Щастя (місто)
| Щастя | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Щастинський район | ||||||||
| Громада | Щастинська міська громада | ||||||||
| Засноване | XVIII ст. | ||||||||
| Статус міста | з 1963 року | ||||||||
| Населення | ▼ 11 552 (01.01.2021)[1] | ||||||||
| Площа | 1,11 км² | ||||||||
| Густота населення | 10953 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 91483 | ||||||||
| Телефонний код | +380-642 | ||||||||
| Координати | 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д.Координати: 48°44′17″ пн. ш. 39°13′52″ сх. д. / 48.73806° пн. ш. 39.23111° сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Сіверський Донець | ||||||||
| Назва мешканців | ща́стинець ща́стинка ща́стинці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Городній | ||||||||
| До станції | 4 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 41 км | ||||||||
| - автошляхами | 24 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | площа Миру, 9 | ||||||||
| Вебсторінка | www.schastye-rada.gov.ua | ||||||||
| Міський голова | Дунець Олександр Євгенієвич | ||||||||
|
| |||||||||
Ща́стя — місто в Україні, адміністративний центр Щастинської міської громади та Щастинського району Луганської області. Розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець. Населення — 11 552 осіб (станом на 2021).
Місто постало у 1963 році на місці села, заснованого кріпаками-втікачами в середині XVIII століття. Головний промисловий об'єкт — Луганська ТЕС. До жовтня 2014 року підпорядковувалося Жовтневому району міста Луганська.
2022 року більшою частиною знищене російськими обстрілами в ході боїв за Щастя, після чого окуповане[2][3][4][⇨].
Історія[ред. | ред. код]
Заснування села Щастя датують кінцем XVII сторіччя. Селяни-втікачі, рятуючись від кріпацтва, оселялися на вільних землях у районі Сіверського Дінця.
У 1754 році імператриця Катерина II подарувала землі, прилеглі до Дінця, і селян своєму придворному — Григорію Ковалинському. Від прізвища власника село «в народі» стало називатися Ковалинкою.
За даними на 1864 рік у казенному селі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 510 осіб (250 чоловічої статі й 260 — жіночої), налічувалося 49 дворових господарств[5].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Староайдарської волості мешкала 661 особа, налічувалося 96 дворових господарств[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 830 осіб (420 чоловічої статі та 410 — жіночої), з яких усі — православної віри[7].
За даними на 1914 рік у селі проживало 1230 мешканців[8]. Цього ж року поміщиком Петром Ковалинським (та його дружина Катерина) було збудувано цегляний Свято-Катерининський храм.
Станом на 1914 рік, в селі була 2-класна парафіяльна школа. За штатом на село був один учитель. У центрі села виділялися 2 великих цегляних будинки: Петра Ковалинського та священика.
Статус смт надано 6 квітня 1957 року.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
У визволенні міста від сепаратистів під час російсько-української війни 2014 року активну участь брав батальйон «Айдар», за участі якого 14 червня 2014 року місто перейшло під повний контроль української влади[9].
5 серпня місцева громада демонтувала єдиний у місті пам'ятник Леніну[10].
Бої за місто не припиняючись ведуться з вересня 2014 року й надалі. Незаконні збройні формування обстрілювали місто з автоматичних гранатометів, мінометів та РСЗВ «Град»[11].
22 липня 2020 року під час зустрічі Тристоронньої контактної групи було прийнято рішення про створення додаткового пункту пропуску в місті Щастя через лінію розмежування між контрольованими Україною територіями та ОРДЛО. Відкриття пропускного пункту заплановано на 10 липня 2020 року.[12] Одночасно з цим має запрацювати пропускний пункт в Золотому. Станом на 2020 рік в Луганській області працює лише один пішохідний пропускний пункт в Станиці Луганській[13].
Вторгнення РФ 2022[ред. | ред. код]
Перед повномасштабним вторгненням, 21 лютого 2022 року, російський обстріл залишив місто без електро-, водо- і теплопостачання[14]. 24 лютого Щастя було безрезультатно атаковане російськими військами[15][16]. За заявою ЦСКІБ, при спробі нападу знищена техніка і вбито близько 50 ворогів[15]. Збройні сили РФ неодноразово мали намір вклинитися в лінію оборони[16]. На другий день війни Сергій Гайдай повідомив, що місто знищено обстрілами на 80 %[3], а в червні назвав цифру 90 %[17]; такі дані повідомляли і місцеві мешканці[2]. Станом на 27 лютого, за словами Гайдая, місто вже було окуповане і перебувало на межі гуманітарної катастрофи[4][18].
Освіта[ред. | ред. код]
В місті діють 2 загальноосвітні школи та школа-інтернат І-ІІ ступенів.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення міста становило 13 770 осіб, з них 11,23 % зазначили рідною українську мову, 87,98 % — російську, а 0,79 % — іншу[19].
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2013 | 2014 | 2021 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 8 591 | 12 971 | 12 735 | 13 338 | 13 770 | 12 773 | 12 629 | 11 552 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| В період з 1959 по 2014 рік (тис. ос.) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Галерея[ред. | ред. код]
-
Луганська ТЕС -
Пам'ятник присвячений загиблим під час Другої світової війни -
Пам'ятник «Лелеки», розташований на території санаторію «Луганськ» -
Пам'ятник «Кінь», розташований неподалік від готелю «Сіверський Донець»
Постаті[ред. | ред. код]
- Галушка Артур Аркадійович (1959—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Гащенко Олексій Михайлович (1965—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року», — Київ, Державна служба статистики України, 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 червня 2014.
- ↑ а б Graham-Harrison, Emma; Koshiw, Isobel (4 березня 2022). ‘90% of houses are damaged’: Russia’s Syria-honed tactics lay waste Ukraine towns (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 1 лютого 2023.
- ↑ а б Місто Щастя знищено на 80%, Попасну обстрілюють – голова ОДА. Українська правда. 25 лютого 2022.
- ↑ а б Щастя й Станиця Луганська на межі гуманітарної катастрофи – голова ОДА. Українська правда. 27 лютого 2022.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3120)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Батальйон «Айдар» звільнив від терористів місто Щастя — 15 червня 2014 http://ukr.lb.ua/. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 15 червня 2014.
- ↑ Активісти демонтували Леніна зі Щастя (ВІДЕО). espreso.tv. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 4 березня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Пункт пропуску «Щастя» планують відкрити 10 листопада. Укрінформ (ua) . Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Учасники ТКГ домовилися відкрити пункти пропуску "Золоте" і "Щастя" 10 листопада. Гордон (ua) . Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ У Щасті внаслідок обстрілів повністю зупинилася Луганська ТЕС, місто знеструмлене. Радіо Свобода. 21 лютого 2022.
- ↑ а б Щастя відбито, противник поніс втрати. Facebook. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
- ↑ а б Операція об'єднаних сил / Joint Forces Operation (24 лютого 2022). Важкі бої точаться за Щастя і Станицю Луганську. Facebook.
- ↑ Тактика окупантів - стерти з лиця землі, щоб не було що захищати - Гайдай про зруйновані міста Луганщини. ТСН. 6 червня 2022.
- ↑ Украина подала иск против России в Международный суд ООН в Гааге. Четвертый день вторжения в Украину. Настоящее время. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Офіційний вебсайт Верховної Ради[недоступне посилання з серпня 2019]
- maplandia.com Карта. [Архівовано 15 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
| |||||||||||
