Мукарна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мукарни на нижній стороні арки, Альгамбра, Ґранада, Іспанія.
Консоль з мукарнами, Кутб-Мінар, Індія

Мукарна (араб. مقرنص‎; перс. مقرنس‎) — це форма архітектурного орнаментованого склепіння, «геометричний розподіл тромпів, чи бань, чи консолей на велику кількість маленьких склепінь, що створює структуру, схожу на соти», відповідно деколи також називається «сотовим склепінням».[1] Мукарни використовуються для куполів та особливо для напівкуполів на входах та в апсидах, переважно у традиційних ісламській та перській архітектурах. Їх також можна побачити у вірменській архітектурі.

Коли деякі елементи звисають донизу, стиль може називатись «мокарабе» (mocárabe)[1][2] чи сталактитове склепіння, оскільки такі елементи нагадують сталактити.

Мукарни вперше почали застосовуватись в північно-східному Ірані у 10-му сторіччі, та майже одночасно — хоча начебто і незалежно — у центральній Північній Африці. Поширені по всій території ісламського впливу. Приклади можна побачити у Альгамбрі (Ґранада, Іспанія), Кутб-Мінарі (Індія), палаці Абассидів (Багдад, Ірак), та мавзолеї султана Кайтбея (Каїр, Єгипет).[2] Великі прямокутні дахи з декором в стилі мукарн можна побачити на Палатинській капелі (Палермо, Сицилія) 12-го сторіччя та інших важливих будівлях норманської Сицилії.

Структура[ред.ред. код]

Зображення середньовічного планування мукарн зі свитку Топкапі (середньовічного зібрання 114 дизайнерських орнаментів).
Ще один план двох мукарн з того самого свитку - у форму черепашки (згори) та віяла (знизу); інші плани зі свитку.

Мукарни переважно використовують на нижніх сторонах куполів, вітрил, карнизів, тромпів, арок та склепінь.[2] Мукарни мають випуклу вгору форму — від підлоги до будь якої точки внутрішнього вигину мукарни можна провести пряму лінію. Вони розташовані горизонтальними  рядами, наприклад у консольному склепінні, і кожен горизонтальний ряд має свою форму.[3][4] Кордони всіх цих поверхонь можна побачити на єдиному plan view; таким чином архітектори могли планувати мукарни з застосуванням геометрії, як показано на малюнках[5][6][7].

Базовий принцип консольної арки
Мукарни, вирізані по консольному склепінню.

Мукарни не грають важливої ролі у структурі будівлі, їх або вирізали на структурних блоках консольного склепіння або закріплювали на склепінні як чисто декоративний елемент.[8][9] Відповідно їх створювали з цегли, каменю, stucco, або формували і прикрашали плиткою чи штукатуркою.[2] Окремі «соти» ще можуть називатись альвеолами.[1]

Існують і сучасні приклади мукарн, в яких присутня і випуклість донизу.[9]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]