Мітлиця виноградникова
| Мітлиця виноградникова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Мітлиця (Agrostis) |
| Вид: | Мітлиця виноградникова (A. vinealis)
|
| Біноміальна назва | |
| Agrostis vinealis | |
Мітлиця виногра́дникова[1][2] (Agrostis vinealis) — багаторічна рослина родини тонконогових. Кормова і декоративна культура, що використовується як газонна трава.
Опис
Багаторічний злак. Стебла 20-110 см заввишки, по декілька штук, але частіше численні, з небагатьма стебловими листками. Кореневища короткі, з тонкими недовгими підземними пагонами. Листя щетиноподібні згорнуті, 3-14 см завдовжки, (0,5) 1,5-4 мм завширшки. Прикореневі листя згорнуті, 0,5-1,5 мм в діаметрі, сірувато-зелені, довго і тонко загострені, з обох сторін майже голі, рідше слабо шорсткі з нижньої (зовнішньої) сторони. Язичок короткий, до 2 мм завдовжки. Волоті 5-20 см завдовжки, до цвітіння і після нього стислі або слабо розлогі, до 5 см завширшки, гілочки їх спрямовані косо вгору, тонкі, майже по всій довжині більш-менш гострошорсткуваті, рідко в нижній частині майже голі. Колоски 1,5-2,2 (2,5) мм завдовжки, фіолетові, рудувато-фіолетові або блідо-зелені. Колоскові луски близько 2 мм завдовжки, майже рівні або злегка нерівні, нижні зазвичай трохи довше верхніх, майже по всьому кілю гострошорсткуваті і, крім того, поблизу верхівки засаджені густими короткими шипиками. Нижні квіткові луски трохи коротше колоскових, 1,25-2 мм завдовжки, з більш-менш колінчастим остюком, котра виходить з нижньої третини спинки луски, рідше безості; верхні квіткові луски недорозвинені. Пиляки 0,8-1,3 мм завдовжки. Цвіте в травні-червні. Анемофіл.
Число хромосом: 2n = 14, 28.
Поширення
Природний ареал
- Північна Африка: Алжир; Туніс
- Азія
- Західна Азія: Афганістан; Туреччина
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Росія — Передкавказзя, Дагестан
- Сибір: Алтайський край, Республіка Алтай, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тюменська область
- Монголія
- Далекий Схід Росії: Амурська область, Хабаровський край, Магаданська область, Приморський край, Сахалінська область
- Китай: Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія
- Східна Азія: Корея
- Тропічна Азія
- Європа
- Північна Європа: Данія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Росія — європейська частина; Україна (вкл. Крим)
- Південно-Східна Європа: Албанія; Румунія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція
- Північна Америка
Екологія
Росте у степах і лісостепах, нижньому і середньому гірському поясі на сухих схилах, на сирих солонцюватих і вологих суходільних луках, лісових галявинах, в остепнених лісах, іноді розростається на покладах.
Господарське значення
Використовується як кормова і газонна рослина.
Див. також
Примітки
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ Agrostis vinealis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Література
- Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.
- Скворцов А. К. (ред.) Флора Нижнего Поволжья. М.: Т-во научных изданий КМК. 2006. (рос.)
- Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с.
- Гроссгейм А. А. 1939. Флора Кавказа. 2-е изд. Т.1. Polypodiaceae — Gramineae. Баку: Изд-во АзФАН СССР. 402 с.
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Poaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
- Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
- Erhardt, W. et al. 2000. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 16. Auflage. (нім.)
- FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
- Nasir, E. & S. I. Ali, eds. 1970-. Flora of [West] Pakistan. (англ.)
- Rugolo de Agrasar, Z. E. & A. M. Molina. 1997. Las especies del género Agrostis L. (Gramineae: Agrostideae) de Chile. Gayana, Bot. 54:128. (ісп.)
- Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
- Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)
Джерела
- Малышев Л. Л. Дикие родичи культурных растений. Agrostis vinealis Schreb. - Полевица виноградниковая [Малишев Л. Л. Дикі родичі культурних рослин. Agrostis vinealis Schreb. - Мітлиця виноградникова.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения [Интернет-версия 2.0]. 2008 ((рос.)) . Процитовано 28.10.2014.
- Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Процитовано 28.10.2014.
- Agrostis vinealis Schreber, Spic. Fl. Lips. 47. 1771. 芒剪股颖 mang jian gu ying (Description from Flora of China) [Agrostis vinealis Schreber, Spic. Fl. Lips. 47. 1771. 芒剪股颖 mang jian gu ying (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 28.10.2014.
