Калахарі

Калахарі
Країна	Ботсвана,  Намібія і  Ангола
Калахарі у Вікісховищі

Пустеля Калахарі (позначена червоним)

Калаха́рі — природна, переважно напівпустельна область в центральній частині Південної Африки, на території Анголи, Ботсвани, Замбії, Зімбабве, Намібії і ПАР. Найспекотніша ділянка Калахарі — обширна впадина (довжиною близько 2000 км, шириною понад 1 200 км, площею близько 630 тисяч км²), яка простягається з півночі на південь та окантована на сході й заході ступінчатими плато і глибовими хребтами. На півночі її межею служить водорозділ Конго—Замбезі; на півдні — долина річки Оранжева. Переважають висоти 900—1 000 метрів. На рівнинній поверхні — червоні і білі піски, що утворюють пологі дюни, висотою до 100 м на півдні і південному заході. На заході солончаки.

Клімат

Калахарі

Клімат переважно тропічний, на захід від річки Замбезі — субекваторіальний. Рівень опадів — від 150 мм на рік на півдні і до 1 000 мм на півночі.

Калахарі — один з найспекотніших районів Південної Африки. Середньомаксимальна температура — плюс 29 °C, а середньомінімальна — плюс 12 °C, випаровуваність 3 тисячі мм.

Фауна та флора

Рослинність — на півночі рідколісся, паркові савани з акаціями, молочайними і баобабами; на південь від 20° південної широти — опустиненні дерево-чагарникові савани; на південь і південний захід — ландшафти напівпустель і пустель, на значних просторах позбавлені рослинного покрову.

Національні парки

Великі національні парки: Калахарі-Гемсбок (ПАР), Етоша (Намібія) та інші.

Галерея

• 
  Сурикат із дитинчам
• 
  Молодий лев із вбитою канною
• 
  Африканський буйвіл

Література

• Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 319(рос.)

Див. також

• 1702 Калахарі — астероїд, названий на честь місцевості.