Трюмо (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трюмо на вході в собор Святого Петра у Ванні

Трюмо́ (фр. trumeau) — архітектурна деталь, простінок між віконними або дверними проймами, звичайно прикрашений орнаментом[1], рельєфом або скульптурою. Французьке слово trumeau первісно означало «товста частина ноги», і походить, очевидно, від франкськ. *thrum («шматок»)[2].

Трюмо являє собою частину стіни, простінок, перемичку між великими вікнами або дверима; стовп, що підтримує тримну балку над входом чи вікном. У ширшому сенсі трюмо — художня оздоба простінку, звідси походить назва й дзеркал-трюмо.

У церковній архітектурі трюмо — стовп, колона, що розділює вхід надвоє і підтримує горизонтальну перемичку, на якій стоїть фронтон. Її призначення — зняти навантаження з перемички (цю функцію може іноді виконувати розвантажувальна арка), забезпечуючи при цьому належну ширину входу в великі храми. Трюмо може бути мурованим або монолітним, у романському стилі його оздоблювали рельєфами[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Трюмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Anne Prache Cathédrales d'Europe. — Citadelles & Mazenod, 1999. (фр.)