Нава (архітектура): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Лама1 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Стаття,на жаль,висвітлює лиш частину аспекту.Поступово доповню.Прибране посилання на слово "корабель",яке тут точно ні до чого(переносне зн |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Saint-Savin nef.jpg|150px|right|Нава романської церкви [[Сен-Савен-сюр-Гартамп (абатство)|Сен-Савен-сюр-Гартамп]] [[Зальний храм|зального типу]], перекритий склепінням]] |
[[Файл:Saint-Savin nef.jpg|150px|right|Нава романської церкви [[Сен-Савен-сюр-Гартамп (абатство)|Сен-Савен-сюр-Гартамп]] [[Зальний храм|зального типу]], перекритий склепінням]] |
||
{{otheruses|Нава (значення)}} |
{{otheruses|Нава (значення)}} |
||
'''На́ва''', також ''неф'' ({{lang-fr|nef}}, від лат. navis — корабель) — поздовжня або поперечна частина простору |
'''На́ва''', також ''неф'' ({{lang-fr|nef}}, від лат. navis — корабель) — поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами [[колона|колон]], [[стовп]]ів, [[арка|арок]] або між зовнішньою стіною та поздовжньою [[колонада|колонадою]] або [[аркада|аркадою]]. |
||
Цей термін найчастіше застосовується щодо [[палац]]ів, різноманітних будинків культури, підземних споруд (зокрема, [[метрополітен]]у), [[церква|церков]], вокзалів (особливо найперших) тощо. |
|||
⚫ | |||
Образно на неф кажуть також "корабель". |
|||
⚫ | |||
Подібно до метрополітену, будують так і християнські церковні приміщення. У[[базиліка]]льному храмі середня нава, яка значно ширша і вища за бокові, називається головною. Поділ інтер'єру на нави рядом опор виник у [[Стародавня Греція|давньогрецьких]] храмах. В [[Стародавній Рим|давньоримській]] архітектурі з ряду паралельних нефів утворювалися інтер'єри громадських будівель - базилік. Починаючи з 4-го сторіччя тип базиліки був запозичений для християнських храмів, і нава стає розповсюдженим елементом християнської архітектури. На нави поділяється як внутрішній простір храмів-базилік, що отримали широке розповсюдження в [[Середні віки]] в Західній Європі в [[католицизм|католицькій]] традиції, так і інтер'єри багатьох хрестово-купольних храмів, які з'явилися і отримали широке розповсюдження в архітектурі східних християнських країн та [[Візантія|Візантії]]. |
Подібно до метрополітену, будують так і християнські церковні приміщення. У[[базиліка]]льному храмі середня нава, яка значно ширша і вища за бокові, називається головною. Поділ інтер'єру на нави рядом опор виник у [[Стародавня Греція|давньогрецьких]] храмах. В [[Стародавній Рим|давньоримській]] архітектурі з ряду паралельних нефів утворювалися інтер'єри громадських будівель - базилік. Починаючи з 4-го сторіччя тип базиліки був запозичений для християнських храмів, і нава стає розповсюдженим елементом християнської архітектури. На нави поділяється як внутрішній простір храмів-базилік, що отримали широке розповсюдження в [[Середні віки]] в Західній Європі в [[католицизм|католицькій]] традиції, так і інтер'єри багатьох хрестово-купольних храмів, які з'явилися і отримали широке розповсюдження в архітектурі східних християнських країн та [[Візантія|Візантії]]. |
Версія за 15:20, 17 грудня 2014
На́ва, також неф (фр. nef, від лат. navis — корабель) — поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди, що розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою.
Цей термін найчастіше застосовується щодо палаців, різноманітних будинків культури, підземних споруд (зокрема, метрополітену), церков, вокзалів (особливо найперших) тощо. Образно на неф кажуть також "корабель".
Принцип використовується також у підземних електродепо метрополітену.
Подібно до метрополітену, будують так і християнські церковні приміщення. Убазилікальному храмі середня нава, яка значно ширша і вища за бокові, називається головною. Поділ інтер'єру на нави рядом опор виник у давньогрецьких храмах. В давньоримській архітектурі з ряду паралельних нефів утворювалися інтер'єри громадських будівель - базилік. Починаючи з 4-го сторіччя тип базиліки був запозичений для християнських храмів, і нава стає розповсюдженим елементом християнської архітектури. На нави поділяється як внутрішній простір храмів-базилік, що отримали широке розповсюдження в Середні віки в Західній Європі в католицькій традиції, так і інтер'єри багатьох хрестово-купольних храмів, які з'явилися і отримали широке розповсюдження в архітектурі східних християнських країн та Візантії.
Література
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.