Хибне коло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:02, 1 січня 2022, створена Alessot (обговорення | внесок) (→‎Див. також: шаблон вилучено, бо переклад у розділі правильний)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хи́бне ко́ло (лат. Petitio Principii — «припускаючи з самого початку») — неформальна логічна хиба, яка полягає в тому, що як аргумент на підтримку певного твердження наводиться по суті те саме твердження. Висновок, що повинен витікати з початкових припущень, у випадку хибного кола явно або неявно закладений у самих припущеннях.

Логічне коло доведення може бути неявно присутнім в одному з вихідних припущень.

Історія

Походження логічних досліджень на тему цієї хиби можна відстежити до праці Арістотеля Попередня Аналітика[1]:

Постулювання або припущення засновку силогізма також є своєрідною формою доведення власне неможливості продемонструвати припущення. Існує декілька можливостей, як це може трапитись; наприклад, якщо доведення взагалі не має форми силогізму, або якщо доведення випливає з менш відомого, або обидві частини твердження є невідомими у рівному ступені, або якщо вихідна теза визначається за її наслідками. Тому що демонстрація повинна проходити від того, що більш відоме та первинне. Але жодна з цих можливостей не є постулюванням засновку. […] Проте, якщо А та Б тотожні, оскільки вони або взаємно конвертовані, або А завжди супроводжує Б, тоді постулюється засновок… постулювання засновку означає доводити дещо не очевидне через саме ж твердження (а отже, не доводити), коли те, що має бути доведено, і те, через що воно доводиться, однаково невідомі, або тому що тотожні предикати належать до одного й того ж суб'єкта, або тому що предикат належить до суб'єктів, які ідентичні…
— Арістотель, Перша Аналітика

Приклади

  • «Людина є розумна істота, тому що людина може мислити за допомогою розуму».
  • «Опіум спричиняє сон, тому що він має снодійні якості».
  • «Азбест призводить до ракових захворювань, тому що це канцероген».
  • Приклади із політики: «регіональна політика — це політика у сфері регіонів», «місцеве самоврядування — це самоуправління на місцях».

Див. також

Примітки

  1. Арістотель, Попередня Аналітика, II xvi 64b28–65a2 (онлайновий ресурс (рос.)).

Джерела

Посилання