Севастопольська військово-морська база (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Севастопольська військово-морська база
 Україна → Росія (де-факто з 2014)
Карта Севастопольської затоки
Севастопольська військово-морська база (Україна). Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Севастопольська ВМБ
Севастопольська ВМБ
Координати44°36′28″ пн. ш. 33°31′48″ сх. д. / 44.60778° пн. ш. 33.53000° сх. д. / 44.60778; 33.53000
Інформація про об'єкт
Статусзахоплена
Інформація гарнізону
Гарнізон99028, м.Севастополь, Гагарінський р-н, вул. Павла Дибенка, 23[1]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Севастопольська військово-морська база.

Севастопольська військово-морська база (Севастопольська ВМБ, в/ч А4408) — головна військово-морська база Збройних сил України. Розташована в трьох бухтах Севастополя — Стрілецький, Курячий та Козачий. Після окупації Кримського півострова, весною 2014 року, переміщена до Західної військово-морської бази в місті Одеса.

Історія

Згідно з постановою Верховної Ради України «Про військові формування в Україні», ухваленою 24 серпня 1991 року, всі військові формування, дислоковані на її території, було підпорядковано Верховній Раді України і створено Міністерство оборони.

18 січня 1992 року першою на Чорноморському флоті Військову Присягу на вірність Українському народу склала 3-тя рота школи водолазів Чорноморського флоту (м. Севастополь) під командуванням капітана 3 рангу Олександра Клюєва[2].

25 січня 1992 року в Севастополі в урочистій обстановці склав Військову Присягу на вірність Українському народу особовий склад 257-ї школи прапорщиків будівельних військ (в/ч 43196), якою командував полковник Анатолій Вельський[3]. У цьому військовому містечку по вулиці Соловйова 12, згодом був розташований штаб Військово-Морських Сил Збройних Сил України (в/ч А0225).

9 липня 1992 року під керівництвом військового коменданта Севастопольського гарнізону підполковника Володимира Звєрєва майже повним складом слали Військову присягу на вірність Українському народові військовослужбовці гарнізонної комендатури, серед яких майор Сергій Панніков, капітан Сергій Булуктаєв та інші. 10 липня українські військовослужбовці із застосуванням фізичної сили були витіснені з приміщення десантно-штурмовим підрозділом морської піхоти ЧФ. Підполковник В. Звєрєв і полковник В. Індило на знак протесту оголосили голодування.

24 серпня 1996 року з нагоди 5-ї річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. В параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.

З 1997 року відповідно до договору між урядами України і РФ, на території Севастополя в оренду Російській Федерації передані ділянки землі загальною площею 3614,2 га. Орендна плата за земельні ділянки, водні акваторії та використання об'єктів водної інфраструктури складають 97,75 млн. $ на рік, що приблизно відповідає 770 млн.₴ (на 2010)[4].

Структура

Частини, кораблі, судна (катера) та їхня дислокація станом на весну 2014 року[5]:

ВМС України

Докладніше: Структура Військово-морських сил України

ВМС Росії

Докладніше: Чорноморський флот ВМФ Росії
    • 295-й Сулинський дивізіон ракетних катерів (295 ДнРК, м. Севастополь, бухта Карантинна)
      • Ракетний катер Р-109 «Бриз» (б/н 952)
      • Ракетний катер Р-239 «Набережні челни» (б/н 953)
      • Ракетний катер Р-334 «Івановець» (б/н 954)
      • Великий ракетний катер Р-60 «Буря» (б/н 955)
      • Ракетний катер Р-71 «Шуя» (б/н 962)
      • Катер-водій мішеней КВМ-332
      • Катер-водій мішеней КВМ-702
      • Буксирний катер БУК-645 (б/н 645)
      • Катер-торпедолов ТЛ-857 (б/н 857)
    • 150-та тактична група мінно-тральних кораблів (150 ТГр МТК, м. Севастополь, бухта Південна):
      • Морський тральщик «Віце-адмірал Жуков» (б/н 909)
      • Морський тральщик «Іван Голубець» (б/н 911)
      • Морський тральщик «Турбініст» (б/н 912)
      • Морський тральщик «Ковровец» (б/н 913)
  • 519-й окремий дивізіон розвідувальних кораблів (519 ОДнРК, в/ч 53189, м. Севастополь, бухта Південна):
  • 102-й загін спеціального призначення з боротьби з підводними диверсійними силами та засобами (102 загін СпП з боротьби з ПДСЗ, в/ч 27203, м. Севастополь, бухта Південна):
    • Берегові самохідні бомбометні комплекси ДП-62 «Дамба»[ru]
    • Протидиверсійні катера: П-331, П-407, П-424, П-834, П-835, П-845.

Командування

  • капітан 2 рангу Римарь Р. О. (до 2014)[6]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Факт захоплення військових частин ВМС України та ДПС України в Криму на http://www.blackseanews.net/
  2. ↑ Євген ЛУПАКОВ. Перша присяга українському народові // Слово Просвіти, № 4 — січень 2020 р. на http://slovoprosvity.org/
  3. ↑ 25 січня 1992 року в Севастополі в урочистій обстановці склали Військову Присягу на вірність Українському народу
  4. ↑ Севастополь до 2042 года. Как обустроить наш общий дом на http://flot.com/
  5. ↑ Військові частини ЗСУ, МВС на території АРК та Севастополя станом на 01 лютого 2014 (російською) на http://www.ukrmilitary.com/
  6. ↑ Прокуратура открыла уголовные производства в отношении десятков изменников, экс-моряков ВМС на http://fakty.ua/
  7. ↑ Обстріл росіянами цивільного українського судна в 2000-му році. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 1 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.


Посилання

Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Севастопольська_військово-морська_база_(Україна)&oldid=28603034