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Spring 2019). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 17.10.2019.
  15. Євреїв 6:4—6; 2 Петра 2:20—22, 3:9; Об'явлення 3:1—3

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]