Середохрестя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
План тринавного собора, середохрестя виділене кольором.

Середохре́стя — в храмовій архітектурі місце перетину головної нави і трансепта, які в плані утворюють хрест. При традиційній орієнтації церкви через середохрестя можна потрапити в західну наву, в південний і північний трансепти і розташовані в східній частині храму хори. Середохрестя часто увінчане баштою або куполом, причому башти характерні для романських і готичних храмів, а куполи — для соборів Епохи Відродження.

Оскільки середохрестя відкрите на всі чотири боки, навантаження від башти або купола припадає на кути, через це створення стійкої конструкції вимагає від архітектора і будівельників неабиякої майстерності. В минулі століття надмірні амбіції створювачів часто призводили до обвалення конструкції.

У залежності від характеру перетину виділяють два типи середохрестя. В першому нава і трансепт мають рівну висоту і підкупольний квадрат має чотири однакові арки. Другий тип середохрестя зі зниженим трансептом — може бути визначений за більш низкими, вузкими арками, що виразно розділяють наву, трансепт і хор.

Купол або башта можуть мати віконні прорізи для освітлення церкви, утворюючи ліхтар. В епоху раннього Середньовіччя квадрат середохрестя часто використовували при плануванні собора як одиницю виміру: довжини нави і трансепта були кратні стороні квадрата середохрестя.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]