Тишиця (Березнівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тишиця
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район Березнівський район
Рада/громада Тишицька сільська рада
Код КОАТУУ 5620488601
Основні дані
Засноване 1656
Населення 1654
Площа 1,58 км²
Густота населення 1046,84 осіб/км²
Поштовий індекс 34620
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 51°05′02″ пн. ш. 26°43′40″ сх. д. / 51.08389° пн. ш. 26.72778° сх. д. / 51.08389; 26.72778Координати: 51°05′02″ пн. ш. 26°43′40″ сх. д. / 51.08389° пн. ш. 26.72778° сх. д. / 51.08389; 26.72778
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Водойми Случ
Місцева влада
Адреса ради 34620, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Тишиця, вул.Незалежності,91а , тел. 3-51-37
Карта
Тишиця. Карта розташування: Україна
Тишиця
Тишиця
Тишиця. Карта розташування: Рівненська область
Тишиця
Тишиця

Тиши́ця — село в Україні, в Березнівському районі Рівненської області. Населення становить 3000 осіб. У селі проводяться зібрання християн-Дослідників Біблії[1].

Культура[ред. | ред. код]

Бібліотека[ред. | ред. код]

Пам’ятник воїнам-односельчанам, с. Тишиця, 1.jpg

З розповідей очевидців створення бібліотеки в селі Тишиця було у 1948 році. В той час було побудовано сільський клуб, для якого використали, як і для школи, дерево з розібраних клунь. На сцені клубу був виділений невеличкий куточок де і розмістилися дві шафи з книгами. Для загального користування селянами було зібрано 150 книг. В клубі працювали два працівники: завідуючий клубом та завідуючий бібліотекою. Вони несли однакову відповідальність за книжковий фонд.
Першим працівником бібліотеки була – Мирончук Валентина Михайлівна, яка пропрацювала в бібліотеці по 1954 рік. Читачів до бібліотеки не потрібно було залучати, так як люди дуже цікавилися книгою. Збиралися вечорами в клубі, книги читали вголос, усі присутні слухали.
В 1955 році на роботу в бібліотеку з району направили бібліотечного спеціаліста – Косіян Євгенію Михайлівну, яка пропрацювала в бібліотеці один рік. В той час бібліотека була перенесена в окрему кімнату у клубі. Там було розміщено 4 стелажі, фонд становив близько 500 примірників.
Ще рік в бібліотеці села пропрацювала Іллюк Ольга Петрівна.
З 1957 по 1970 рік бібліотекою завідувала Сульжик Любов Адамівна. На той час книжковий фонд становив 1500 книг. Для бібліотеки було виготовлено 6 книжкових стелажів та стенди. В 60-тих роках було добудовано ще одну кімнату для бібліотеки. Бібліотеки району були об’єднані в централізовану систему і література надходила з районної бібліотеки. Фонд зростав. Бібліотека поповнювалася новими журналами та газетами.

З 1970 по 1977 бібліотекарем була – Коваль Ольга Сергіївна. Фонд нараховував 5000 книг, читачів близько тисячі. В травні 1977 року бібліотеку очолила - Ковбар Надія Миколаївна, яка працювала завідуючою до липня 1997 року. На той час фонд бібліотеки постійно збільшувався і зріс до 11,5 тисяч. У 80-ті роки, в зв’язку зі збільшенням населення, виникла нагальна потреба у будівництві нового приміщення під клуб та бібліотеку. І вже в 1988 році бібліотека була перенесена в новий будинок культури, який побудували поряд з лікарською амбулаторією та конторою колгоспу. Площа бібліотеки становить – 91 м².

В липні 1997 року завідуючою бібліотеки працювала Антонець Лариса Сергіївна. В зв’язку з недостатнім фінансуванням культосвітніх закладів, бібліотеки району працюють неповний робочий день. Значно зменшується надходження в книжкові фонди. Припиняється отоплення будинку культури і в тому числі бібліотеки. В 2002 році бібліотеки району реорганізовують: до складу централізованої бібліотечної системи приєднують шкільні бібліотеки. Отже Тишицька сільська бібліотека стала Тишицькою публічно-шкільною бібліотекою і має два приміщення – в будинку культури та школі. Шкільний абонемент очолила Ясковець Надія Йосипівна, вона ж стала зав.бібліотекою.

З жовтня 2003 року по грудень 2006 року бібліотекарем Тишицької публічно-шкільної бібліотеки була Майструк Лідія . За цей період робочий день бібліотек поступово збільшується до повного робочого дня. В грудні 2006 року на посаду завідуючої повертається Антонець Лариса Сергіївна. Поступово книжковий фонд вивільняється від частини зношеної та застарілої літератури. Вивільняється місце для роботи з різними категоріями населення. В бібліотеці створюється клуб за інтересом «Книга і лялька», де можуть змістовно проводити своє дозвілля маленькі користувачі. Клуб за інтересом працює при підтримці районної дитячої бібліотеки. Бібліотекарем шкільного абонементу в 2008 році стає Ясковець Наталія Дмитрівна. В цей час бібліотека поступово змінює своє обличчя: ремонтується підлога, оновлюються стенди, очищається фонд. Для роботи бібліотекаря в школі виділене одне автоматизоване робоче місце.

З 2012 року в бібліотеках впроваджується система ІРБІС. Тишицька ПШБ підключається до процесу впровадження електронної перереєстрації читачів. В той же час бібліотекою розпочинається робота по формуванню краєзнавчих матеріалів на CD DVD дисках. Одним з головних завдань в роботі бібліотеки стає оперативне і максимальне задоволення запитів читачів, шляхом поглиблення індивідуальної роботи з читачами, поліпшення якості масових заходів, використання для пропаганди літератури нових форм і методів роботи.

Бібліотека обслуговує понад тисячу користувачів. Фонд бібліотеки становить 14168 примірників документів. Бібліотека продовжує оцифровування краєзнавчих матеріалів: створено два власних електронних ресурси на CD DVD дисках, а саме – «Відкрий для себе рідний край» та «Корінням стародавнє, а серцем молоде».


Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Тарасюк Іван Юхимович народився у 1918 році в селі Тишиця Березнівського району Рівненської області. На війну призваний у червні 1941 року. Воював у складі 64 –го танкового полку. Брав участь у визволенні Курської Дуги.

Нагороджений: медаллю «За Перемогу над Німеччиною», Ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», Ювілейною медаллю «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,

Помер Іван Юхимович у 1989 році.

На війну призваний на весні 1942 року. Воював у складі 1-го Білоруського фронту. Визволяв Білорусь, Східну Прусію, Польщу і Німеччину. Нагороджений медалями: «За взяття Кенігсберга», «За відвагу», «За взяття Берліна», ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»,

Помер Сергій Гордійович у 1974році.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]