ЧМЕ3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЧМЕ3
ChME3-4633-Kurumoch-Mastryukovo.jpg
Основні дані
Роки будування 1963 — 1991
Країна будування Чехословаччина
Завод ČKD
Разом побудовано 7459
Країни експлуатації СРСР, Росія, Україна, ПМР, Білорусь, Латвія
Ширина колії 1520 мм
Рід служби маневровий
Технічні дані
Конструкційна швидкість 95 км/год
Осьова формула 3О−3О
Робоча маса 123 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
20,5 т
Потужність дизеля 1350 к. с.
Тип передачі електрична


Тепловоз ЧМЕ3 (рос. ЧМЭ3) — чехословацький маневровий тепловоз з електричною передачею з осьовою формулою 3О−3О.

Станом на 2009 рік тепловози ЧМЕ3 (особливо в Росії і в Україні) крім своїх основних функцій, часто використовуються, як локомотиви приміських поїздів на коротких малозадіяних ділянках [1]

Оскільки локомотив виконаний в габариті європейської колії, багато тепловозів даної серії використовують на євроколії в прикордонних районах України, Білорусі, Росії та прибалтіських країн де перетинаються колії 1520 і 1435 мм. Наприклад на станціях Чоп, Вадул-Сірет, Гродно (ЧМЭ3-4165), Брест та ін.

Історія[ред.ред. код]

Тепловоз ЧМЕ3-790 на ст. Рязань-2

Недостатня потужність і зчепна маса ЧМЕ2 під час маневрової роботи з вантажними поїздами призвели, до необходідності проектування і побудови на заводі ČKD потужніших тепловозів. Було прийняте рішення про побудову для шестивісних маневрових тепловозів з електричною передачею для залізниць СРСР. В кінці 1963 року побудували три дослідних локомотиви які отримали позначення ЧМЕ3.

Доопрацювали дизель: потужність збільшили з 750 к.с. на ЧМЕ2 (модель 6S310-DR) до 1350 к.с. (модель K6S310DR).

В радянському Союзі дослідні тепловози ЧМЕ3 направили для маневрової роботи на станцію Любліно Московської залізниці. З 1965 року заводи ČKD-Прага розпочали масштабне виробництво ЧМЕ3 для поставки до СРСР.

Перший тепловоз серії — ЧМЕ3-001 в музеї Варшавського вокзала в Санкт-Петербурзі

Надалі в конструкцію тепловоза вносили окремі зміни, наприклад, встановили обладнання яке дозволяло керувати тепловозом одноосібно. З номера 3775 змінили висоту даху кабіни — він став на одному рівні з капотами.

В 1971 році виготовили тисячний тепловоз ЧМЕ3, а в жовтні 1975 року чеське підприємство виготовило двохтисячний екземпляр ЧМЕ3. Тепловоз ЧМЕ3-2000 направили для роботи в локомотивне депо Любліно Московської залізниці, де з 1965 року вже працював ЧМЕ3-001. В липні 1979-го завод виготовив трьохтысячний тепловоз, а в вересні 1982 року — чотирьохтисячний, п"титисячну машину виготовили в листопаді 1985-го.

Тепловози ЧМЕ3 випускалися до 1987 року. Потім розпочався випуск модифікацій даної серії локомотивів, ЧМЕ3М, ЧМЕ3Т, ЧМЕ3Э.

Всього для СРСР побудували 7454 тепловози ЧМЕ3 (з урахуванням модифікацій) — ЧМЕ3Е (з електронними блоками в колах управління, будувалися з 1987 до 1989 року) і ЧМЕ3Т (з електродинамічним гальмом, будувалися з 1984 до 1991 року).

В 1991 році перший екземпляр серії ЧМЕ3 — № 0001 — передали до залізничного музею Варшавського вокзалу в Санкт-Петербурзі.

Останній тепловоз ЧМЕ3Т−7454 призначений для СРСР перетнув кордон 31 грудня 1991 року.

В 1992 році Україна замовила п"ять ЧМЕ3Т з номерами 7455-7459, але закупила лише два — 7455 і 7456 (1994 р.в.) - вони надійшли в експлуатацію до київського депо Дарниця Південно-Західної залізниці. 7457-ий закупило одне з Ярославлських підприємств, а останні 7458 і 7459 надійшли в Естонське депо Таллінн.

Модифікації[ред.ред. код]

ЧМЕ3М[ред.ред. код]

З метою підвищення економічності тепловоза ЧМЕ3 конструкторам довелося зайнятися перепроектуванням машини. По новому проекту в 1977 році побудували два дослідних тепловоза ЧМЕ3М. Після випробувань вони надійшли для дослідної експлуатації в депо Любліно.

Потужність дизеля виросла до 1500 к.с., суттєвих змін зазнала електрична частина тепловоза, змінили деякі параметри конструкції (довжина рами, ширина колісної бази візків). Службова маса тепловоза збільшилась з 123 до 126 т, запас палива збільшився з 5000 до 6000 кг. Максимальна швидкість зросла на 15 км/год, з 85 до 100 км/год.

Виготовили лише два екземпляри ЧМЕ3М, але застосоване на них електронне обладнання і нові конструкторські рішення вузлів і деталей надалі використовувалися при створенні тепловозів ЧМЕ3Т і ЧМЕ5.

ЧМЕ3Е[ред.ред. код]

З 1987 року розпочався випуск тепловозів ЧМЕ3Е. На тепловозах ЧМЕ3Е так як, і на ЧМЭ3Т, встановлене електронне обладнання, яке забезпечує реалізацію максимальної потужності дизеля на низькій частоті обертання валу, яке не було встановлене на тепловозах ЧМЕ3, але відсутнє реостатне гальмо.

В 1987 р. дослідний ЧМЭ3Е № 5932 надійшов до СРСР. В 1987 — 1989 роках здійснювалася поставка тепловозів серії ЧМЕ3Е. В 1988 поставили дослідну партію з 25 локомотивів (№ 6220 — 6244). В 1989 р. поставили 220 шт. (№ 6665 — 6884).

Зовнішній вигляд тепловозу нічим не відрізняється від ЧМЕ3.

ЧМЕ3Т[ред.ред. код]

ЧМЭ3Т-6369 (побудований в 1988 р.) в депо Конотоп

В 1984 році завод «Локомотивка-Соколово» побудував два дослідних тепловоза ЧМЕ3Т з реостатним (електродинамічним) гальмуванням (№ 4385 і 4596) і електронним обладнанням для реалізації максимальної потужності дизеля на низькій частоті обертання вала. Загалом конструкція практично ідентична ЧМЕ3.

Маса тепловоза ЧМЕ3Т (123 т), номінальна потужність (1350 к.с) і максимальна швидкість аналогічна тепловозу ЧМЕ3. Позитивні результати випробувань перших екземплярів стали основою для виготовлення в 1985 році дослідної партії з 20 тепловозів ЧМЕ3Т. Згодом розпочалося масштабне виробництво даної модифікації. Загалом на залізницях колишнього СРСР працює 1167 локомотивів серії ЧМЕ3Т.

Зовні ЧМЕ3Т нічим не відрізняється від стандартного ЧМЕ3, за виключенням обладнання реостатного гальма на даху (№ 5070-5089) або невеликого квадратного виступу на задньому капоті (вихлоп гальмівного реостата), а також відсіками з перенесеної з заднього капота акумуляторної батареї по бокам паливного бака.

Технічні характеристи[ред.ред. код]

ЧМЕ3п
  • Вісьова формула — 3О−3О
  • Потужність дизеля — 1350 к.с.
  • Максимальна швидкість — 95 км/год.
  • Конструктивна вага з 2/3 запаса палива, води і піска — 123 т.
  • Ширина колії - 1520 мм
  • Конструкційна швидкість - 95 км/год
  • Робоча маса - 123 т
  • Навантаження від осі на рейки - 20,5 т
  • Потужність двигуна - 1350 к. с.
  • Тип передачі - електрична

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]