Кабардинська мова
| Кабардинська мова | |
|---|---|
| Къэбэрдеибзэ | |
| Поширена в |  Росія,  Туреччина,  Іран |
| Регіон | Кавказ |
| Носії | 1 012 000 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Північнокавказькі |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | kbd |
| ISO 639-3 | kbd |
Кабарди́нська, ади́зька (ади́гська), або кабарди́но-черке́ська мо́ва — абхазо-адизька мова, поширена у Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині та Ірані. Належить до адизької гілки абхазо-адизької (західнокавказької) мовної сім'ї. Як і інші мови цієї сім'ї, має велику кількість приголосних фонем, специфічні лабіалізовані фонеми та складну систему відмінювання дієслова.
У сучасній кабардинській мові 6 голосних, що поділяються на довгі (а, е, и, о) та короткі (э, ы). Всі голосні у кабардинській фарингалізовані.
| Ряд/ Підйом | Передній | Середній | Задній |
| Верхній | и [i] | у [u] | |
| Середній | е [ɛ] | ы [ə] | о [o] |
| Нижній | э [ɐ] | а [ɑ] |
Вибухові та африкати поділяються на 3 серії: напівдзвінкі, глухі подихові та глухі абруптивні (ейєктивні). Також у кабардинській є подихові та абруптивні спіранти.
| Губні | Губно-зубні | Дентальні | Альвеолярні | Постальвеолярні | Палатальні та альвеолярно-палатальні | Велярні | Увулярні | Фарингальні | Ларингальні | |
| Вибухові та африкати | б [b] п [pʰ] пӀ [pʼ] | д [d] т [tʰ] тӀ [tʼ] | дз [ʣ] ц [ʦʰ] цӀ [ʦʼ] | дж [ʤ] ч [ʧʰ] кӀ [ʧʼ] | к [kʰ] (кӀу [kʼʷ]) | кхъ къ | Ӏ [ʔ] | |||
| Спіранти | ф [fʰ] фӀ [fʼ] | з [z] с [sʰ] сӀ [sʼ] | ж [ʒ] ш [ʃ] | жь [ʑ] щ [ɕʰ] щӀ [ɕʼ] | г [γ] х [x] | гъ [ʁ] хъ [χ] | хь [h] | |||
| Латеральні спіранти | л [ɮ] лъ [ɬʰ] лӀ [ɬʼ] | |||||||||
| Ґлайди | в, у [w] | й, и [j] | ||||||||
| Носові | м [m] | н [n] | ||||||||
| Вібранти | р [r] |
Як і в інших мовах адиго-абхазької групи в кабардинській є лабіалізовані фонеми.
У словах, що закінчуються на приголосний, наголос падає на останній склад, а у тих, що закінчуються на голосну, — на другий від кінця.
Іменник у кабардинській мові має такі граматичні категорії, як:
- число: однина та множина
- відмінок: називний, ергативний, післяйменниковий та обставинний
- визначеність та невизначеність
- форма сурядності
У кабардинській мові 2 числа: однина та множина. Форма однини не має власних афіксів, а форма множини позначається афіксом -хэ.
У кабардинській мові 4 відмінки: називний, ергативний, післяйменниковий та обставинний. Ергативний відмінок — це відмінок підмета при перехідному дієслові. Також у кабардинській мові він виконує роль непрямих відмінків: родового, давального та інш. Післяйменниковий відмінок має значення орудного, напрямкового, а також використовується з післяйменниками.
| «джэд» (курка)" | «унэ» (дім) | |||
| Форма/ Відмінок | Невизначена | Визначена | Невизначена | Визначена |
| Називний | джэд | джэдыр | унэ | унэр |
| Ергативний | джэд | джэдым | унэ | унэм |
| Післяйменниковий | джэдкӀэ | джэдымкӀэ | унэкӀэ | унэмкӀэ |
| Обставинний | джэдыу | джэдырауэ | унэу/унэуэ/унэкӀэу | унэрауэ/унэмкӀэу |
Також у кабардинській мові є категорія належності, яка показує, що об'єкт належить певній особі. Покажчики належності можуть уживатися як префікси або як окремі слова:
| си- | мій |
| уи- | твій |
| и- | його, її |
| ди- | наш |
| фи- | ваш |
| я- | їхній |
Наприклад:
- сиунэ — мій дім
- си ныбжьэгъу — мій друг
Також у кабардинській мові є афікс сурядності «-рэ» (у формах відмінків «-и/-икӀ»):
- Мыщырэ дыгъужьрэ. — Ведмідь та вовк.
- Хьэсэнрымрэ Мэжидымрэ зыпсэлъащ. — Гасан та Мажід побалакали один з одним.
Якісні прикметники у кабардинській мові вживаються після іменника, до якого відносяться, і при відмінюванні приймають на себе покажчики числа та відмінку. Наприклад:
- унэ хуыжь — білий будинок
- унэ хуыжьыр — білий будинок (наз. в., визн. ф.)
- унэ хуыжьхэр — білі будинки (наз. в., визн. ф.)
Вищий ступінь якісних прикметників утворюється аналітично за допомогою слова «нэхъ»:
- дахэ -> нэхъ дахъэ (гарний -> гарніший, гарніший)
- щӀэ -> нэхъ щӀэ (новий -> новіший)
- фӀы -> нэхъыфӀ (хороший -> кращий)
Зменшена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слова «тӀэкӀукӀэ»:
- нэхъ тынш -> тӀэкӀукӀэ нэхъ тынш (легше/легший -> трошки легше/легший).
Найвищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суфіксів -щэ, -Ӏуэ, -бзэ, -пс, -кӀей. Наприклад:
- лъага -> лъагащэ (високий -> найвищий).
Складні форми найвищого ступеня утворюються за допомогою повторення прикметників:
- нэхъ хахуэхэм я нэхъ хахуэхэж — найхоробріший з хоробрих.
Відносні прикметники на відміну від якісних ставляться перед іменником, не утворюють ступенів порівняння та не мають покажчиків числа та відмінку (у залежній формі).
У кабардино-черкеській мові є особові займенники 1-ї та 2-ї особи: «сэ» (я), «уэ» (ти), «дэ» (ми) та «фэ» (ви). Замість особових займенників 3-ї особи вживаються самостійні форми вказівних займенників.
Відмінювання особових займенників:
| Наз., Ерґ. | сэ | уэ | дэ | фэ |
| Післ. | сэркӀэ | уэркӀэ | дэркӀэ | фэркӀэ |
| Обст. | сэруэ | уэруэ | дэруэ | фэруэ |
Займенники мають залежні та самостійні форми. Залежні форми вживаються разом з іменником і не відмінюються за числом та відмінком, самостійні вживаються у самостійній позиці та замість особових займенників 3-ї особи.
| 'цей' | 'той' | 'той (десь там)' | |
| Залежна форма | мы | мо | а |
| Самостійна форма | |||
| Однина | |||
| Називний | мыр | мор | ар |
| Ерґативний | мыбы | мобы | абы |
| Післяйменниковий | мыбыкӀэ | мобыкӀэ | абыкӀэ |
| Обставинний | мыру | мору | ару |
| Множина | |||
| Називний | мыхэр | мохэр | ахэр |
| Ерґативний | мыбыхэм | мобэхэм | абыхэм |
| Післяйменниковий | мыбыхэмкӀэ | мобыхэмкӀэ | абыхэмкӀэ |
| Обставинний | мыхэру | мохэру | ахэру |
Числівники поділяються на кількісні, кратні, порядкові та розділові. Усі кількісні числівники, окрім числівника «зы» (один), уживаються після іменника, до якого відносяться. Порядкові числівники вживаються перед іменником. Наприклад:
- зы унэ — один будинок
- унэщыр — три будинки.
Кількісні числівники у формі називного відмінка:
| 1 | зыр | 11 | пщыкӀузыр |
| 2 | тӀур | 12 | пщыкӀутӀур |
| 3 | щыр | 13 | пщыкӀущыр |
| 4 | плӀыр | 14 | пщыкӀуплӀыр |
| 5 | тхур | 15 | пщыкӀутхур |
| 6 | хыр | 16 | пщыкӀухыр |
| 7 | блыр | 17 | пщыкӀублыр |
| 8 | ир | 18 | пщыкӀийыр |
| 9 | бгъур | 19 | пщыкӀубъур |
| 10 | пщӀыр | 20 | тӀошӀ |
Кратні числівники утворюються за допомогою афікса -э:
- тӀур -> тӀуэ ('двічі')
- плӀыр -> плӀэ ('чотири рази')
- блыр -> блэ ('сім раз')
- бгъур -> бгъуэ ('дев'ять раз')
Порядкові числівники утворюються від кратних за допомогою префіксу е- та афіксу -анэр-:
- тӀур -> етӀуанэ(рей) ('другий')
- щыр -> ещанэ(рей) ('третій')
- плӀыр -> еплӀанэ(рей) ('четвертий')
Розділові числівники утворюються за допомогою повторення основи:
- зыр -> зырыз ('по одному')
- тӀур -> тӀурытӀ ('по два, по двоє')
- щыр -> щырыщ ('по три').
Дієслово у кабардинській мові має категорії способу, стану, часу, особи, числа та інш.
Розрізняються 8 способів:
- дійсний
- питальний
- бажальний
- наказовий
- умовний
- суб'юнктив
- спосіб здивування
- спосіб вірогідності
Розрізняються фінітні та інфінітні форми дієслова. Фінітні форми означають головну дію, яка не залежить від якогось іншого дієслова. Інфінітна форма означає додаткову дію, залежну від основної.
Фінітні форми у позитивній формі мають такі закінчення:
- -р
- -щ (копула-суфікс)
- -т (покажчик минулого часу)
- -кӀэ (підтверджувально-питальна форма)
До інфінітних форм належать:
- Форми умовного способу з суфіксами -мэ/-м, -кӀэ
- Допустова форма на -ми (тхэми — хоча пише)
- Форми дієслова з суффіксом -ху/-хукӀэ, що виражає одночасність дії з основною дією.
- Невизначена форма дієслова (масдар):
кӀуэн — йти - Масдарна форма, утворена за допомогою суфікса -у зі значенням мети.
- Форми наказового способу:
кӀуэ — йди
умыкӀуэ — не йди
фыкӀуэ -йдіть
иретх — хай пише
иремытх — хай не пише - Питальні форми дієслова:
укӀуэрэ? — ти йдеш?
умыкӀуэрэ? — ти не йдеш? - Дієприкметники та дієприслівники
Дієслова поділяються на динамічні та статичні. Динамічні дієслова висловлюють процес дії, а статичні — стан, результат або предикативні форми. Ці типи розрізняються за формами теперішнього часу: динамічні дієслова у теперішньому часі мають префікс -о- (-уэ-) та факультативний суфікс -р, а статичні — копулу-суфікс -щ. Наприклад:
- сэ ар собзы(р) — я ріжу те
- дэ солажьэ(р) — ми працюємо
- сэ сокӀуэ(р) — я йду
- сэ сокӀуэркъым — я не йду
- сэ сыщытщ — я стою
- сэ ар сиӀэщ — я маю те
- ар студентщ — він студент
Перехідні дієслова зазвичай мають додаток у називному відмінку та підмет в ерґативному. При неперехідних дієсловах прямий додаток відсутній, а суб'єкт стоїть у називному відмінку.
Також ці 2 типи дієслів розрізняються послідовністю особових афіксів та правилами щодо їхнього вживання.
Дієслова у кабардинській можуть мати особові показники не тільки суб'єкта (підмета), а й прямого і непрямого об'єктів (додатків).
Дієслова, що мають лише один особовий показник, називаються одноособовими, а ті, що мають декілька, — багатоособовими.
У двоособовому перехідному дієслові на першому місці стоїть префікс прямого додатка, а після нього — префікс суб'єкта (підмета). А у двоособовому неперехідному на першому місці — префікс суб'єкта, а потім — префіксі непрямих додатків.
Особові префікси:
| сэ | сы-, с- || зы-, зэ-, з- |
| уэ | уы-, уэ-, у- || б-, п-, пӀ- |
| ар | -, и-, е-; ма- |
| дэ | ды-, дэ-, д- || т-, тӀ- |
| фэ | фы-, фэ-, ф- || вы-, вэ-, в-, фӀ- |
| ахэр | я-, ма- -хэ |
У інтервокальній позиції (між двома голосними) особові показники с-, у- та ф- змінюються на з-, б-, та в- (див. у таблиці нижче).
Усі неперехідні дієслова у формах минулих та майбутніх часів уживаються без показника 3-ї особи, в той час як у перехідних дієслів завжди є префікс суб'єкта 3-ї особи и-/е-.
У теперішньому часі неперехідні дієслова мають показник суб'єкта 3-ї особи -ма. Наприклад:
- ЩӀалэр макӀуэр. — Хлопець іде.
- Шыр мажьэ. — Кінь біжить.
Приклад особового відмінювання неперехідного дієслова «кӀуэн» (йти):
| сокӀуэр | я йду | сыкӀуащ | я йшов, йшла |
| уокӀуэр | ти йдеш | укӀуащ | ти йшов |
| макӀуэр | він, вона йде | кӀуащ | він ішов |
| дэкӀуэр | ми йдемо | дыкӀуащ | ми йшли |
| фэкӀуэр | ви йдете | фыкӀуащ | ви йшли |
| макӀуэхэр | вони йдуть | кӀуащ | вони йшли |
Приклад особового відмінювання перехідного дієслова «лъэгъун» (бачити):
| солъэгъу — я бачу (його, її, їх) уолъэгъу — ти бачиш (його) |
дызолъэгъу — я бачу нас дыболъэгъу — ти бачиш нас |
сыулъэгъуащ — ти бачив мене сыфлъэгъуащ — ви бачили мене |
Форми часу поділяються на 2 типи, що висловлюють відношення дії до теперішнього моменту та до моменту у минулому.
- I група
- Теперішній
- Претеріт — одноразова завершена дія, що відбулася у минулому.
- Давноминулий — дія, що відбулася у віддаленому минулому.
- Перфект — дія, яка завершилася до теперішнього моменту.
- Майбутній категоричний — дія, яка точно має статися у майбутньому.
- Майбутній можливий — дія, яка може статися у майбутньому за якоїсь певної умови.
- Аоріст I — миттєва дія у минулому.
- II група
- Минулий тривалий — тривала дія чи стан, що мають місце у певний момент у минулому.
- Віддалений претеріт — одноразова завершена дія, що відбулася у віддаленому минулому ('колись давно').
- Давноминулий віддалений
- Плюперфект — дія, яка завершилася до якогось моменту у минулому.
- Майбутній категоричний в минулому — дія у майбутньому, що відбулася б як результат якоїсь дії у минулому. Збігається з формою майбутнього часу суб'юнктиву.
- Майбутній можливий в минулому
- Аоріст II — миттєва дія, співвіднесена з певним моментом у минулому.
Часові форми дієслова «кӀуэн» (йти) у формі 1-ї особи однини:
| Час | Форма | |
| Позитивна | Негативна | |
| Теперішній | сокӀуэ(р) | сокӀуэркъым |
| Претеріт | сыкӀуащ | сыкӀуакъым |
| Давноминулий | сыкӀуэгъащ | сыкӀуэгъакъым |
| Перфект | сыкӀуакӀэщ | сыкӀуакӀэкъым |
| Майбутній можливий | сыкӀуэнщ | сыкӀуэнкъым |
| Майбутній категоричний | сыкӀуэнущ | сыкӀуэнукъым |
| Аоріст I | сыкӀуэщ | сыкӀуэкъым |
| Минулий тривалий | сыкӀуэрт | |
| Віддалений претеріт | сыкӀуат | |
| Давноминулий віддалений | сыкӀуэгъат | |
| Плюперфект | сыкӀуакӀэт | |
| Майбутній категоричний у минулому | сыкӀуэнут | |
| Майбутній можливий у минулому | сыкӀуэнт | |
| Аоріст II | сыкӀуэт | - (не вживається) |
«Заповіт» Т. Шевченка кабардинською мовою (переклав Адам Шоґенцуков)
|
Джерело: Українська бібліотека
- «Граматика сучасної літературної кабардино-черкеської мови», 1970
- «Фонетика адизьких мов»
- «Скорочена граматика кабардинської мови» (англ.), Ранко Матасович, 2008.
- Кабардинська мова на сайті Ethnologue: Kabardian. A language of Russian Federation (англ.)
- Кабардинська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kabardian [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кабардинська мова на сайті WALS Online: Language Kabardian [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
