Щастя (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Щастя (Луганська область))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щастя
Герб Щастя
Церква Святої Катерини
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Щастинська міська громада
Засноване XVIII ст.
Статус міста з 1963 року
Населення 11 552 (01.01.2021)[1]
Площа 1,11 км²
Густота населення 10953 осіб/км²
Поштові індекси 91483
Телефонний код +380-642
Координати 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д. / 48.73806; 39.23111Координати: 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д. / 48.73806; 39.23111
Водойма р. Сіверський Донець
Назва мешканців ща́стинець
ща́стинка
ща́стинці
Відстань
Найближча залізнична станція Городній
До станції 4 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 41 км
 - автошляхами 24 км
Міська влада
Адреса площа Миру, 9
Вебсторінка www.schastye-rada.gov.ua
Міський голова Дунець Олександр Євгенієвич

Щастя у Вікісховищі

Карта
Щастя. Карта розташування: Україна
Щастя
Щастя
Щастя. Карта розташування: Луганська область
Щастя
Щастя
Мапа

Ща́стя — місто в Україні, адміністративний центр Щастинської міської громади та Щастинського району Луганської області. Розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець. Населення — 11 552 осіб (станом на 2021).

Місто постало у 1963 році на місці села, заснованого кріпаками-втікачами в середині XVIII століття. Головний промисловий об'єкт — Луганська ТЕС. До жовтня 2014 року підпорядковувалося Жовтневому району міста Луганська.

2022 року більшою частиною знищене російськими обстрілами в ході боїв за Щастя, після чого окуповане[2][3][4][⇨].

Історія[ред. | ред. код]

Сіверський Донець

Заснування села Щастя датують кінцем XVII сторіччя. Селяни-втікачі, рятуючись від кріпацтва, оселялися на вільних землях у районі Сіверського Дінця.

У 1754 році імператриця Катерина II подарувала землі, прилеглі до Дінця, і селян своєму придворному — Григорію Ковалинському. Від прізвища власника село «в народі» стало називатися Ковалинкою.

За даними на 1864 рік у казенному селі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 510 осіб (250 чоловічої статі й 260 — жіночої), налічувалося 49 дворових господарств[5].

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Староайдарської волості мешкала 661 особа, налічувалося 96 дворових господарств[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 830 осіб (420 чоловічої статі та 410 — жіночої), з яких усі — православної віри[7].

За даними на 1914 рік у селі проживало 1230 мешканців[8]. Цього ж року поміщиком Петром Ковалинським (та його дружина Катерина) було збудувано цегляний Свято-Катерининський храм.

Станом на 1914 рік, в селі була 2-класна парафіяльна школа. За штатом на село був один учитель. У центрі села виділялися 2 великих цегляних будинки: Петра Ковалинського та священика.

Статус смт надано 6 квітня 1957 року.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Сепаратистський блокпост «Проти Правого сектора» на виїзді з міста

У визволенні міста від сепаратистів під час російсько-української війни 2014 року активну участь брав батальйон «Айдар», за участі якого 14 червня 2014 року місто перейшло під повний контроль української влади[9].

5 серпня місцева громада демонтувала єдиний у місті пам'ятник Леніну[10].

Бої за місто не припиняючись ведуться з вересня 2014 року й надалі. Незаконні збройні формування обстрілювали місто з автоматичних гранатометів, мінометів та РСЗВ «Град»[11].

22 липня 2020 року під час зустрічі Тристоронньої контактної групи було прийнято рішення про створення додаткового пункту пропуску в місті Щастя через лінію розмежування між контрольованими Україною територіями та ОРДЛО. Відкриття пропускного пункту заплановано на 10 липня 2020 року.[12] Одночасно з цим має запрацювати пропускний пункт в Золотому. Станом на 2020 рік в Луганській області працює лише один пішохідний пропускний пункт в Станиці Луганській[13].

Вторгнення РФ 2022[ред. | ред. код]

Перед повномасштабним вторгненням, 21 лютого 2022 року, російський обстріл залишив місто без електро-, водо- і теплопостачання[14]. 24 лютого Щастя було безрезультатно атаковане російськими військами[15][16]. За заявою ЦСКІБ, при спробі нападу знищена техніка і вбито близько 50 ворогів[15]. Збройні сили РФ неодноразово мали намір вклинитися в лінію оборони[16]. На другий день війни Сергій Гайдай повідомив, що місто знищено обстрілами на 80 %[3], а в червні назвав цифру 90 %[17]; такі дані повідомляли і місцеві мешканці[2]. Станом на 27 лютого, за словами Гайдая, місто вже було окуповане і перебувало на межі гуманітарної катастрофи[4][18].

Освіта[ред. | ред. код]

В місті діють 2 загальноосвітні школи та школа-інтернат І-ІІ ступенів.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 13 770 осіб, з них 11,23 % зазначили рідною українську мову, 87,98 % — російську, а 0,79 % — іншу[19].


Таблиця демографії
(Джерело : Державна служба статистики України)
19591970197919892001201320142021
8 59112 97112 73513 33813 77012 77312 62911 552
В період з 1959 по 2014 рік (тис. ос.)

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 червня 2014.
  2. а б Graham-Harrison, Emma; Koshiw, Isobel (4 березня 2022). ‘90% of houses are damaged’: Russia’s Syria-honed tactics lay waste Ukraine towns (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 1 лютого 2023.
  3. а б Місто Щастя знищено на 80%, Попасну обстрілюють – голова ОДА. Українська правда. 25 лютого 2022.
  4. а б Щастя й Станиця Луганська на межі гуманітарної катастрофи – голова ОДА. Українська правда. 27 лютого 2022.
  5. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3120)(рос. дореф.)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  9. Батальйон «Айдар» звільнив від терористів місто Щастя — 15 червня 2014 http://ukr.lb.ua/. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 15 червня 2014.
  10. Активісти демонтували Леніна зі Щастя (ВІДЕО). espreso.tv. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 4 березня 2017.
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Пункт пропуску «Щастя» планують відкрити 10 листопада. Укрінформ (ua) . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  13. Учасники ТКГ домовилися відкрити пункти пропуску "Золоте" і "Щастя" 10 листопада. Гордон (ua) . Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
  14. У Щасті внаслідок обстрілів повністю зупинилася Луганська ТЕС, місто знеструмлене. Радіо Свобода. 21 лютого 2022.
  15. а б Щастя відбито, противник поніс втрати. Facebook. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  16. а б Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation (24 лютого 2022). Важкі бої точаться за Щастя і Станицю Луганську. Facebook.
  17. Тактика окупантів - стерти з лиця землі, щоб не було що захищати - Гайдай про зруйновані міста Луганщини. ТСН. 6 червня 2022.
  18. Украина подала иск против России в Международный суд ООН в Гааге. Четвертый день вторжения в Украину. Настоящее время. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
  19. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.