Адигські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Адигські мови
адиг. Адыгэбзэ
   Адигські мови на мапі
   Адигські мови на мапі
Регіон Північний Кавказ
Носії

633,500 (2010)

Класифікація

Кавказька надсім'я

Абхазо-адигська сім'я
Офіційний статус
Офіційна Flag of Adygea.svg Адигея
Flag of Karachay-Cherkessia.svgКарачаєво-Черкесія
Flag of Kabardino-Balkaria.svg Кабардино-Балкарія
Коди мови

Адигські мови (адиг. Адыгэбзэ) — назва підгрупи мов абхазо-адигською мовної групи північнокавказької мовної сім'ї, відноситься до аґлютинативних мов.

Схема походження абхазо-адигських мов та діалектів

Склад[ред.ред. код]

Адигські мови діляться на дві мови[3]:

Розселення адигів у 1750 році
Розселення адигів у Туреччині
  1. Західно-адигська або кяхська, сучасна назва — адигейська мова.
  2. Східно-адигська або кабардинська, сучасна назва — кабардино-черкеська мова.

На думку ряду дослідників, адигейська та кабардино-черкеська мови є діалекти однієї мови — адигської.

Адигейська мова
  • Діалекти узбережжя Чорного моря:
  1. Натухайський — діалект натухайців (адиг. Нэтӏхъуаджэбзэ).
  2. Шапсугський — діалект шапсугів (адиг. Шапсыгъабзэ; говірки: чорноморсько-шапсугська, хакучинська та кубано-шапсугська),
  • Кубанські річкові діалекти
  1. Aбдзегський
  2. Бжедугський
  3. Темірґоєвський (на його основі створено літературну мову)
Кабардинська мова
  • Кабардинські:
    • Західні:
      1. Кубансько-зеленчукський
      2. Кубанський
    • Центральні:
      1. Баксанський (на його основі створено літературну мову)
      2. Малкінський
    • Східні:
      1. Теський
      2. Моздокський
    • Пвнічні:
      1. Хабезський
      2. Мулькський
  • Бесленеївський — діалект бесленеївців займає проміжне положення між кабардино-черкеською та адигейською мовами.

Писемність[ред.ред. код]

Відмінності у діалектах
Адигейський алфавіт

Після Жовтневого заколоту була створена писемність на основі арабської абетки, яку було замінено в 1927 латинською, а в 1938 — російською:

А а
[]
Б б
[b]
В в
[v]
Г г
[ɣ] та [ɡ]
Гу гу
[ɡʷ]
Гъ гъ
[ʁ]
Гъу гъу
[ʁʷ]
Д д
[d]
Дж дж
[d͡ʒ]
Дз дз
[d͡z]
Дзу дзу
[d͡zʷ]
Е е
[ja/aj]
Ё ё
[jo]
Ж ж
[ʒ]
Жъ жъ
[ʐ]
Жъу жъу
[ʒʷ] та [ʐʷ]
Жь жь
[ʑ]
З з
[z]
И и
[jə/əj]
Й й
[j]
К к
[k]
Ку ку
[]
Къ къ
[q]
Къу къу
[]
Кӏ кӏ
[t͡ʃʼ/kʼ]
Кӏу кӏу
[kʷʼ]
Л л
[ɮ] та [l]
Лъ лъ
[ɬ]
Лӏ лӏ
[ɬʼ]
М м
[m]
Н н
[n]
О о
[aw/wa]
П п
[p]
Пӏ пӏ
[pʼ]
Пӏу пӏу
[pʷʼ]
Р р
[r]
С с
[s]
Т т
[t]
Тӏ тӏ
[tʼ]
Тӏу тӏу
[tʷʼ]
У у
[w/əw]
Ф ф
[f]
Х х
[x]
Ху ху
[]
Хъ хъ
[χ]
Хъу хъу
[χʷ]
Хь хь
[ħ]
Ц ц
[t͡s]
Цу цу
[t͡sʷ]
Цӏ цӏ
[t͡sʼ]
Ч ч
[t͡ʃ]
ЧI чI
[t͡ʂʼ]
Чъ чъ
[t͡ʂ]
Ш ш
[ʃ]
Шъ шъ
[ʂ]
Шъу шъу
[ʃʷ] or [ʂʷ]
Шӏ шӏ
[ʃʼ]
Шӏу шӏу
[ʃʷʼ]
Щ щ
[ɕ]
Ъ ъ
[ˠ]
Ы ы
[ə]
Ь ь
[ʲ]
Э э
[a]
Ю ю
[ju]
Я я
[jaː]
ӏ
[ʔ]
ӏу
[ʔʷ]
Кабардинський алфавіт
А а
[]
Э э
[a]
Б б
[b]
В в
[v]
Г г
[ɣ]
Гу гу
[ɡʷ]
Гъ гъ
[ʁ]
Гъу гъу
[ʁʷ]
Д д
[d]
Дж дж
[d͡ʒ] та [ɡʲ]
Дз дз
[d͡z]
Е е
[ja/aj]
Ё ё
[jo]
Ж ж
[ʒ]
Жь жь
[ʑ]
З з
[z]
И и
[jə/əj]
Й й
[j]
К к
[k]
Ку ку
[]
Къ къ
[q]
Къу къу
[]
Кхъ кхъ
[q͡χ]
Кхъу кхъу
[q͡χʷ]
Кӏ кӏ
[t͡ʃʼ] та [kʲʼ]
Кӏу кӏу
[kʷʼ]
Л л
[ɮ] та [l]
Лъ лъ
[ɬ]
Лӏ лӏ
[ɬʼ]
М м
[m]
Н н
[n]
О о
[aw/wa]
П п
[p]
Пӏ пӏ
[pʼ]
Р р
[r]
С с
[s]
Т т
[t]
Тӏ тӏ
[tʼ]
У у
[w/əw]
Ф ф
[f]
Фӏ фӏ
[fʼ]
Х х
[x]
Ху ху
[]
Хъ хъ
[χ]
Хъу хъу
[χʷ]
Хь хь
[ħ]
Ц ц
[t͡s]
Цӏ цӏ
[t͡sʼ]
Ч ч
[t͡ʃ]
Ш ш
[ʃ]
Щ щ
[ɕ]
Щӏ щӏ
[ɕʼ]
Ъ ъ
[ˠ]
Ы ы
[ə]
Ь ь
[ʲ]
Ю ю
[ju]
Я я
[jaː]
ӏ
[ʔ]
ӏу
[ʔʷ]
Діалектні літери
Гь гь
[ɡʲ]
Кь кь
[]
Кӏь кӏь
[kʲʼ]
Сӏ сӏ
[sʼ]
Чу чу
[t͡ʃʷ]
ӏь
[ʔʲ]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]